Круль Святослав Михайлович

адвокат, викладач кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

Окремі аспекти поняття та сутності слідчої ситуації при розслідуванні злочинів

В будь-якій галузі людської діяльності об'єктивно складається деяка сукупність фактичних обставин, між якими існує певний (причинний, тимчасовий, просторовий чи інший) зв'язок, що утворює цілісну систему елементів, яку називають ситуацією. Великий тлумачний словник сучасної української мови визначає ситуацію як сукупність умов та обставин, що створюють певне становище, викликають ті чи інші взаємини людей.

Розслідування злочинів, зокрема розбоїв, здійснюється в конкретних умовах часу, за сукупністю певних умов та обставин об'єктивної дійсності, поведінкою осіб, які опинилися у сфері кримінального судочинства, і під дією інших, інколи невідомими для слідчого факторів. Ця складна система взаємодій утворює в результаті ту конкретну обстановку, в якій діють слідчий та інші суб'єкти, які беруть участь в процесі розслідування. Ця обстановка отримала в криміналістиці загальну назва слідчої ситуації.

В криміналістиці, як науці, традиційно вважають, що слідча ситуація як категорія криміналістичної тактики сформувалася в 1967 році. А перше визначення цього поняття дав О.Н. Колісніченко. Дане визначення зводилось до того, що ситуацію слід розуміти як положення, що склалося на певний момент розслідування злочину. Хоча про слідчу ситуацію, її значення для розслідування, необхідність її обліку для ефективного використання криміналістичних рекомендацій Р.С. Бєлкін неодноразово, починаючи з 1959 р., згадував у своїх роботах. Ним відзначалися ситуаційний характер роботи з доказами і прояву закономірностей, "керуючих" цією діяльністю, розглядалися деякі аспекти проблеми слідчої ситуації, важливі для з'ясування співвідношення понять організації і методики розслідування.

Починаючи з кінця 70-х років ХХ століття в криміналістиці значна увага приділяється вивченню проблеми слідчих ситуацій. Ситуації, що складаються при розслідуванні злочинів, прийнято називати слідчими.

Так, Селіванов Н.А. під слідчою ситуацією розуміє «суму значущої для розслідування інформації». Бєлкін Р.С. визначає слідчу ситуацію як «сукупність умов, в яких у даний момент здійснюється розслідування, тобто ту обстановку, в якій протікає процес доведення». Колесніченко А.Н. включає в слідчу ситуацію «певне положення в розслідуванні злочину, яке характеризується наявністю тих чи інших доказів та інформаційного матеріалу». Шиканов В.І. слідчу ситуацію визначає, як сукупність даних, що характеризують обстановку, у якій слідчому слід діяти.

Баєв О.Я. ще в 1985 році розглядав слідчу ситуацію, як категорію криміналістики, яка представляє собою модель реальної обстановки розслідування злочинів, що характеризує: а) особливості прояву закономірностей виникнення і збереження інформації, пов'язаної з готуванням, вчиненням і прихованням злочинів, і можливостей її переробки і використання слідчим при розслідуванні криміналістично визначених видів злочинів; б) сутність потенційного конфлікту між інтересами слідчого й осіб, тим чи іншим чином причетних до розслідування злочинів, і зв'язані з цим види і форми їх протидії слідчому у встановленні істини при розслідуванні, а також дії слідчого по подоланню цієї протидії.

На нашу думку слідчу ситуацію можна визначити як сукупність об'єктивно утворюючих в процесі розслідування злочинів умов, що утворюють реальну обстановку на певний момент розслідування, яка ставить перед слідчим проблему вибору (відповідної тактичної операції), подальших дій і прийняття конкретних тактичних рішень. В даному випадку для економії часу та більшої ефективності особі яка проводить розслідування, як зазначалось в попередньому розділі, необхідно використовувати певне інформаційно-довідкове забезпечення (Наприклад, використання певних видів обліків чи комп’ютерних систем в залежності від слідчої ситуації).

Досліджуючи сутність слідчої ситуації необхідно звернути увагу щодо криміналістичної її природу: тактико-криміналістичну, методико-криміналістичну або таку, що обіймає обидва напрямки.

Р.С. Бєлкін вважав, що « слідча ситуація відноситься до числа понять криміналістичної тактики і вже в цій якості, як і інші тактико-криміналістичні поняття, реалізується в криміналістичній методиці. … Для того щоб бути використаними у криміналістичній методиці, слідчі ситуації мають потребувати типізації, тому що конкретні окремі методики розраховані саме на типові слідчі ситуації, подібно тому, як вони враховують типові слідчі версії…».

Варто погодитись з В.Ю. Шепітьком який виділяє ситуації окремих слідчих дій, він зазначає, що в загальній проблемі слідчої ситуації варто розрізняти ситуації, що характеризують розслідування в цілому, і такі, котрі виникають при проведенні окремих слідчих дій.

М.П. Яблоков у роботі, спеціально присвяченій слідчим ситуаціям у методиці розслідування, виділяє слідчі ситуації, що визначають зовнішню і внутрішню обстановку якого-небудь моменту, фрагмента (етапу) розслідування і пропонує їх іменувати ситуаціями розслідування або стратегічними слідчими ситуаціями, а серед найбільш важливих методичних основ систематизації слідчих ситуацій указує типовість, інформаційну складність і повноцінність, ступінь психологічної напруженості.

Дані ситуації, в основному, мають стратегічний характер, що відноситься до розслідування в цілому, спрямований на подолання створюваної протидії, прийняття слідчим рішень вибору відповідних дій у вирішенні задач розслідування, комплексний характер, що знаходить своє відображення і опис у криміналістичних методиках розслідування окремих видів злочинів.

Аналіз криміналістичної та іншої літератури дає можливість дійти висновку, що сутність слідчої ситуації виявляється в кількох основних аспектах:

1) криміналістична сутність слідчих ситуацій виявляється в специфіці обстановки і стану розслідування в процесі їх формування, розвитку і вирішення;

2) правовий аспект полягає в тому, що слідча ситуація розвивається і складається в рамках, установлених чинним законодавством (матеріальним і процесуальним) при відповідному рівні сформованих відносин;

3) інформаційно-довідковий аспект полягає в тому, що всяка ситуація (в тому числі слідча) представляється у вигляді сприйнятої слідчим сукупності даних, що характеризують стан і обстановку розслідування, використовуваних для оцінки і моделювання як слідчих ситуацій, так і засобів їх вирішення відповідними методами, інформаційно-довідковим забезпеченням тощо.

Викладене дозволяє визначити слідчу ситуацію як сукупність сформованих на певному етапі умов розслідування , яке характеризується наявністю тих чи інших доказів та інформаційного матеріалу сприйнятих, оцінюваних і використовуваних слідчим для вирішення тактичних завдань і досягнення загальних цілей розслідування.