Дриндак В.Б.

ВПЛИВ СЕЗОННИХ БІОЛОГІЧНИХ РИТМІВ НА ЯКІСНИЙ ТА КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ГОЛОВНОЇ, ДОДАТКОВОЇ ТА ЗАЛИШКОВОЇ МІКРОФЛОРИ ПОРОЖНИНИ ТОВСТОЇ КИШКИ

ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ

Буковинський державний медичний університет, м.Чернівці

Регулярне, періодичне повторення в часі характеру та інтенсивності життєвих процесів, станів чи подій називають біологічними ритмами. В залежності від провокуючої причини біологічні ритми бувають екзогенні та ендогенні [3, 8].

Як відомо, практично всім живим організмам в тій чи іншій формі притаманні біологічні ритми [6]. На основі наших лабораторних даних ми проводили дослідження впливу сезонних біологічних ритмів на якісний та кількісний склад головної (облігатна), додаткової (факультативна) та залишкової (транзиторна) мікрофлори порожнини товстої кишки практично здорових людей. Облігатна мікрофлора (Bifidobacterium, Lactobacillus, Propionibacterium, Bacteroides) порожнини товстої кишки практично здорових людей є ключовою складовою мікробіоценозу [2, 5]. Вона виконує регуляторну функцію, протидіє заселенню біотопами додатковими мікроорганізмами і надлишковому зростанню популяцій умовно-патогенних видів нормобіоти, формує взаємовідносини з макроорганізмом, активно бере участь у процесах ферментації та ін. Так, факультативна група представників біоценозу (Escherichia, Enterococcus, Peptostreptococcus, Fusobacterium, Clostridium, Eubacterium та ін.) товстої кишки виконує, як і всі інші, ряд важливих функцій для біотопу і організму в цілому. Але в основному вона представлена умовно-патогенними видами, і при будь якій патології може викликати серйозні ускладнення інфекційного характеру. Тому, їх представництво у здоровому біоценозі завжди обмежене і контролюється макроорганізмом та апатогенною мікрофлорою. Транзиторна група мікроорганізмів (Citobacter, Enterobacter, Proteus, Klebsiellae, Hafnia, Staphylococcus, Bacillus, дріжджі та дріжджоподібнібні гриби тощо), що складається переважно з мікробних клітин занесених ззовні при послабленні захисних функцій можуть викликати розвиток патологічних процесів.

Сезонна і місячна циклічність зміни середовища змушує живі організми пристосовуватись до існуючих нових умов за рахунок компенсаторних патофізіологічних процесів. Порушеного якісного і кількісного складу мікрофлори кишечника призводить до гострих кишкових інфекцій які розвиваються на цьому фоні [4, 7]. Насамперед мікрофлора порожнини товстої кишки, наявність дисбактеріозу кишечника, сприяє підвищеній чутливості макроорганізму до збудників кишкових інфекцій і потребує зменшення інфекційної дози збудника та тяжкості перебігу кишкової інфекції за умов зміни сезону і місяця [1]. На думку Ф.І.Комарова (1985р.), будь-які зміни в організмі, віддзеркалюються в першу чергу, на показниках біологічних ритмів. Саме чинники, які призводять до зміни якісного та кількісного складу головної, додаткової та залишкової мікрофлори практично здорових людей порушують нормальні фізіологічні стани та функції кишечника практично здорової людини та призводить до патологічних процесів, на фоні якого можуть виникати ускладнення інфекційного характеру [5].

Діагностика таких порушень базується на знаннях якісного складу та популяційного рівня мікробіоти порожнини товстої кишки у практично здорових людей.

Якісний склад автохтонних облігатних анаеробних бактерій родів Bifidobacterium, Bacteroides, Lactobacillus, Peptostreptococcus, та аеробних бактерії роду Escherichia, які відносяться до головної мікробіоти порожнини товстої кишки – стабільний, і не змінюється протягом року. Видовий склад супутньої мікрофлори залежить від пори року. Кількісний склад головної та супутньої мікробіоти порожнини товстої кишки практично здорових людей змінюється у залежності від пори року.

Література

1. Ардатская М.Д. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принцыпы диагностики и лечения/М.Д.Ардатская, А.В.Дубин, О.М.Минушкин//Тер.архив. – 2001. - №2. – С.67-72.

2. Белоусов Ю.В. Дисбиоз кишечника: современные аспекты пробиотической терапии /Ю.В.Белоусов//Мистецтво лікування. – 2003. – С.40-42.

3. Бондаренко В.М, Грачова Н.М., Мацулевич Т.В. Дисбактериози кишечника у взрослых. – М.:Медицина. – 2001. – 217 с.

4. Саєнко Т.Є. Видовий склад та популяційний рівень мікрофлори товстої кишки і стан системного імунітету у хворих на гепатит А: Дис. ... канд. мед. наук: 14.01.13.- Чернівці: БДМУ, 2004.- 234 с.

5. Комаров Ф.И., Рапопорт СИ. Хронобиология и хрономеди-цина.-М.: Триада-Х, 2000.-488 с.

6. Ebert, D., K.P. Ebmeier, T. Rechlin, and W.P. Kaschka, "Biological Rhythms and Behavior", Advances in Biological Psychiatry. ISSN 0378-7354

7. Nijsten M.W., Willemsen S.E. The significance of lunar phases and biorhythms in trauma patients// Nijsten M.W., Willemsen S.E. /Ned Tijdschr Geneeskd. 1991 21 December; 135(51):2421-4. [Dutch].

8. Hastings, Michael Circadian rhythms and clock genes// Hastings, Michael/ Clinical review. BMJ 1998; 317:1704-1707 19 December.