Педагогічні науки

к.п.н., доцент Жульова С.І.

Бердянський державний педагогічний університет, Україна

Методи та форми ведення первинної профілактики на ВІЛ/СНІД та їх впровадження в навчально-виховний процес ЗНЗ І ВНЗ

На нашу думку, профілактично-виховна робота вчителя основ здоров’я, що об’єднує ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД та утвердження здорового способу життя в навчальних закладах, повинна проводитись обдумано, ґрунтовно, з урахуванням вікових особливостей дітей та молоді.

Така робота повинна спрямовуватись, у першу чергу, на первинну профілактику, але здійснюватись на всіх трьох профілактичних рівнях. Водночас, враховуючи ризиковану поведінку певної частини учнів і
студентів й залежності від цільової групи, повинна здійснюватись і
вторинна профілактика, включаючи комплекс підходів у її
організації [1, с. 7].

Аналіз теоретико-практичних джерел вказує на те, що вчені постійно звертають увагу на пошук ефективних напрямків вирішення проблеми ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється належна увага професійній підготовці майбутнього вчителя, зокрема змісту педагогічної освіти (А. Алексюк, С. Гончаренко, М. Євтух, І. Зязюн, І. Підласий та інші), вдосконаленню технологій навчання майбутніх вчителів (В. Бондар, О. Мороз, О. Пєхота, О. Савченко), оптимізації методів і прийомів професійної підготовки майбутніх фахівців (Д. Кавторадзе, М. Поташник, Т. Яценко та інші); підготовці майбутніх вчителів основ здоров’я (С. Волошанська, С. Гордійчук, В. Єфімова, Г. Жара, В. Заплатинський, Г. Ковальчук, С. Кудін, С. Монастирська, В. Оржеховська, П. Пашинський, В. Пенскі, С. Страшко, Н. Субота, С. Сусло та інші); змісту навчання біологічних та медичних аспектів ВІЛ-інфекції присвячено праці Г. Воскобойнікової, П. Горяної, П. Дюсберга , О. Єжової, І. Кривич, А. Макка, С. Страшко, В. Чорненької та інших [1].

Однак, дані дослідження не розкривають питання формування готовності майбутніх вчителів основ здоров’я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД. Існування проблеми обумовлюється рядом об’єктивних протиріч: між потребою посилити профілактику на ВІЛ/СНІД та непідготовленістю вчителів основ здоров’я до цієї діяльності; між професійною підготовкою майбутніх вчителів та використанням традиційних підходів до означеної проблеми; між відношенням до питань здоров’я населення та особистісним ставленням учнів загальноосвітніх закладів до проблеми поширення ВІЛ/СНІД; між наявним станом підготовленості вчителів основ здоров’я та необхідністю оволодіння знаннями біологічного матеріалу, уміння адаптувати його до рівня пізнавальних можливостей учнів різного віку та викладати цю інформацію у доступній формі через призму загальнолюдських цінностей, розвиток духовності й моралі.

Зазначені суперечності та аналіз психолого-педагогічної літератури свідчать про те, що проблема формування готовності майбутніх вчителів основ здоров’я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД є актуальною і потребує подальших досліджень [3].

Для організації профілактичної роботи в навчальних закладах доцільно організовувати проведення тематичних лекцій щодо попередження шкідливих звичок, практичних занять, психологічних тренінгів, бесід, ігор, круглих столів, захист рефератів тощо. При цьому необхідно акцентувати увагу на розвитку психічної культури, на формуванні психологічного здоров’я та профілактиці шкідливих звичок у студентів; на формуванні у них довіри до себе, сприйнятті власної індивідуальності, самоповаги, впевненості в собі, почутті власної гідності; на усвідомленні вибору саме здорового способу життя та осмисленому самовизначенні у виборі професії, на здатності знаходити власний сенс життя; на засвоєнні знань про шкідливі звички, їх вплив на організм людини та на необхідності самоствердження у молодіжному середовищі [2, с. 8].

У педагогічній практиці є багато різноманітних форм і методів позакласної роботи з учнями, але, на жаль, не завжди педагоги готові використовувати їх з метою профілактики ВІЛ-інфекції. Учителям, психологам, шкільним медичним працівникам, що проводять цю роботу слід звертатися до різноманітних форм: говорити з учнями сценічною мовою, використовувати сучасні інтерактивні технології, не забувати про художньо-прикладні, інтелектуально-пізнавальні, спортивні, розважальні заходи. Тобто проникати в емоційну, творчу, діяльністну сфери дитини, намагаючись надати профілактичній роботі не формального, а дієвого, продуктивного характеру.

Низка досліджень різних заходів свідчить, що широке охоплення інформацією щодо профілактики ВІЛ, формування навичок і суспільних норм, які сприяють безпечній поведінці, виявляються ефективнішими, ніж разові або випадкові заходи. У запропонованих заходах, що спонукають до роздумів, повинні міститися навчальні компоненти, розроблені, щоб примусити людей подумати про те, як вони пояснюють участь у ризикованій діяльності. Це не означає, що такі міркування мають посідати центральне місце в цих заходах, але вони можуть бути потенційно корисними для досліджень та розробки проектів.

Таким чином, аналізуючи ефективність застосування методів первинної профілактичної роботи, раціональність впровадження існуючих навчальних програм з профілактики ВІЛ-інфекції в навчальних закладах, у тому числі загальноосвітніх школах, слід зазначити про нагальність існування певних освітніх проблем, на які також вказують сучасні дослідники.

Існуючі освітні проблеми обумовили необхідність підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах якісно нового фахівця – вчителя основ здоров’я людини.

Система освіти і виховання, що існує зараз в Україні, на жаль, не формує у населення необхідної мотивації на здоровий спосіб життя. Зазвичай увагу приділяють адаптації до навчання, спортивній підготовці, професійній підготовці, формулюванню образу професії тощо.

Тому актуальним є сьогодні створення необхідних педагогічних умов для підготовки нової генерації фахівців, які матимуть достатній фаховий рівень підготовки, що забезпечить позитивні зміни в освітньому середовищі.

Література:

1. Афонін А. П. Формування валеологічної культури майбутнього педагога – невід’ємна частина професійної компетентності / А. Афонін, О. Меліков // Основи здоров’я та фізична культура. – 2006. – № 1. – С. 7–8.

2. Бобрицька В. І. Змістові та методичні аспекти формування навичок безпеки поведінки молоді для профілактики СНІДу / В. І. Бобрицька // Безпека життєдіяльності. – 2004. – № 11. – С. 38–41.

3. ВІЛ/СНІД : відчуй себе захищеним // Шкільний світ. – 2004. –
№ 25–28. – С. 175–181.