К.е.н. Горянська О.В., Єфанова Т.І.

Академії Митної Служби України, Дніпропетровський національний університет ім.Олеся Гончара,Україна

Регіональне портфельне інвестування

Важливим елементом здійснення структурних зрушень вітчизняної економіки, розвитку інноваційного сектору виступають інвестиції. Інтенсивний розвиток інвестиційної діяльності в Україні забезпечить ринкову трансформацію економіки, сприятиме її входженню у світове співтовариство, створенню валютних резервів, необхідних для модернізації виробництва тощо. Розвиток та динаміка інвестиційних процесів формують стратегічну основу економічного зростання розвинених країн. Однак, оцінюючи ситуацію, яка склалася в Україні, робимо висновок, що наша держава значно відстає в питаннях, які стосуються інвестиційної діяльності від економічно розвинених країн світу.

Не зважаючи на все більш зростаючу роль прямих іноземних інвестицій в соціально-економічному розвитку регіонів, портфельні інвестиції залишаються однією з основних форм інвестування. Це пояснюється, насамперед, тим, що в інвестиційний процес найбільші активно включається приватний капітал, не зайнятий у виробництві. Крім того, недостатність інвестицій змушує інвесторів вкладати свої засоби не у виробничу сферу, а в менш ризиковані проекти, з меншими термінами окупності [1].

Активний розвиток інноваційної діяльності в регіонах є тим механізмом, інструментом, важелем структурних перетворень, за допомогою яких можна здійснити прискорений перехід регіону до сталого розвитку.

Інноваційна діяльність регіону пов'язана з рішеннями керівників регіону про прийняття або відмову від реалізації певних інноваційних проектів. Для аналізу та оцінки проектів важливо використовувати такі методи і моделі, на основі яких можуть бути вироблені рекомендації щодо перспективності та доцільності їх реалізації на території регіону. При цьому необхідно враховувати всі обставини, пов'язані з реалізацією прийнятих проектів, і цілі (досяжну вигоду) всіх учасників новостворюваного або модернізованого підприємства (проекту) [2].

Основні принципи формування інвестиційного портфелю можна звести до таких положень:

1. інвестиційна стратегія має відповідати довгостроковим і поточним цілям інвестора;

2. відповідність інвестиційного портфелю фінансовим і інвестиційним ресурсам з метою забезпечення його фінансової стійкості і ліквідності;

3. оптимізація співвідношення доходності і ризику інвестицій з метою недопущення суттєвих фінансових збитків;

4. забезпечення управління інвестиційним портфелем, що означає обмеженість числа і складності інвестицій відповідно з можливостями підприємства в частині контролю за станом параметрів інвестицій (доходність, ризик, ліквідність) та своєчасної диверсифікації інвестиційного портфелю.

Формування інвестиційного портфелю будь-якого рівня і управління ним включає наступні етапи:

1. формулювання головної мети (забезпечення реалізації інвестиційної стратегії шляхом підбору найбільш прибуткових і безпечних об’єктів інвестування) і системи основних цілей створення портфелю (забезпечення високих темпів росту капіталу підприємства і його доходів, мінімізації ризиків інвестицій, достатньої ліквідності інвестиційного портфелю і т.п.);

2. оптимізація пропорцій різних видів інвестицій у межах всього інвестиційного портфелю з урахуванням обсягів і видів інвестиційних і фінансових ресурсів;

3. вибір конкретних реальних проектів, типів і видів цінних паперів для включення у інвестиційний портфель; оцінка інвестиційної привабливості і інвестиційної якості об’єктів інвестування і формування ефективного портфелю. В інвестиційний портфель повинні включатися об’єкти з різними рівнями ризику і доходу. Основними критеріями включення об’єктів в інвестиційний портфель є співвідношення доходності, ризику і ліквідності об’єктів інвестицій;

4. моніторинг ефективності інвестиційного портфелю з метою його диверсифікації по мірі зміни доходності і інших основних параметрів окремих складових, оцінка доходності, ризику і ліквідності інвестиційного портфелю;

5. управління інвестиційним портфелем (продаж і придбання активів замість різних фінансових інструментів, продаж нерухомості і нематеріальних активів, робота з реальними інвестиціями тощо) для підвищення (або стабілізації) доходності, безпеки і ліквідності його складу [3].

При організації регіонального портфельного інвестування необхідно враховувати ряд особливостей: загальний обсяг інвестиційних ресурсів регіону обмежено; ряд об’єктів інвестицій (проектів) задовольняють умовам доходності та є інвестиційні проекти, які не настільки ефективні, як інші, але вони є важливими для регіону; регіональний портфель інвестицій повинен забезпечити певну програмну мету – наприклад, доведення до певного рівня окремих показників або зростання капіталізації корпорацій регіону.

В основі будь-якого процесу регіонального портфельного інвестування знаходиться найбільш складний при прийнятті рішення процес – вибір інвестиційної стратегії. Саме тому портфельне інвестування доки ще не стало основним на вітчизняному ринку.

Комбінація інвестиційних проектів, які включено в регіональний інвестиційний портфель, має бути такою, щоб вони доповнювали один одного, реалізація одного інвестиційного проекту є основою для виконання наступного, або ефект, який має бути досягнутий при реалізації одного проекту може бути використано і при здійсненні іншого. Відповідно набір регіональних інвестиційних проектів, які включено до програми, має являти собою єдине ціле та сприяти виведенню регіону на новий рівень економічного та соціального розвитку [4].

Таким чином, регіональна портфельна стратегія повинна включати такий набір інвестиційних проектів, який забезпечить мінімальний ризик втрат по основній сумі інвестицій та забезпечить поточні інвестиції для продовження процесу інвестування, а саме – будуватися на принципах самодостатності.

Список літератури

1. Бланк И.А. Управление инвестициями предприятия. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 480с.

2. Вовчак О.Д. Інвестування : навч. посібн. / О.Д. Вовчак. – Львів : Вид-во "Новий Світ-2000", 2007. – 544 с.

3. Данілов О.Д. Інвестування : навч. посібн. / О.Д. Данілов, Г.М. Івашина, О.Г. Чумаченко. – К. : Вид. дім "Комп'ютерпрес", 2001. – 364с.

4. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом / А.А. Пересада. – К. : Вид-во "Лібра", 2002. – 472 с