УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО - ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ТУРИСТИЧНОЇ ФІРМИ
Петрук Яна - магістр ВТЕІ КНТЕУ
Вступ. Туризм сьогодні - це сфера соціально-економічного комплексу, яка у багатьох країнах переросла в дуже розвинену індустрію.
Зараз в туризмі присутні
дві тенденції: по-перше, підлягає впливу зовнішніх економічних і політичних факторів, по-друге, можливість швидко поновлювати
свої об'єми в неблагополучній ситуації. Хоча стабільність на світових
фінансових ринках призвела до деяких змін у відпусткових звичках туристів
(збільшилась кількість пізніх бронювань, а витрати під час відпочинку
зменшилися), можна зробити висновок про те, що туризм став вагомою частиною культури кінця XX століття.
Туризм як товар
реалізується у формі послуг. Послуга туризму, як і послуга взагалі, є дія визначеної споживчої вартості, яка виражається у корисному ефекті, який задовольняє ту чи іншу людську вибагливість. При цьому послуга
може бути надана у вигляді речі, тобто за допомогою
товару, або у процесі функціонування самої живої праці. Вказані два види
виробництва послуг обумовлюють і два види самих послуг:
матеріальні (виробничі) і нематеріальні (невиробничі),
виробництво яких невід'ємне від їх використання.
Виклад основного матеріалу дослідження. Керівник підприємства повинен бути кваліфікований, мати відповідний
досвід, глибокі знання у необхідних сферах. Керівник має завжди підвищувати
свою кваліфікацію, займатися самоменеджментом. Тобто необхідно відвідувати
конференції в цій галузі, виставки, слідкувати за періодичними виданнями в
сфері туризму, знаходити нові форми і методи прийому і обслуговування відвідувачів. Керівник повинен точно і правильно делегувати деякі свої повноваження іншим працівникам, які мають відповідний
рівень кваліфікації і необхідні знання. Також керівник має вміло проводити ділові наради, підбирати для цього відповідний час і місце, щоб
не заважати робочому процесу фірми.
Керівник і всі працюючи
повинні докласти максимум зусиль, щоб привабити,
заохотити клієнта до купівлі туристського продукту.
Процес продажу
туристського продукту включає:
-
прийом клієнта і встановлення
контакту з ним
-
встановлення мотивації вибору
турпродукту
-
запропонування турів
-
оформлення правовідносин і
розрахунок з клієнтом
-
інформаційне забезпечення покупця.
Обслуговування клієнта
не обмежується елементами продажу. Перед подорожжю
робітники фірми нагадують туристу про майбутню мандрівку. Після закінчення туру слід дізнатися ставлення туриста до мандрівки,
визначити негативні моменти і т.д.
Персонал повинен
дотримуватися етики поведінки: повинен бути привітним і доброзичливим, починати діалог з привітання, усміхатися, бути терплячим, проявляти повагу до відвідувачів, мати відповідний зовнішніх вигляд, вміти слухати, зводити до мінімуму очікування відвідувачів.
Велику роль відіграє
місце продажу туристського продукту. Традиційним місцем продажу є офіс фірми. Від його стану у багатьох залежить
ефективність туристської діяльності.
Вимоги до офісу турфірми
:
а)оформлення приміщень для відвідувачів і персоналу
б)наявність інформації для споживачів
в)підтримання оптимального мікроклімату (температури
і вологості
повітря)
г)зручні підходи до офісу.
Особливе місце серед
методів продажу турпродуктів належить виставкам і ярмаркам.
Виставка - це показ, основна мета якого складається в показі публіці, шляхом демонстрації засобів для задоволення потреб в одній або декількох областях його діяльності або майбутніх його перспектив.
Ярмарка - це економічна виставка
зразків, на якій експонент може представляти зразки
своєї продукції для складання торгових договорів.
Намагаючись розширити
збут, турфірми використовують всі необхідні для цього заходи. По-перше необхідно, щоб в колективі була узгодженість,
довіра, взаєморозуміння, гарні відносини, тобто сприятливий мікроклімат.
По-друге потрібно
заробити добрий імідж організації. Для цього необхідно використовувати різні форми контакту з потенційними споживачами.
Особовий контакт працівників турфірми з клієнтами може здійснюватись в офісі або в інших місцях знаходження можливих покупців, за допомогою
переговорів по телефону, виступів на радіо, телебаченні. При цьому ефективність продажу в значній мірі залежить від кваліфікації і особової
зацікавленості продавця і уваги до клієнта.
Опосередкований
контакт можливий в різних варіантах.
