Педагогічні науки/6. Соціальна педагогіка

Бондаренко В.В.

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Інтелектуально-пізнавальна сфера дітей, позбавлених батьківського піклування

Вивчення інтелектуально-пізнавальної сфери формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються в дитячих будинках та школах-інтернатах, дає можливість припустити, що діти, які постійно перебувають у закладі й обмежено спілкуються з дорослими, відстають в становленні та розвитку цих відношень.

За думкою (И. Ежова [2], А. Кузьмінського [1], А. Пашиної [4], В. Пушкаря [3], І. Пеши [5], та інші) інтелектуальний розвиток дітей-сиріт характеризується слабо розвинутим мисленням (наочно-образним, абстрактно-логічним, вербальним), відставанням пізнавальних процесів, нестійкістю уваги та поганою пам'яттю, низькою ерудицією тощо. Цьому існує багато пояснень – від порушення нормальної роботи мозку до відсутності нормального навчально-виховного середовища (педагогічна занедбаність).

Багато в чому цьому сприяє збіднене зовнішнє середовище, властиве інтернатним установам та неблагополучним сім'ям [2]. Діти не мають достатньої кількості зовнішніх стимул-реакцій, оскільки постійно знаходяться в одній тій самій обстановці [5]. Їм бракує якісного спілкування як з дорослими, так і з дітьми старшого віку, у яких вони могли б навчитися моделям спілкування й пізнати щось нове. Через неправильний та недостатній досвід спілкування діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, часто проявляють по відношенню до інших людей агресивно-негативну позицію[3].

Аналізуючи працю А. Пашиної [4], ми прийшли до висновку, що зниження інтелектуального розвитку викликане відсутністю направленої розвиваючої діяльності, яку зазвичай організовують батьки в сім'ї [4]. Психологічні дослідження рівня та особливостей інтелектуального розвитку вихованців дитячих будинків свідчать про те, що розвиток уваги та пам’яті дітей-сиріт не суттєво відхиляється від норми, однак, результати дослідження доводять, що в зазначеної категорії дітей недостатньою мірою сформована картина світу [2]. Крім того, у дітей-сиріт спостерігається підвищена ситуативність, що в пізнавальній сфері виявляється як неспроможність вирішення завдань, які потребують внутрішніх операцій, без опори на практичну діяльність. Найбільш виражено зниження вербально-логічного мислення [1].

Отже, на рівні інтелектуально-пізнавальної сфери дитина, позбавлена батьківського піклування, має слабкий інтелектуальний розвиток, слабо розвите мислення, відставання пізнавальних процесів, нестійку увагу та погану пам'ять, низьку ерудицією тощо.

Література:

1. Вісник Черкаського університету / Ред.: А.І. Кузьмінський. — Черкаси, 2008. — 160 с. — (Пед. науки; Вип. 124). — укp.

2. Ежов И. В. Программа психологического обеспечения духовного развития личности Яснополянского детского дома / И. В. Ежов. – Ясная Поляна, 1997. – С. 56 – 62.

3. Особливості розвитку образу "Я" дітей-сиріт у навчальному закладі інтернатного типу: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.А. Пушкар; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2007. — 20 с. — укp.

4. Пашина А., Рязанова Е. Особенности эмоциональной сферы воспитанников и сотрудников детского дома // Психологический журнал. 1993. № 1. C. 35–37

5. Пєша І.В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. – К., 2000. – 87с.