Бінецька О.В.

Черкаський державний технологічний університет

Вплив соціальних стереотипів на формування суспільної свідомості і місця жінки в ній

Формування суспільної свідомості і місця жінки в ній відбувається за допомогою активізації таких понять як соціальний стереотип і похідний від нього гендерний стереотип. Що стосується поняття соціального стереотипу, то під ним розуміють схематичний, стандартизований загальнозначимий образ або емоційно забарвлене і стійке уявлення про певний явище чи об’єкт, в якому виражається звичне ставлення людей до них, що склалося під впливом умов їх буття і попереднього досвіду.

Гендерний стереотип – це спрощений, стійкий, емоційно пофарбований образ поводження й рис характеру чоловіків або жінок. Дані стереотипи проявляються у всіх сферах життя людини: самосвідомості, у міжособистісному спілкуванні, міжгруповій взаємодії. Виділяють кілька груп гендерних стереотипів. Перша група гендерних стереотипів включає уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками й жінками. Для жінки найбільш значимою соціальною роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці пропонується знаходження в приватній сфері життя – будинок, народження дітей, на неї покладають відповідальність за взаємини в родині. У німецькій мові існує приказка про чотири "К", що відбиває стереотипне уявлення про соціальну роль жінки. Переводиться вона як: "кухня, кірха, дитина, плаття". Чоловікам пропонується включеність у громадське життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення родини. Найбільш значимими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні ролі.

Друга група стереотипів визначається специфікою  змісту праці. Відповідно до  традиційного уявлення передбачається, що жіноча праця повинна носити виконавський, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше  працюють у сфері торгівлі, охорони здоров’я, освіти. Для чоловіків є можливою творча й керівна робота, їхня праця визначається в інструментальній сфері діяльності.

На соціальному рівні гендерні стереотипи, що зберігаться і відповідають минулим умовам життя, заважають ефективному включенню жінок у сферу виробництва, у науку, в економічне й політичне управління суспільством. У нашій культурі, так само, як і в західній, успіх і компетентність чітко заохочуються тільки щодо чоловіків. Для жінки успіх має неоднозначні наслідки. Нерідко жінка, що досягла успіху, „карається оточенням”; замість визнання її заслуг вона одержує реакцію роздратування й заздрості з боку своїх колег і друзів. Стереотипи масової свідомості є складним бар’єром в становленні гендерної рівності в нашому суспільстві. А тому виникає проблема гендерної нерівності, як? насамперд, проблема нашого мислення, тому основним завданням є швидке формування нового бачення гендерних проблем.

Ситуація в суспільстві мало сприяє необхідній зміні традиційних уявлень та подоланню стереотипів, що існують у свідомості, особливо стосовно гендерних ролей. Однак соціальий прогрес об’єктивно потребує змін у ставленні суспільства до гендерних проблем. Особливо гострою є проблема подолання дискримінації прав жінок у різних сферах життя і в сім’ї зокрема. Головна сфера діяльності жінки в сімї – домашня праця. Особливістю домашнього господарства є збереження старих традицій (а отже і передавання стереотипів), які сприяють підтриманнz думки про те, що це чи не головне призначення жінки. Сім’я була й залишається тим мікросоціумом суспільства, де відбувається прищеплення та вкорінення норм, звичаїв, традицій, притаманних певному суспільству.

Важливу роль у формуванні сучасного образу жінки, стилю життя, поведінки, морально-етичних норм, тим самим впливаючи на світоглядні засади аудиторії відіграють також засоби масової інформації, зокрема преса. На сторінках значної кількості часописів домінуючими стали два образи: домогосподарки та фотомоделі. Зображення жінки переважно в межах дому чи магазину при воконанні побутових, материнських обов’язків зміцнюють у суспільній свідомості загалом та свідомості жінок зокрема стереотипні уявлення про приватну сферу і домашні обов’язки як виключну компетенцію жінки-домогосподарки. Значна кількість видань також формує образ ляльки, насаджує сучасній українській дівчинці моделі фемінності, які не передбачають наявності цікавих захоплень, розвитку особистості, творчих здібностей. Натомість наголошують, що життєвий успіх прямо пропорційний успіхові у чоловіків.

Ще один образ, який прохдить наскрізною ниткою на сторінках періодики, є образ діловий жінки, який у засобах масової інформації зазвичай є предметом обговорення і осуду. Характерною також є подвійність думки видань по відношенню до входження жінки в світ бізнесу. З одного боку ми бачимо явно перебільшене вихваляння, навіть здивування жінкою, яка виявилася здатна добитися успіху. Ділова жінка неодмінно повинна бути чоловікоподібною. З іншого боку, жінка, зайнявшись справою, яке суперечить її „істинному призначенню”, втратить свою жіночність, так як „ніяка зайнятість жінки, ніяка робота, ніякі звання і посади не виправдають занедбані квартири і відсутність обіду”. Ділова жінка бачиться нещасною в сімейному житті: її дітям часто бракує материнської уваги, а вона сама настільки завантажена роботою, що неодмінним наслідком є втрата жіночності і навіть втрата чоловіка. Жінка працює - підсумок - її роль матері губиться. Невдахами часто показують жінок, які здатні самореалізуватися в роботі. Ця модель поведінки виводиться за рамки норми. Особливо це стосується жінок-підприємниць. Ймовірно тому в ЗМІ постійно акцентується увага на тому, що жінці важко поєднувати роботу і дім, і журнали пропонують альтернативний варіант - щасливий образ домашньої господині.