ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ У ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Сергій Тимошик,

м. Переяслав-Хмельницький

Підвищення рівня графічної підготовки, а також знань, умінь і навичок з креслення учнів основної школи можливе лише при умові комплексного методичного підходу з урахуванням цілого ряду компонентів дидактичного і методичного характеру стосовно діяльності учителів і учнів та засобів навчання, що мають бути у їх розпорядженні.

Концептуально, вирішення цього завдання можливе при наявності навчально-методичного комплекту з креслення та розвитку і удосконаленні його складових.

Процес формування навчально-методичного комплекту відбувався в історичному аспекті поетапно, відповідно до вимог, які ставило суспільство до розвитку шкільної освіти:

- перший етап (20-50-і роки) характеризувався виданням та подальшим удосконаленням основної книги для учня і вчителя – підручника;

- другий етап (50-70-і роки) спричинений появою нових програм, у яких відображено новий зміст креслення, а відповідно змінилася структура навчально-методичного комплекту і підручника зокрема. Для учнів він мав слугувати засобом набуття знань на уроці і вдома;

- третій етап (70-90-і роки) реалізує нову теорію змісту технічної освіти представлену чотирикомпонентною його системою, що спричинило створення нових засобів навчання: програм в які внесено перелік знань, умінь і навичок, нових підручників з креслення для 8-9 та 10-11 класів, збірників, методичних посібників адресованих учням.

Впровадження у практику роботи шкіл технологій особистісно-орієнтованого навчання привело до створення засобів навчання, які використовуються на різних етапах уроку та при підготовці домашнього завдання і враховують індивідуальні особливості учнів.

Описаний навчально-методичний комплект не був цілісним, а саме поняття комплект існувало формально, оскільки дидактичні матеріали розроблялися для вчителя, який сам обирав задачу, вправу, той чи інший варіант самостійної чи контрольної роботи з орієнтацією на середнього учня є пропонував йому для виконання. Процес навчання будувався на суб’єкт-об’єктній основі.

У побудові такого комплекту, що враховує теорію і практику навчального процесу та психолого-педагогічні особливості навчання в основній школі важливе, пріоритетне значення відіграють навчальні та навчально-методичні посібники, а також удосконалення форм, методів і засобів розвитку образного сприйняття учнями реальних предметів, деталей, структур, які мають бути відображені засобами креслення та сприяти вмінню читати графічні зображення і відтворювати максимально точно реальні об’єкти. У зв’язку з тим, що графічна діяльність у навчанні на всіх уроках має спільні ознаки, можна використати уже відомі моделі цього процесу для обґрунтування навчально-методичного комплекту з креслення.

Технічний прогрес і рівень кваліфікації працівників різних галузей науки і виробництва тісно пов’язаний з високою графічною культурою знань креслення, оскільки сучасне виробництво і освіта вимагають змін не тільки характеру трудової діяльності людини, а й технічної підготовки, які пов’язані з умінням і навичками вільно читати та виконувати креслення. На основі такої думки доведено, що креслення є засобом відображення технічної думки та передачі даних про об’єкт виробничої діяльності і виступає носієм конструкторсько-технологічної інформації [2]. За допомогою планів, схем, графіків зберігається і передається будь-яка інформація.

Як відомо, креслення в умовах виробництва, будівництва, дизайну, архітектури, експлуатації транспорту є головним засобом передачі графічної, проектно-кошторисної та конструкторсько-технологічної інформації. Поряд з цим, креслення є основним засобом передачі творчих ідей конструктора, архітектора, дизайнера у стислій, наочній і точній формі, а в умовах сучасної освіти є повним підґрунтям для викладення нового матеріалу з багатьох навчальних предметів.

Тому цілком закономірно, що професійна підготовка вчителів і, зокрема, трудового навчання і креслення, повинна передбачати високий рівень сформованих графічних знань та умінь.

При цьому є всі підстави вважати, що на сьогодні можливість вивчати систематичний курс креслення в загальноосвітній школі для більшості школярів залишилася проблематичною. Незважаючи на те, що креслення, як навчальний предмет включено до освітньої галузі «Технологія», навчальні години на його вивчення передбачені тільки в старшій школі в технологічному профілі [1]. Така позиція розробників навчального плану унеможливлює забезпечити в школі повноцінну графічну підготовку всіх без винятку учнів, що вкрай ускладнює виконання важливої сучасної умови забезпечення належного розвитку учнів у школі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок / І.П. Підласий. – К.: Рад. шк., 1989. – 203 с.

2. Попков В.А. Дифференцированное обучение и формирование профессиональной элиты / В.А. Попков // Педагогика. – 1998. – №1. – С.40-45.