Холодова О.Ю, к.т.н.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

 

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ експертизи наркотичних, отруйних та вибухонебезпечних речовин

 

Актуальність роботи пов’язана з необхідністю вдосконалення методологічних засад проведення експертизи наркотичних, отруйних та вибухонебезпечних речовин в сучасних умовах.

Одним з основних засобів реалізації митної політики будь-якої держави є митний контроль, зокрема це стосується наркотичних, отруйних та вибухонебезпечних речовин, який ґрунтується на експертизі.

Заздалегідь, експертизі на предмет виявлення контрольованих речовин підлягає рослинний матеріал, що може містити їх або бути обробленим ними речовини в капсулах та ампулах, у вигляді порошків, паст, твердого, губо­подібного, смолистого матеріалу, пресованих плиток, шматків, рідини, таб­леток, а також папір, трубки для паління, тютюн та цигарки. Відомо, що наркотичним засобом вважаються наркотичні або психотропні речови­ни, а також рослини та препарати, що їх містять.

Початковим кроком при проведенні експертизи є  ідентифікація об'єктів у митній справі, а саме це: оперативна ідентифікація під час митного огляду вантажів і багажу паса­жирів та експертні дослідження зразків у лабораторних умовах.

Попередня оперативна ідентифікація наркотичних речовин полягає у їх хімічному тестуванні за допомогою специфічних кольорових реакцій, які, апріорі, базуються на використанні гру­пових та специфічних для індивідуальних наркотичних речовин хімічних реагентів. Необхідно відзначити, що характерне забарвлення реакційної суміші може бути показником тільки можливої наявності в об'єкті контрольо­ваних речовин, оскільки й інші речовини можуть давати подібну кольорову картину. Отримання хибних результатів тестування може бути наслідком наявності декількох наркотичних речовин, барвників та домішок у складі нелегальних наркотичних засобів. Тому позитивні результати кольорових тестів потребують підтвердження під час лабораторних досліджень зразків об'єктів з використанням хімічних, хроматографічних і спектроскопічних методів аналізу, вибір яких залежить від природи об'єкту. Для проведення досліджень відбирається приблизно 10 – 20 г речовини. Зразки проб з різних упаковок можуть відрізнятись кольором, подріб­неністю, вологістю та запахом. Порядок вилучення проб залежить від харак­терних особливостей, природи та консистенції об'єкту дослідження. У випадку однорідного стану речовини зразки проб відбираються з усіх упако­вок, якщо їх менше 10; з десяти упаковок, якщо їх кількість становить від 10 до 100, та з кількості упаковок, що дорівнює квадратному кореню від загальної їх кількості, яка перевищує 100. Зразки проб сипких та в'язких матеріалів відбирають методом «конверта» з верхнього, середнього та ниж­нього шарів. Рідкі речовини перемішують і відбирають пробу в пляшки та флакони. Вміст сигарет та цигарок перемішують і відбирають зразок від суміші.

За результатами зовнішнього огляду об'єкти експертизи поділяються на рослинні об’єкти та фармацевтичну продукцію. Особливу увагу приділяють при експертизі мазям, свічкам та розчинам. Як правило їх аналіз на присутність наркотичних речовин проводиться у лабораторії умовах, оскільки потребує спеціальної підготовки зразків для досліджені Не підлягають поза лабораторному тестуванню трубки для паління, цигарки папери, рідини невідомого складу, а також речовини, кількість яких є дуже малою.  Приготування зразків проб для хімічного тестування полягає у ретельному подрібненні. Волокнисті матеріали подрібнюють за допомогою голки, пінцету чи скальпеля. Смолистий матеріал подрібнюють на маленькі частки мікро шпателем або спеціальним ножем. Від гумоподібних речовин, таких як гашиш, шпателем відокремлюється маленький шматок, який розтирається в порошок. Таблетку кладуть між листами фільтрувального паперу і розчавлюють шпателем.

Вагомою засадою при проведенні експертизи є правильне пакування об'єктів дослідження, що відправляються на експертизу, оскільки дуже часто від цього залежить результат дослідження. У жодному разі не можна використовувати при упаковці свіжих рослинних об'єктів поліетиленову або пластикову тару через те, що речовини в такій тарі можуть прогнити.

Доречно з'ясувати певну послідовність етапів дослідження об'єктів.
Першочерговим завданням є изначення зовнішнього вигляду об'єкта та органолептичних показників запаху, кольору, консистенції, ступеня подрібненості, однорідності, наявності сторонніх домішок, зовнішніх ознак рослин (для відповідних об'єктів) дозволяє експерту одержати попередню інформацію про природу підозрілого об'єкта, яка дозволяє визначити перебіг подальшого дослідження. Наступним кроком є проведення мікроскопічного до­слідження з використанням засобів оптичної мікроскопії при збільшенні у 16-32 рази дозволяє експерту отримати інформацію про рослину, з якої виготовлено досліджуваний об'єкт. Характерні для окремих рослин анатомо-морфологічні елементи фіксуються мікроскопом при дослідженні знебарв­лених кип'ятінням у розчині хлоралгідрату або 5 % їдкого натрію зразків (проб) об'єкта. За результатами проведених якісних (кольорових, осадових, на характерний запах) реакцій експерт отримує інформацію про можливу присутність представників певних груп наркотичних речовин. яка орієнтує його на визначення подальших досліджень об'єкта та вибір відповідних методів аналізу.

Застосування методів газорідинної або тонкошарової хроматографії (ТШХ) дозволяє ідентифікувати індивідуальні наркотичні речовини. На відміну від ТШХ на платівках Sorbfil, Silufol, Мerk у відповідних системах органічних розчинників, застосування газо­рідинної хроматографії, коли в якості рухомої фази виступає газ (гелій або азот), дозволяє проводити не тільки якісні, але і кількісні дослідження об'єкта. Для отримання вірогідних результатів ідентифікації наркотичних речовин при застосуванні ТШХ використовують 2-3 системи органічних розчинників, які добирають відповідно до властивостей сорбентів та досліджуваних речовин. Для визначення маси наркотичних засобів, що знаходяться у рідкому стані (гашишна олія, екстракційний опій ацетильований опій), їх випаровують при температурі 110-115˚С і визначають масу сухого залишку ваговим методом. Згідно з рекомендаціями Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України для наркотичних засобів які одержують на першій стадії переробки рослинної сировини (макова солома та марихуана), запроваджені різноманітні кількісні критерії, залежно від того, висушені вони чи ні. Рослинна маса вважається сухою, яки кількість вологи в ній не перевищує 15-20 % від загальної маси.

Таким чином, зазначений методичний підхід до дослідження об'єктів не є єдино можливим. За експертом залишається право за потребою вносити зміни залежно від природи об'єктів дослідження та технічного забезпечення, але при інтерпретації отриманих результатів експерт повинен оцінювати весь комплекс ідентифікаційних ознак, виявлених при дослідженні об'єкту.