Наприклад, шляхом розсилання поштових відправлень (листів,
рекламних проспектів і т.д.) потенційним клієнтам.
Контакт через агентів, В туристському бізнесі існує своя специфіка. Багато турфірм при
відправленні групи туристів дають знижку агенту у вигляді одного безкоштовного
місця на 10-15
чоловік в залежності від туру.
Також зараз велику
популярність отримали продаж туристських послуг через електронну пошту, яка має ряд переваг:
•
необмежений обсяг інформації
•
широта обхвату аудиторії
•
цілодобовий доступ
•
можливість оперативного оновлення
•
інтерактивний режим
Важливе значення на
кінцевий результат діяльності турпідприємства має стиль керівництва. Отже директор має правильно вести переговори по телефону, спілкуватися з клієнтами і співробітниками, чітко висловлювати
свої вимоги і побажання до персоналу, а також бути дуже активним, приймати участь у всіх необхідних заходах, виставках, ярмарках, конференціях.
Висновки. Туризм на сьогоднішній день є важливим об'єктом
вивчення. Туризм можна вивчати як науку, займатися
його дослідженням, так як він є важливим комплексом
світового господарства. Також потрібно приділити велике значення індустрії туризму як крупного сектора економіки країни. Аналіз сучасного стану туризму в багатьох країнах дозволяє зрозуміти
необхідність розвитку програм внутрішнього туризму. До недавнього часу значення туризму в політичному, економічному і соціальному житті України не було в повній мірі визначено. Однак за останній час в Україні розростається інтерес до внутрішнього туризму. Можливо туризм є саме тією галуззю, яка спроможна вивести нашу країну з економічної кризи. Аналіз
сучасного стану туризму в Україні дозволяє прослідкувати основні тенденції його розвитку: переважання виїзного туризму пояснюється небажанням туристських фірм розробити схему національного туроперейтенга, оскільки діяти на основі використання західних схем набагато простіше. Все це в результаті приводить до відтоку туристського капіталу за кордон; кількість туристських фірм перевищує попит на туристські послуги - звідси гостра
конкурентна боротьба.
Розуміння та
використання туристських мотивів, знання різноманітних моделей подорожей, що впливають на вибір конкретного туристського продукту, можуть стати гарантією успішного функціонування туристського підприємства, просування туристського напрямку. Зрозумів мотиви можна виробляти ефективні прийоми, які сприяють привабленню потенційного туриста і надання йому статусу постійного, і в кінцевому результаті
впливати на характер і об'єм туристського попиту та збуту.
Завдяки туризму
розвиваються місцеві підприємства, у тому числі:
-
культурні і розважальні (музеї,
виставки, меморіальні комплекси і
пам'ятники, шоу-бізнес, кінобізнес), які в свою чергу
приносять прибуток
регіону через оподаткування;
-
транспортні підприємства і фірми (прокат автомобілів,
використання
автобусів для екскурсійних цілей)
- підприємства, які
виготовляють сувеніри, спеціальне туристське
спорядження.
З соціальної точки зору
основною функцією туризму є відновлення сил людини. Туристській відпочинок - це зміна
обстановки, переміна повсякденного образу і ритму життя,
можливість розважитися, познайомитися з новою місцевістю і її людьми.
У створенні сучасної
економічно - перспективної фірми всі основні задачі будуть полягати по переду , бо очевидно видно що одним з найбільш
важливих інструментів керування фірмою - це менеджмент. Необхідно вивчити ті нові можливості,використання яких дозволить у повній мірі використати весь його могутній потенціал.
Використана література
1. 3акон України "Про туризм", К., від 15.09.1995 № 325/95- ВР
2. Закон України "Про захист прав споживачів" від 15.12.93 № 3682
3. Постанова КМУ "Про заходи подальшого розвитку туризму" від 29.04.99 №728
4. ГОСТ 2868(1)95 Туристско - екскурсионное обслуживание
5. ГОСТ 30335 - 95 Услуги населению, термины определения
6. Програма забезпечення захисту та безпеки туристів на 1996 - 2000 рік. Київ. Держкомтуризм У Л 997
7. Гаранин Н.И. Информационные технологии в туризме М. _ 1996
8. И. Герасименко В.Г. Основы туристического бизнеса. Одесса. Черноморье. - 1997
9. Зорин И.В., Квартальное В.А. Толковый словарь туристских
терминов. М.; А. 1994
10. Исмаев Д.К. Международный туризм
11. Квартальное В.А. Туризм М. Финансы и статистика. - 2001