М. П. Ленюк

Чернівецький факультет НТУХПІ

Підсумовування поліпараметричних функціональних рядів за власними елементами гібридного диференціального оператора Фур'є-Ейлера-Лежандра на сегменті  полярної осі.

 

Побудуємо обмежений на множині

 розв'язок сепаратної системи звичайних диференціальних рівнянь Фур'є, Ейлера та Лежандра для модифікованих функцій

 ,

                                                                (1)

    

за крайовими умовами

                      (2)

та умовами спряження

                  (3)

У рівностях (1) беруть участь диференціальні оператори Фур'є [1], Ейлера  [1] та Лежандра

[2];   

            Умови на коефіцієнти:

   

         Фундаментальну систему розв'язків для диференціального рівняння Фур'є  утворюють функції  та [1]; фундаментальну систему розв'язків для диференціального рівняння Ейлера  утворюють функції  та [1]; фундаментальну систему розв'язків для диференціального рівняння Лежандра  утворюють функції  та

         Наявність фундаментальної системи розв'язків дозволяє побудувати розв'язок крайової задачі (1)-(3) методом функцій Коші [1,3]:

                   (4)

       

У рівностях (4)  - функції Коші [1,3]:

                                    (5)

Тут  

Безпосередньо перевіряється, що

      (6)

         (7)

       (8)

У рівностях (6)-(7) беруть участь функції:

Всі інші функції загальноприйняті [4].

Крайові умови (2) та умови спряження (3) для визначення величин  дають неоднорідну алгебраїчну систему із шести рівнянь

   (9)

У системі (9) беруть участь функції:

та символ Кронекера  .

Введемо до розгляду функції:

Припустимо, що виконана умова однозначної розв'язності крайової задачі (1)-(3): для будь-якого ненульового вектора визначник алгебраїчної системи (9) відмінний від нуля :

          (10)

         Визначимо головні розвязки крайової задачі (1)-(3):

1)     породжені крайовою умовою в точці  функції Гріна

           (11)

 

2)     породжені крайовою умовою в точці  функції Гріна

                             (12)

          

3)     породжені неоднорідністю умов спряження функції Гріна

 

 

 

                        (13)

4)     породжені неоднорідністю системи функції впливу

,

                                  (14)

У результаті однозначної розвязності алгебраїчної системи (9) та підстановки отриманих (за правилом Крамера ) значень   у формули (4) маємо єдиний розвязок крайової задачі (1)-(3):

                                                                                                                                   (15)

         Побудуємо тепер розвязок крайової задачі (1)-(3) методом гібридного інтегрального перетворення, породженого на множині  гібридним диференціальним оператором (ГДО)

   (16)

де - одинична функція Гевісайда [3].

         Оскільки ГДО  самоспряжений і на множині  не має особливої точки, то його спектр неперервний та дискретний. Власні числа й відповідні їм власні функції ГДО  знайдемо, як ненульовий розв’язок спектральної задачі Штурма-Ліувілля, породженої ГДО .

         Знайдемо розв'язок сепаратної системи диференціальних рівнянь Фур’є, Ейлера та Лежандра для звичайних функцій

                                   (17)

за однорідними крайовими умовами

              (18)

та однорідними умовами спряження

      (19)

         У рівностях (17)-(19)  - спектральний параметр, компоненти спектральної вектор-функції

,

яка відповідає спектральному параметру .

Фундаментальну систему розв’язків для диференціального рівняння Фур´є  складають функції  та [1]; фундаментальну систему розв´язків для диференціального рівняння Ейлера  складають функції  та  [1]; фундаментальну систему розв´язків для диференціального рівняння Лежандра  складають функції та  [2],

В силу лінійності спектральної задачі (17)-(19) функції  будемо відшукувати у вигляді лінійної комбінації фундаментальної системи розв’язків:

                                  

                        (20)

                                  .

         Крайові умови (18) та умови спряження (19) для визначення шести величин  дають однорідну алгебраїчну систему із шести рівнянь:

       (21)

Введемо до розгляду функції:

Алгебраїчна система (21) має ненульовий розв'язок тоді й тільки тоді, коли визначник системи рівний нулю [5]:

                  (22)

Ми одержали трансцендентне рівняння для обчислення власних чисел  ГДО , визначеного рівністю (16).

Підставимо в систему (21)  й відкинемо останнє рівняння внаслідок лінійної залежності.

