Ляшенко В. О.

студентка Української академії банківської справи Національного банку України м. Суми, Україна

ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Важливою умовою успішної діяльності будь-якого підприємства є визначення показника фінансового результату, оскільки правильне розуміння його сутності, методики розрахунку забезпечить ефективну діяльність підприємства та його сталий розвиток в сучасній економіці.

Оскільки величина фінансового результату визначає можливість подальшого розвитку підприємства (розширення виробництва, оновлення його основних фондів, впровадження нових прогресивних технологій і т.д.) та створює запас фінансової стійкості, то питання вивчення міжнародного досвіду визначення фінансового результату є досить актуальним на согодні.

Теоретичним дослідженням категорії фінансового результату займалося багато відомих зарубіжних та вітчизняних вчених: Н. Микитюк, , Ф. Бутинця, М. Патарідзе-Вишинська, Р. Скалюк, В. Макаров та інші [1-3].

У міжнародній практиці виділяють три основні підходи до визначення величини фінансового результату діяльності підприємства:

- фінансовий результат розглядають, як зміну величини чистих активів підприємства протягом звітного періоду. Розмір чистих активів визначається, як вартісна оцінка сукупного майна підприємства за вирахуванням загальної суми його заборгованості та додаткових внесків власників.

- фінансовий результат виступає як різниця між величною доходів та витрат діяльності підприємства.

- фінансовий результат трактується, як зміна величини власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду [3].

Вихідним моментом при визначенні фінансового результату в зазначених підходах є розрахунок результату, що відображає ефективність використання вкладеного власником капіталу. При цьому прибуток трактується як складова власного капіталу, тобто його приріст протягом певного часу; виробничі ресурси розглядаються не за їх місцем у процесі розширеного відтворення, а за строком повернення вкладених у них коштів (необоротні й оборотні); сама діяльність — не як сукупність процесів розширеного відтворення, а як витрачання вкладеного капіталу (власного й залученого) з метою його збільшення. Виходячи з цього використовуються два методи визначення фінансового результату:

- балансовий метод. Згідно з цим методом фінансовий результат визначається на підставі основного балансового рівняння, за яким величина активу підприємства відповідає сумі власного капіталу та зобов’язань суб’єкта господарювання. За такого підходу, показник фінансового результату буде відображати зміну вартості чистих активів протягом звітного періоду;

- метод «витрати – випуск» в основу якого покладено модель В. Леонтьєва. Визначення фінансового результату проводиться шляхом спорівняння доходів та витрат діяльності підприємства, з наступними коригуванням даної різниці на суму зміни залишків запасів та вартості незавершеного будівництва впродовж звітного періоду [2].

Найбільшого поширення в міжнародному досвіді набув метод «витрати – випуск». Дана тенденція є також характерною і для бухгалтерської системи України. У той час як балансовий метод залишається більш характерним для підприємств малого бізнесу в умовах спрощеного оподаткування.

Кожна країна має свої особливості визначення фінансового результату. При використанні методу «витрати – випуск» виділяють два основні варіанти визначення фінансового результату діяльності підприємства: французький та англо-американський.

За французьким варіантом фінансовий результат роботи підприємства визначається шляхом підсумовування експлуатаційних, фінансових і надзвичайних витрат. Експлуатаційними є види діяльності, що передбачені статутом підприємства: виробнича, торгівельна, будівельна, транспортна, постачальницько-збутова та ін. Фінансовою є діяльність, яка пов’язана з фінансовим і банківським обслуговуванням підприємства. Надзвичайною називається діяльність за операціями довготривалого характеру, як правило, від 2 до 5 років. За кожним видом діяльності проводиться зіставлення витрат із виробництвом і реалізацією, та визначення фінансових результатів.

Особливостями визначення фінансового результату методом «витрати — випуск» за французьким варіантом є:

- точне визначення новоствореної вартості за даними фінансової бухгалтерії;

- за даними фінансової бухгалтерії розроблення матриці «витрати – випуск» і на її основі визначення новоствореної вартості;

- визначення фінансового результату роботи підприємства без обчислення фактичної собівартості виготовленої, відвантаженої та реалізованої продукції [3].

Усі ці особливості значно полегшують роботу бухгалтерів, а також підвищують контроль з боку фінансових органів.

Англо-американський варіант визначення результату діяльності фірми передбачає розрахунок фінансового результату за функціями підприємства: виробництво, реалізація, управління. Ця модель побудована на концепції продажу продукції, за якою спочатку визначають валовий дохід як різницю між виручкою від реалізації продукції та сумою змінних витрат. Валовий дохід дає можливість оцінити рентабельність виробництва, показує, яка частина доходу йде на покриття витрат, а яка – на отримання прибутку. Величину прибутку від основної діяльності формує різниця між валовим доходом і експлуатаційними витратами. Експлуатаційні (операційні) витрати – це витрати на збут, управління, амортизацію – витрати періоду. Принцип співвідношення між доходами звітного періоду і витратами, які виникли в цьому періоді, відповідає методу «витрати – випуск» [1].

Отже, з’ясувавши суть визначення фінансового результату в зарубіжних країнах можна зробити висновок, що для бухгалтерського обліку застосовування методу «витрати – випуск» є найбільш доцільним, з точки зору достовірності й точності формування облікових даних про фінансовий результат господарської діяльності. Запозичення міжнародного досвіду допоможе Україні стимулювати розвиток підприємств, що в стою чергу принесе позитивний результат для економіки країни в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРУТУРИ

1. Микитюк, Н.Я. облікова – аналітична інформація в системі управління[Електронний ресурс] / Н.Я. Микитюк // Тернопільський національний економічний університет. – 2009. – №3(92). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2009_3/92.pdf

2. Патарідзе-Вишинська, М.В. Визначення та облік фінансового результату: вітчизняний і зарубіжний досвід / М.В. Патарідзе-Вишинська // Київський інститут бізнесу і технологій. –2010. – №10. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2010_2/10pmvvzd.pdf

3. Скалюк, Р. Концепції фінансового результату діяльності промислового підприємства: міжнародна практика та вітчизняні реалії [Електронний ресурс] / Р. Скалюк //Галицький економічний вісник. — 2010. —№3(28). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gev/2010_3/WORLD_ECONOMY_AND_INTERNATIONAL/003.pdf