Конституционное право

К.ю. н. Дудченко О.С.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

Класифікація принципів управління органами виконавчої влади України

Розбудова України як незалежної, демократичної, правової держави супроводжується кардинальними змінами в системі державного управління. Державне управління здійснюється відповідно до принципів, закріплених Конституцією України. Конституція України дозволяє віднести до принципів державного управління такі: відповідальності органів виконавчої влади (посадових осіб) за доручену справу перед людиною і державою; верховенства права; законності; участі громадян та їх об'єднань в управлінні; рівноправності громадян в управлінні; гласність [1].

Принципи державного управління визначаються як основні, вихідні положення, на яких ґрунтується і функціонує управлінська діяльність і які можуть бути сформульовані у вигляді певних правил [2, с. 26]. В сучасній юридичній літературі існують різні класифікації принципів державного управління. Учений А.М. Колодій підкреслює, що основними принципами органів державної влади України є: демократизм, національна рівноправність, законність, суверенність, розподіл влад, соціальна справедливість, гуманізм і милосердя, поєднання переконання і примусу, гласність, відкритість і врахування громадської думки тощо [3, с. 26–27].

В.Л. Ортинський, З.Р. Кісіль, М.В. Ковалів поділяють принципи державного управління на соціально-політичні та організаційні. Систему соціально-політичних принципів складають: широка участь громадян в управлінні справами держави і суспільства; централізм в управлінні; рівноправність нації; додержання законності; позапартійність. Систему організаційних принципів державного управління вчені поділяють на дві групи: принципи побудови апарату управління та принципи діяльності управлінських структур. До принципів побудови апарату управління належать такі принципи як галузевий, територіально-виробничий, принцип подвійного підпорядкування, лінійний, функціональний. Організаційними принципами діяльності системи державного управління є: раціональний розподіл повноважень, відповідальність органів управління, поєднання колегіальності і єдиноначальності в управлінні [2, с. 26–35].

Дослідники Г.С. Одінцова, В.Б. Дзюндзюк, Н.М. Мельтюхова виокремлюють такі види принципів державного управління, як адміністративно-правові (відповідність об’єктивним законам суспільного розвитку, публічність правової регламентації, відповідність інтересам народу, об’єктивність із позицій додержання законів, співвідносність влади та державного управління, правове регулювання управлінської діяльності); системно-цільові (розмежування повноважень між суб’єктами державного управління по горизонталі та вертикалі, підпорядкування локальних цілей загальній меті, несуперечність цілей одна одній, взаємодоповнення цілей, послідовність у досягненні всієї сукупності цілей, розподіл цілей за функціями державного управління); системно-функціональні (закріплення розподілу функцій правовими нормами, сумісність функцій органів державного управління, диференціація спеціальних (конкретних) функцій, концентрація однакових функцій у відповідних органах, комбінування суміжних функцій в межах одного органу, відповідність фактичної діяльності закріпленим функціям); системно-організаційні (єдність системи органів державної влади, територіально-галузева організація управління, багатоманітність організаційних зв’язків, відповідність елементів діяльності органів (методів, форм, стадій) їх місцю в ієрархічній структурі, делегування повноважень та відповідальності, поєднання єдиноначальності та колегіальності, лінійно-функціональна (штабна) побудова структури управління); адаптивні принципи державного управління (уточнення мети при зміні обставин, відповідність елементів системи визначеній меті, орієнтація на постійне оновлення, встановлення нормативів за елементами системи, урахування темпів розвитку керованих об’єктів при формуванні управлінських рішень, конкретизація управлінської діяльності та особистої відповідальності, посилення соціальної захищеності державних службовців) [4, с. 42–43].

Вітчизняний вчений В. М. Козаков принципи державного управління поділяє на загальносистемні, спеціалізовані та структурні [5].

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради від 23 липня 1996 р. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Ортинський В. Л. Управління в органах виконавчої влади України : [навч. пос.] / Ортинський В. Л., Кісіль З. Р., Ковалів М. В. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 296 с.

3. Колодій А.М. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: [підручник] / Колодій А.М., Олійник А.Ю; за ред.. Кондратьєва Я.Ю. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

4. Одінцова Г. С. Теорія та історія державного управління : [навчальний посібник] / Одінцова Г. С, Дзюндзюк В. Б., Мельтюхова Н. М. та ін. – К. : Видавничий дім “Професіонал”, 2008. – 288 с.

5. Козаков В.М. Основні принципи державного управління в Україні : соціально-ціннісний аспект / В.М. Козаков / [Електронний ресурс] : Електронне наукове фахове видання «Державне управління: удосконалення та розвиток». – 2010. – № 12. – Режим доступу до джерела : // http://dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=229.