Ткачик Федір Петрович

Національний університет державної податкової служби України

(м. Ірпінь, Україна)

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ: СУТНІСТЬ, КОМПОНЕНТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

В сучасних умовах розвитку економічних реформ вагоме значення приділяється механізму інвестиційного забезпечення господарського комплексу регіонів України. Формування інвестиційного потенціалу регіону сьогодні виступає одним з найперспективніших напрямів підвищення соціально-економічного стану як в окремому регіоні, так і в державі в цілому. Процес формування інвестиційного потенціалу регіону повинен враховувати якомога більше чинників, зокрема макроекономічні показники, насиченість території факторами виробництва, споживчий попит населення тощо. Важливо врахувати той факт, що інвестиційний потенціал регіону є дуже взаємопов’язана економічна категорія і може складатися з обґрунтованого комбінування системи потенціалів: природно-ресурсного, трудового, споживчого, виробничого, інфраструктурного, інноваційного, фінансового, інституційного тощо.

Останнім часом в Україні можливості нарощування інвестиційного потенціалу регіональної економіки використовувались не на всю потужність, це пояснюється впливом таких негативних чинників:

- низькою дієздатністю банківсько-кредитної системи, її фактичною неспроможністю акумулювати достатньо високий інвестиційний потенціал населення, відсутністю розвиненої мережі інституційних інвесторів (пенсійних фондів і страхових компаній);

- неефективним і безсистемним використанням амортизаційних фондів;

- низьким рівнем капіталізації прибутків підприємств і відсутністю економічних (податкових) стимулів його зростання;

- спрямуванням інвестиційного потенціалу, сформованого в процесі приватизації, переважно на цілі бюджетного споживання;

- відсутністю необхідної системи страхування інвестиційних ризиків, нерозвиненістю фондового ринку та іпотечних відносин [1].

На думку В. Ткачука, інвестиційний потенціал регіону – це максимальні можливості регіону щодо раціонального залучення та використання інвестиційних ресурсів з врахуванням природно-геополітичних та соціально-економічних передумов здійснення інвестиційної діяльності з метою досягнення сталого розвитку регіону [2].

На нашу думку, інвестиційний потенціал регіону являє собою сукупність наявних та таких, які можуть бути мобілізовані основних джерел, засобів, елементів потенціалу цілісної економічної системи, що використовуються і можуть бути використані для забезпечення ефективної інвестиційної діяльності й соціально-економічного прогресу на регіональному рівні.

Структуру інвестиційного потенціалу регіону формують індивідуальні потенціали (рис. 1).

Рис. 1. Компоненти інвестиційного потенціалу регіону

Трудовий потенціал характеризується чисельністю зайнятого населення та рівнем його освіти і визначається часткою осіб із повною вищою освітою у загальній чисельності працюючих.

Споживчий потенціал пов'язаний з оцінкою купівельної спроможності населення. Він виявляє рівень споживчого попиту й визначається за обсягом реалізованих товарів і послуг на одну особу.

Виробничий потенціал є критерієм економічної потужності регіону. Визначається загальним обсягом виробництва продукції промисловості, сільського і лісового господарства, будівництва та наданих послуг.

Інфраструктурний потенціал (географічне розміщення регіону) у сучасних умовах доцільно оцінювати через показник забезпеченості регіону засобами телефонного зв'язку, оскільки це є однією з важливіших умов для розвитку більшості сучасних комутаційних систем (Інтернет, електронна пошта, факсимільний зв'язок), що, в свою чергу, значною мірою прискорює прийняття управлінських рішень, полегшує моніторинг господарської діяльності та ін.

Інноваційний потенціал (рівень розвитку науки і впровадження досягнень НТП в регіоні) є важливою складовою інвестиційного потенціалу, оскільки інвестиційна діяльність завжди тісно пов'язана з інноваційною. Інвестиції в інновації підвищують сприйняття людьми нових ідей, здатність і готовність підтримати та реалізувати нововведення в усіх сферах життя.

Фінансовий потенціал (податкова база і рентабельність підприємств регіону) визначається часткою у загальному сальдо прибутків і збитків підприємств та організацій.

Інституційний потенціал відображає розвиток інфраструктури ринкової економіки і може бути оцінений кількістю банків та їхніх філій.

Ресурсно-сировинний потенціал визначає рівень забезпеченості регіону виробничими і сировинними ресурсами [3].

Рівень розвитку інвестиційного потенціалу територіальної одиниці безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість регіону, яку доцільно розглядати як створення належних умов інвестування з метою збільшення обсягу інвестиційних коштів в економіку регіону. На думку В. Литвинової, інвестиційна привабливість регіону – це інтегральна характеристика середовища інвестування, яка формується на підставі оцінки інвестиційного потенціалу та інвестиційного ризику, що відображає суб’єктивне сприйняття регіону потенційним інвестором [4].

Підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону безпосередньо пов’язане з інноваційними підходами в напрямку модернізації та реформування:

- політики раціонального природокористування (запровадження маловідходних технологій, використання прогресивної техніки);

- бюджетно-податкової політики (зниження окремих податкових ставок та надання податкових пільг перспективним інвесторам);

- соціально-економічної політики (проведення реформ в напрямку інформування учасників інвестиційних процесів про можливість настання певних ризиків);

- фінансово-кредитної політики (зменшення кредитних ставок для певних видів інвестиційної діяльності, запровадження механізму страхування капіталовкладень);

- політики зменшення рівня корупції в регіоні та підвищення рівня довіри інвесторів (посилення контролю за чітким виконанням договорів, що стосуються певного виду діяльності);

- діяльності туристично-рекреаційного комплексу регіону тощо.

Також слід враховувати регіональні інвестиційні ризики, які можуть підвищити ймовірність неповної реалізації інвестиційного потенціалу регіону. Економісти визначають більше двох десятків видів ризиків, що тією чи іншою мірою впливають на інвестиційні процеси в регіоні. їх об’єднують у такі групи: економічні, фінансові, політичні, соціальні, екологічні, кримінальні, законодавчі. Важливою складовою інвестиційного ризику є законодавство, оскільки воно впливає не тільки на ступінь інвестиційного ризику, а й регулює можливості інвестування в ті чи інші сфери і галузі, визначає порядок використання окремих факторів виробництва, тобто впливає і на інвестиційний потенціал регіону.

Отже, важливим завданням сучасної регіональної політики є обґрунтування пріоритетних напрямів соціально-економічного забезпечення інвестиційного потенціалу регіону. Нестабільні та кризові явища в економіці регіонів України змушують шукати нові ресурси задля забезпечення стабільного інвестиційного розвитку. Таким чином, головні зусилля владних інституцій повинні спрямовуватись на створення необхідних умов для того, щоб всі регіони власними силами могли запроваджувати більшість необхідних структурних змін для підвищення власної інвестиційної привабливості.

Література

1. Кахович О.О. Система управління регіональною структурно-інвестиційною політикою // Економіка та держава. – 2010. – №3. – С. 111–113.

2. Ткачук В.Р. Організаційний механізм формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону: Автореф. дис. к-та ек. наук: 08.00.05 /Полтавський національний технічний університет. – Полтава, 2008. – 20 с.

3. Жук М.В. Регіональна економіка / М.В. Жук. – Київ: ВЦ Академія, 2008. – 416 с.

4. Литвинова В.В. Теоретические и методологические аспекты оценки инвестиционного климата региона / В.В. Литвинова // Молодой ученый. – 2011. – №4. Т.1. – С. 161-169.