Буйневич О.В.

студентка IV курсу Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини університет «Україна»

Мірошкіна Н.В.

к.філос.н.,доц..каф.соціальних технологій Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини університету «Україна»

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ, ЩО ВЧИТЬСЯ, В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ (НА ПРИКЛАДІ БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКОГО РАЙОНУ)

Сучасні умови розвитку українського демократичного суспільства надають особливу актуальність у формуванні ціннісних орієнтацій молода, що вчиться. Дослідження соціокультурних орієнтацій молоді та факторів їх формування надає базу для визначення морального змісту ціннісних орієнтацій у молодіжному середовищі та методів її проведення на базі Березнегуватського району Миколаївської області.

Було проведено дослідження соціокультурних цінностей молоді, що вчиться в Березнегуватському професійному ліцеї, опитано 100 респондентів Дослідження ставило метою визначення: відношення молоді до шлюбу. Було виявлено, що понад (39%) респондентів вважають обов’язковою реєстрацію шлюбу. (36%) відмітили, що цивільний шлюб є нормою. Соціологи стверджують, що якщо нинішні тенденції збережуться, то через 3-4 роки кількість пар, які живуть у цивільному шлюбі, перевищать кількість офіційно зареєстрованих. Це пояснюється тим, що одні вважають таким чином вони зможуть уникнути неприємностей, пов’язаних із судовими та правовими питаннями при розриванні шлюбу, інші підтверджують, що спочатку люди довго житимуть разом і тільки після народження дитини офіційно реєструватимуться. Прибічники вільних стосунків посилаються на те, що партнери, не пов’язані законним шлюбом, більшою мірою сприймають себе як коханці, у них сильніший сексуальний потяг, сильніше бажання спілкуватися, більше емоційних і психологічних мостів. Матеріальні проблеми також впливають на вибір цивільного шлюбу. Виплата одиноким матерям спонукає багатьох жінок не реєструвати шлюб (13%) респондентів визнали народження дитини поза шлюбом. Нині сім’я, поряд із проблемами економічного характеру переживає кризу духовності. Зникають такі цінності, без яких вона не може існувати – подружня вірність, взаємоповага, втрата цінності жіночності і мужності, а також материнства і батьківства. При проведеному досліджені було виявлено, що (8%) респондентів сприймають церковні шлюби, освячені Божим благословенням. Людина, перебуваючи в такому шлюбі, наповнюється спокоєм, радістю, миром, захищеністю. Подружжя наділене рівними правами, хоча й різними покликанням. Традиційно чоловік є захисником сім’ї і її годувальником, дружина – берегинею домашнього вогнища.[1].

Серед поставлених задач дослідження було виявлено місце релігійних цінностей в системі базових цінностей молоді. За результатами дослідження видно, що (80%) респондентів відвідують церкву, але це в основному відбувається на великі релігійні свята. (12%) відповіли, що відвідують постійно і лише (8%) не відвідують зовсім. На запитання «Чи дотримуєтеся 10 заповідей?» (75%) опитаних студентів відповіли інколи дотримуються десяти Божих заповідей, постійно (9%), ніколи (17%). Звідси робимо висновок, що сьогодні проти Божої Заповіді люди грішать модерним ідолопоклонством (надають перевагу не Богові, а якійсь спокусливій метаріальній речі). Таке новітнє ідолопоклонство практикують навіть і християни, які свідомо чи несвідомо підпадають під вплив цих «модерних божків»: алкоголь, наркотики, токсичні речовини, гроші, а також культуру тіла, якому сьогодні люди намагаються чи не найкраще догодити. Також було проведено дослідження на питання «Чи читаєте молитви?» інколи відповіли (60%), ніколи і постійно (20%). Можна зробити висновок, що релігійна поведінка молоді носить в основному не систематичний, а випадковий характер.[2].

За мету було поставлено визначити найбільш важливі якості людини. Так найбільш високу оцінку отримали якості надійності (52%), чесності (52%), упевненості у собі (46%), терплячості (36%), гумор (33%), чуйність (29%). Менш відзначено постійності та чистота відданості своїм ідеалам (23%), гостинність (20%), скромності (19%).

Також учасникам дослідження було запропонований список негативних вчинків, які на їх думку можуть бути виправданими. Крадіжку в держави виправдало (26,4%) респондентів – це пояснюється тим, що зараз ЗМІ у великій кількості висвітлює заможне життя чиновників, які в свою чергу завдячують своїм положенням, саме крадіжкам в держави та корупцією. Тому молодь і вважає, що крадіжка в держави може бути виправданою. Нажаль аборт (24%) є другим місцем в анкетуванні, це обумовлюється тим, що держава не гарантує впевненість у майбутньому. Проституція (14%) є третім місцем, це пояснюється байдужим ставленням батьків до навколишнього і внутрішнього стану дитини, та відсутності можливості працевлаштуватися молоді. Шантаж (13%) виражається в неможливості проявити себе, та в досягненні бажаного, легким шляхом.

Останнім дослідженням було визначення «Патріотизм» - притаманний молоді. Як виявилося бути «патріотом» - це дотримуватися законів своєї держави і добросовісно виконувати свої обов’язки (50%) респондентів, «патріотизм» не має вже державного характеру (20%), «патріотизм» вичерпав себе (15%) і лише (10%) вважає «патріотизм» - готовність присвятити своє життя Батьківщині та (5%) бути «патріотом» - це ставити інтереси держави вище своїх інтересів.

Після проведеного дослідження були зроблені висновки. У наш час всі моральні цінності переходять в матеріальні. Щоб створити сім’ю, народити дитину треба добре подумати за що жити, де жити. Йдучи здобувати знання у вищі навчальні заклади молодь не впевнена, що потім буде працювати за спеціальністю, тому, що багато спеціальностей вже не потрібні на ринку праці, або не вистачає робочих місць для всіх. Молодь перестає вірити державним чиновникам у світле та стабільне майбутнє, вони багато обіцяють але нічого не виконують. Тому піти за Батьківщину чи поставити інтереси держави вище своїх інтересів можуть лише одиниці. Релігійно молодь також бідніє, носить не систематичний, а випадковий характер. Але є і позитивні сторони, попри всі негаразди у молоді залишилась направленість на традиційний для українського суспільства моральні орієнтації: чесність, упевненість у собі, терплячість, гумор, чуйність. Умови, в яких формується духовний світ студентської молоді, і самі студенти, стали сьогодні іншими. Змінились матеріальні фактори життєоблаштування, іншим став політичний аспект соціального середовища, змінились ідеологічні орієнтації, міжнародні зв'язки, культурне середовище. Все це потребує нових досліджень і нових узагальнень. Власне, потребою вивчення соціокультурних орієнтацій студентської молоді в нових соціально-історичних умовах – умовах утвердження незалежності, становлення ринкових відносин, зміцнення незалежної правової соціальної держави, формування громадянського. Вивчати, прогнозувати, корегувати – саме такою має бути відповідь сучасного суспільства на виклик новітніх тенденцій, які розгортаються в студентському середовищі трансформаційного суспільства і які будуть визначати його вигляд уже в найближчому майбутньому.

Література

1. Балакірєва О. М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Український соціум – 2002. - №1.

2. Похресник Анатолій Костянтинович. Соціокультурні орієнтації студентської молоді трансформаційного суспільства: сутність та динаміка (на матеріалах життєтворчості сучасного українського студентства): Дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / АПН України; Інститут вищої освіти. - К., 2002. - 147 арк.