Михайленко А.В

Національний Технічний Університет України, “КПІ”

ВПЛИВ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ НА ЯКІСТЬ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включаючи вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

25 травня 1998 року міністри освіти Франції, Італії, Великобританії та Німеччини на конференції, присвяченій 800-річчю Паризького університету, підписали так звану Сорбонську декларацію "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", завдання якої – створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентоспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея цих документів – двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти, що надає особі кваліфікацію та право продовжувати навчання за програмами магістра відповідно до положень Лісабонської угоди. Таким чином поступово створювалися умови для інтеграційних процесів у сфері вищої освіти європейських країн. Україна була і є активним учасником цих процесів.

Основним завданням є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічної ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засоби підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включаючи програми післядипломної освіти, а також реформування навчальних програм та передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн.      Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної системи – це можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Впровадження Болонського процесу на технічні спеціальності НТУУ «КПІ» показало, що студенти дійсно почали активніше працювати, оскільки отримання балів стало стимулом у навчанні, почали більше працювати самостійно, так як кожне завдання, виконане ними, оцінюється. Робота, проведена персоналом вузу, показує, що використання модульної форми організації навчання позитивно впливає на інтенсифікацію навчального процесу, систематизацію засвоєння навчального матеріалу, підвищення мотивації та відповідальності студентів за результати навчання, забезпечення стабільного психологічного стану студентів, завдяки проведенню наскрізного контролю та складання семестрових екзаменів за особистим бажанням з метою підвищення отриманої підсумкової оцінки, або в разі отримання незадовільної оцінки за результатами модульного контролю.

Науково-педагогічний персонал кафедр з метою підвищення якості навчання основну увагу звертає на такі питання: 1) розробка нового покоління науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін, в т. ч. методичне забезпечення дистанційної форми навчання (модульні програми та модульні технології викладання курсів); 2) удосконалення організації індивідуальної та самостійної роботи студентів; 3) розробка нових засобів контролю знань (в тому числі за допомогою ПЕОМ; 4) робота над зменшенням аудиторного навчання викладачів та студентів для збільшення часу на консультування та контроль за виконанням самостійних, індивідуальних занять; 5) посилення вивчення студентами іноземних мов, враховуючи можливість навчання за кордоном, участі в міжнародних семінарах, конференціях.

Водночас проміжні результати експерименту показали ряд проблем, протиріч та недоліків:

- студентам важко перейти з одного виду навчання на інший, оскільки Болонський процес передбачає зменшення кількості лекційних занять, збільшення самостійної роботи студента;

- студенти не можуть зрозуміти яку освіту вони отримують;

- впровадження двоступеневої системи освіти унеможливлює конкурентоспроможність “спеціалістів” на ринку праці;

- оцінювання за допомогою системи ECTS призводить до непорозумінь між викладачем та студентом.

Отже, на сьогоднішній день впровадження Болонського процесу та кредитно-модульної системи ECTS у систему навчання технічних вузів України є великим та сміливим кроком до інтеграції України в ЄС. Як показав експеримент, перебудова нашої системи навчання стала на шлях покращення якості освіти та визнання її за кордоном не зважаючи на перешкоди, що виникають в процесі реконструювання вищої освіти. А чи не приведе це до „відтоку” кваліфікованих кадрів за кордон, оскільки перебудовуючи систему навчання потрібно забезпечити гідну оплату праці!!!