К.е.н. Валінкевич Н.В.

Житомирський державний технологічний університет

Вибір підходів до управління розвитком підприємств

на засадах модернізації

Вичерпання потенціалу імпортозаміщення і резервів невикористаних виробничих потужностей, посилення процесів глобалізації та конкуренції гостро ставлять питання про раціональне управління процесом модернізації підприємств харчової промисловості України, а також вдосконалення державного регулювання розвитку галузі з метою досягнення стратегічних цілей. Тому, вибір і реалізація принципів системного підходу модернізації харчових виробництв забезпечує їх фінансово-економічну стабільність та високу конкурентоспроможність продукції підприємств. Для результативності процесу вони повинні бути узгодженою сукупністю дій, спрямованих на створення або підтримку виробництва цінних для споживача речей. Організаційно-економічна модернізація, як сукупність процесів, при повній їх взаємодії в рамках системи дозволяє підвищити ефективність роботи підприємства за рахунок оптимізації внутрішніх та зовнішніх ланцюжків взаємних зв'язків, відповідно покращуючи роботу зворотних зв'язків. Тому, наголосимо, що мета впровадження організаційно-економічної модернізації - сприяти результативності та ефективності функціонування підприємств у досягненні поставлених завдань. Як процес, модернізація відрізняється від інших тим, що вона має послідовність дій, націлених на досягнення кінцевого, вимірного і конкретного результату. Проте, модернізація на підприємствах торкається багатьох процесів, які відрізняються за рівнем споживання ресурсів, масштабом, складністю, ступенем важливості для організації, за споживачами вихідних результатів. Ідентифікація модернізації включає наступні етапи: визначення політики і завдань організації; визначення стратегічних цілей організації; визначення процесів організації; визначення послідовності процесів; визначення порядку аналізу і розрахунку ефективності модернізації; визначення документації по процесам. Однак, при визначенні своїх цілей підприємство повинно чітко ідентифікувати своїх споживачів і замовників, їх потреби та очікування, вимоги, що допоможе передбачити всі необхідні процесні виходи.

Відмітимо, що базовими вимогами до впровадження модернізації, як основного процесу на підприємстві стають: а)здатність до швидкої і ефективної обробки одержуваної інформації, професійному їх аналізу для створення необхідних передумов до формування цілей, ідей і оцінці потенціалу підприємства; б)здатність до оперативного та якісного збору інформації про стан як внутрішньої системи - підприємства, так і зовнішніх сполучених систем - ринку присутності, суміжних ринків і сфер; в)здатність до професійної, обґрунтованої постановки цілей, адекватних поточним і прогнозним умов ринкового середовища, відповідних реальному потенціалу в кожен наступний період часу; г)здатність до ефективного управління кадрами, обумовлену чинником швидко мінливих умов, а, отже, цілей і завдань підприємства; д)наявність механізму формування, прийняття та виконання управлінських рішень, що забезпечує взаємозамінну, інтерактивну реакцію на проведені дії (мобільність і реактивність системи управління); е)здатність до побудови цілісної системи організації управління підприємством, основу якої складає управління цілями (проектами), а не виробничим потенціалом підприємства. Сутність такого підходу в модернізації полягає в оптимальній організації управління підприємством харчової промисловості як мережею взаємозв'язаних між собою процесів. Для підвищення ефективності та покращення функціонування підприємства на основі даного підходу до управління модернізацією, ми вважаємо, необхідно призначити керівника (власника) кожного процесу; ідентифікувати процеси; визначити ресурси; описати процеси; управляти процесами на основі цілей та індикаторів; встановити цілі та показники (індикатори) ефективності процесу. Визначимо, що управління модернізацією, орієнтоване на спільний результат, який складається з локальних досягнень, стає в даний час кращим. Таке управління підприємством призводить до точного визначення кінцевих результатів діяльності, як загальних, так і особистих. Тому даний підхід дозволяє надати діяльності підприємств цілеспрямованість і сформувати систему мотивації роботи персоналу. Процес модернізації вибудовує процес управління виробництвом в єдиний логічний ланцюг, а головним критерієм ефективності впровадження є задоволеність споживачів через досягнення цілей підприємства.

Модернізація підприємства охоплює всі елементи процесу: вироблені продукти та виконувані роботи, техніку і технологію виробництва, систему управління трудовими, матеріальними і грошовими ресурсами при реалізації потенціалу управлінських механізмів. Проте не слід забувати, що при побудові системи управління процесом модернізації підприємств харчової промисловості необхідно враховувати галузеві особливості: продаж продукції в більшості строго обмеженому географічному районі; сезонність виробництва; відсутність формалізованої стратегії і довгострокового планування; розмір підприємства (в основному це підприємства малого і середнього бізнесу); макроекономічні чинники (зростання цін і тарифів, диктат великих роздрібних торгових мереж) та інші, які визначають структуру процесів та ефективність управління ними.

Очевидно, що в даний час вихід на траєкторію ефективного розвитку підприємств можливий лише тільки за умови модернізації - мобілізації її внутрішніх ресурсів, підвищення ефективності виробництва. При цьому слід враховувати, що цілі максимізації прибутку, утримання ринку і забезпечення стійкості суб'єкта економіки нерівнозначні за своїм рівнем. Якщо перші з них логічно віднести до тактичних цілей, то забезпечення стійкого розвитку - до стратегічних. Тому, у довгостроковій перспективі досягти сталого розвитку підприємств харчової промисловості без забезпечення її конкурентоспроможності неможливо. У свою чергу, високий рівень економічної стійкості об'єкта дослідження буде сприяти якісному розвитку конкурентного потенціалу галузі.