А.В.Гошовська, І.С.Давиденко

Буковинський державний медичний університет (м. Чернівці, Україна)

ОКИСНЮВАЛЬНА МОДИФІКАЦІЯ БІЛКІВ В КЛІТИНАХ ХОРІОНУ ТА ДЕЦИДУАЛЬНОЗМІНЕНОГО ЕНДОМЕТРІЮ ПРИ ГІПЕРАНДРОГЕНІЇ (ГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Вступ. В останній час науковцями значна увага приділяється процесам окиснювальної модифікації білків (ОМБ), як одному із універсальних механізмів розвитку порушень функцій ферментних та структурних білків, гормонів протеїнової природи, інформаційних протеїнів. Процеси ОМБ у елементах плідного яйця та децидуальній тканині при гіперандрогенії на даний час ще не вивчалися ні біохімічним, ні гістохімічними методами.

Мета дослідження. Гістохімічним методом встановити кількісні характеристики окиснювальної модифікації білків в клітинах хоріальних ворсинок та децидуальнозміненому ендометрії при гіперандрогенії.

Матеріал і методи. Матеріалом для дослідження служили елементи плідного яйця, які отримані при штучному аборті у термін гестації 5-12 тижнів. Основну групу склали 16 спостережень гіперандрогенії. Групою порівняння служили 20 абортів за соціальними показами у практично здорових жінок. Шматочки абортивного матеріалу фіксували 24-48 годин у нейтральному забуференому за Ліллі 10%-му розчині формаліну, після зневоднювання матеріал заливали у парафін-віск.

Гістологічні зрізи 5 мкм завтовшки фарбували на «кислі» та «основні» білки з бромфеноловим синім за Mickel-Kalvo. З гістологічних зрізів за стандартних умов освітлення в прохідному світлі робили цифрові копії зображень.

З метою об’єктивної оцінки кольору зображення за допомогою комп’ютерної програми GIMP (ліцензія GPL, 2012) зондовим методом виконували комп’ютерну мікроспектрофотометрію у системі кольору RGB (Red, Green, Blue). У результаті отримували два параметри R та B, на основі яких отримували коефіцієнт R/B, який використовувався як міра ОМБ.

Обраховували середню арифметичну та її похибку. Порівняння між групами дослідження робили за допомогою двох методів – параметричний двосторонній непарний критерій Стьюдента та непараметричний критерій Mann-Whitney у середовищі комп’ютерної програми PAST (вільна ліцензія). Попередньо виконували перевірку на нормальність у вибірках методом Shapiro-Wilki за допомогою комп’ютерної програми PAST.

Дослідженню підлягали: трофобласт та ендотелій васкуляризованих хоріальних ворсинок, інвазивний цитотрофобласт та децидуоцити фрагментів децидуальнозміненого ендометрію.

Результати дослідження та їх обговорення. Наведені нижче рисунки з мікрофотографіями гістологічних зображень дають уявлення про те, як профарбовуються досліджені структури при використаній гістохімічній методиці.

Рис.1. Мікрофотографія хоріальних ворсинок при аборті за соціальними показами у практично здорових жінок. Забарвлення на «кислі» та «основні» білки бромфеноловим синім за Mickel-Kalvo. Об.10^х, Ок.10^х.

Рис.2. Мікрофотографія хоріальних ворсинок при гіперандрогенії. Забарвлення на «кислі» та «основні» білки бромфеноловим синім за Mickel-Kalvo. Об.10^х, Ок.10^х.

Рис.3. Мікрофотографія ділянки децидуальнозміненого ендометрію при аборті за соціальними показами у практично здорових жінок. Забарвлення на «кислі» та «основні» білки бромфеноловим синім за Mickel-Kalvo. Об.40^х, Ок.10^х.

Рис.4. Мікрофотографія ділянки децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії. Забарвлення на «кислі» та «основні» білки бромфеноловим синім за Mickel-Kalvo. Об.40^х, Ок.10^х.

Згідно проведеного аналізу цифрових копій оптичних зображень методом комп’ютерної мікроспектрофотометрії показник R/B у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок при гіперандрогенії у середньому становив 1,19±0,017 проти 1,05±0,011 у групі порівняння (P<0,001).

В ендотелії хоріальних ворсинок при гіперандрогенії показник R/B характеризувався середньої величиною 1,07±0,019, і це статистично у середньому не відрізнялося від групи порівняння - 1,04±0,011(Р>0,050).

В інвазивному цитотрофобласті фрагментів децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії показник R/B склав 2,19±0,012, що приблизно у два рази перевищувало показники групи порівняння – 1,09±0,010 (P<0,001).

У децидуоцитах фрагментів децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії показник R/B також приблизно у двічі (2,34±0,016) перевищував (P<0,001) середні дані групи порівняння (1,15±0,014).

Висновок. Дослідження абортивного матеріалу показують, що при гіперандрогенії процеси окиснювальної модифікації білків помірно інтенсифікуються в трофобласті хоріальних ворсинок, удвічі інтенсифікуються в інвазивному цитотрофобласті та децидуоцитах фрагментів децидуальнозміненого ендометрію, але не змінюються в ендотелії судин хоріальних ворсинок.

Література. 1. Давиденко І. С. Окиснювальна модифікація білків у хоріальних ворсинах плаценти в різні терміни гестації при залізодефіцитній анемії вагітних (гістохімічне дослідження) / І. С. Давиденко // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". – 2006. - № 28. – С. 44 – 48. 2. Пішак В.П. Комп'ютерно-денситометричні та спектральні параметри білкового компонента трофобласта, децидуоцитів, материнських і плодових еритроцитів плаценти при експериментальній гіпохромній анемії вагітних / В.П.Пішак , І.С.Давиденко, Ю.Є.Роговий // Одеський мед. журнал. - 2003. - №6. - С.26-29. 3. Шендерюк О.П. Спосіб вимірювання окиснювальної модифікації білків в структурах плаценти / О.П.Шендерюк , І.С. Давиденко // Деклараційний патент України на винахід №13712U. - 17.04.2006. - Бюл. №4. - 2с. (заявл. 14.10.2005, №u200509673, БДМУ). 4. Шендерюк О.П. Окислювальна модифікація білків у цитоплазмі синцитіотрофобласта хоріальних ворсин плаценти при гнійному хоріонамніоніті (гістохімічні дані) / О.П.Шендерюк, І.С. Давиденко // Світ медицини та біології. – 2008.- №2, Частина ІІІ. – С.88-90. 5. Benirschke K. Pathology of the Human Placenta / К. Benirschke, Р. Kaufmann, R. N. Baergen. - [5 rd. ed]. – New York : Springer, 2006. – 1050 p. 6. Hammer O. PAST: Paleontological Statistics. Reference Manual. / O.Hammer, D.A.T.Harper, P.D. Ryan // Oslo: University of Oslo. - 2012– 284 p.7. Myatt L. Oxidative stress in the placenta / L.Myatt, X.Cui // Histochem. Cell Biol. - 2004. - V.122. - P.369-382. 8. Poston L. Trophoblast oxidative stress, antioxidants and pregnancy outcome - a review / L.Poston , M.Raijmakers // Trophoblast Research. - 2004. - V.18. - P.72-78. 9. Zusterzeel P. Protein carbonils in decidua and placenta of pre-eclamptic women as markers for oxidative stress / P.Zusterzeel, H.Rutten, H.Roelofs // Placenta. - 2001. - V.22. - P. 213-219.