Припустимо, що , де  підлягає визначенню. Перше рівняння системи стає тотожністю. Для визначення  маємо алгебраїчну систему з двох рівнянь:

                 (23)

         Визначник алгебраїчної системи (1.23) обчислюється безпосередньо:

Алгебраїчна система (23) має єдиний розв'язок [5]:

       (24)

     При відомих  для визначення  отримуємо алгебраїчну систему з двох рівнянь:

                    (25)

         Визначник алгебраїчної системи (25) обчислюється безпосередньо:

Алгебраїчна система (25) має єдиний розвязок [5]:

            

     (26)

Підставимо визначені формулами (24),(26) величини  у рівності (1.20). Одержуємо функції:

                           (27)

                                                    

Отже, спектральна вектор-функція, що відповідає власному значенню   , стає відомою:

                      (28)

Визначимо числа

   

вагову функцію

       (29)

та квадрат норми власної функції

                       (30)

     Згідно з роботою [6] сформулюємо твердження:

1) корені  трансцендентного рівняння  утворюють дискретний спектр ГДО ; 2) система власних функцій  ортогональна на множині  з ваговою функцією; 3) будь-яка вектор-функція  зображається за системою  абсолютно й рівномірно збіжним рядом Фур'є:

                           (31)

Ряд Фур'є (31) визначає пряме та обернене  скінченне гібридне інтегральне перетворення (СГІП), породжене на множині  ГДО

                              (32)

                                                          (33)

         Введемо до розгляду величини та функції:

  

В основні застосування запровадженого правилами (32), (33) СГІП знаходиться основна тотожність інтегрального перетворення ГДО

         (34)

Правила (32), (33) та (34) складають математичний апарат для побудови розв’язку крайової задачі (1)-(3) за відомою логічною схемою [7].

Систему (1) запишемо в матричній формі:

                                          (35)

Інтегральний оператор  згідно правила (32) зобразимо у вигляді операторної матриці-рядка:

         (36)

Застосуємо операторну матрицю-рядок (36) до системи (35) за правилом множення матриць. Внаслідок основної тотожності (34) маємо алгебраїчне рівняння:

        

         Звідси знаходимо, що функція

                    (37)

         Оператор  згідно правила (33) як обернений до (36) зобразимо у вигляді операторної матриці-стовпця:

                                        (38)

         Застосуємо операторну матрицю-стовпець за правилом множення матриць до матриці-елемента , де функція  визначена формулою (37). У результаті низки елементарних перетворень маємо єдиний розв'язок крайової задачі (1)-(3):

     (39)

Всюди .

Порівнюючи розв’язки (15) та (39) в силу теореми єдиності, маємо такі формули підсумовування поліпараметричних функціональних рядів :

                              (40)

                                                     (41)

                                              (42)

                                                     (43)

                                                  (44)

         Зауваження 1. Якщо  то , 

якщо  то  якщо  то

         Підсумком виконаного в роботі дослідження є твердження.

Основна теорема.  Якщо вектор-функція   неперервна на множині , а функції  задовольняють крайові умови (2) та умови спряження (3) і виконується умова (10) однозначної розв’язності крайової задачі (1)-(3), то мають місце формули (40)-(44) підсумовування поліпараметричних функціональних рядів за власними елементами ГДО , визначеного рівністю (16).

 

 

Список використаних джерел:

 

1.     Степанов В.В. Курс дифференциальных уравнений - М.: Физматгиз, 1959.-468с.

2.     Конет І. М., Ленюк М.П. Інтегральні перетворення типу Мелера-Фока. - Чернівці: Прут, 2002.-248с.

3.     Шилов Г.Е. Математический анализ. Второй специальний курс.-М.: Наука, 1965.-328с.

4.     Ленюк М.П. Підсумовування поліпараметричних функціональних рядів за власними елементами гібридних диференціальних операторів. ТомVIIІ. - Чернівці: Прут, 2011.-332с.  

5.     Курош А.Г. Курс высшей алгебры. - М.: Наука, 1971.-432 с.

6.     Комаров Г.М., Ленюк М.П., Мороз В.В. Скінченні гібридні інтегральні перетворення, породжені диференціальними рівняннями другого порядку. - Чернівці: Прут, 2001.-228с.

7.      Ленюк М.П., Шинкарик М.І. Скінченні гібридні інтегральні перетворення, породжені класичними диференціальними операторами математичної фізики. Том 2. – Тернопіль: Економічна думка, 2012. – 308с.