Кутузова І.М

Українська академія банківської справи Національного банку України, Україна

Вибір і обґрунтування методики оцінки вартості підприємства

Визначивши цілі оцінки і вид вартості, оцінювач постає перед вибором оптимального методу оцінки. Хоча всі три класичні підходи до оцінки вартості ґрунтуються на даних, зібраних на одному і тому ж ринку, кожний з них має справу з різними аспектами ринку. На ідеальному ринку всі три підходи повинні привести до однієї і тієї ж величини вартості. Проте більшість ринків є недосконалими, пропозиція і попит не знаходяться в рівновазі. Потенційні користувачі можуть бути неправильно інформовані, виробники можуть бути неефективні, дані звітності можуть неадекватно відображати дійсний фінансовий стан. Через ці та інші причини дані підходи можуть давати різні показники вартості підприємства.

В залежності від вибору методики оціночна вартість бізнесу може суттєво коливатися: на 20 – 40%. Тому дуже важливо застосовувати саме той підхід, який найкраще відповідає цілям оцінки бізнесу та виду вартості, який оцінюється.

Якщо визначення вартості підприємства здійснюється стратегічним інвестором з метою оцінки доцільності придбання бізнесу або частки в ньому, то доцільно застосовувати доходний підхід. Цей підхід також дозволяє проаналізувати декілька альтернативних можливостей придбання та визначити найкращу. В результаті застосування цього підходу інвестор матиме достовірну інформацію щодо майбутніх доходів, генерованих бізнесом, із врахуванням ризиків ведення цього бізнесу. Також в рамках доходного підходу можна визначити як вартість бізнесу при необмеженому терміні надходження доходів, так і при фіксованому (якщо інвестор планує ліквідувати або продати підприємство через певний проміжок часу).

Якщо власник хоче продати свій бізнес, то доцільно використовувати ринковий підхід. За цим підходом можна визначити вартість підприємства з врахуванням ринкової кон’юнктури. Тобто власник отримає ціну, за якою можна продати підприємство при даних ринкових умовах.

При ліквідації підприємства доцільно застосувати витратний метод. Отримана оцінка відображає ринкову вартість чистих активів, що дозволяє об’єктивно оцінити вартість підприємства, що ліквідується. Також витратний підхід доцільно використовувати при оцінці вартості підприємства, що знаходиться у кризовому стані, в процесі санації, або збиткового бізнесу.

Якщо оцінка бізнесу застосовується менеджментом підприємства для розробки довгострокових і стратегічних планів, доцільно застосувати доходний підхід. Але для отримання більш об’єктивної інформації для фінансового аналізу потрібно застосовувати елементи інших підходів. Так менеджмент підприємства повинен володіти інформацією щодо вартості чистих активів, а для акціонерних товариств, акції яких котируються на біржах необхідно регулярно відстежувати рівень капіталізації та порівнювати його з конкурентами.

Однак, потрібно враховувати не тільки те, наскільки доцільно застосовувати певний метод, але й наскільки виправданим є його використання. Часто для застосування немає відповідних умов для застосування певного методу, неможливо достовірно визначити необхідні для розрахунку дані або результати оцінки стають недостовірними через вплив зовнішніх факторів.

У вітчизняних умовах найбільше труднощів викликає ринковий підхід. Так через слабкий розвиток ринку злиттів і поглинань застосування оцінки методом угод обмежене, бо складно знайти компанію-аналог. Якщо навіть вдалося знайти аналог, який відповідає усім критеріям, його ціна була сформована на неконкурентному ринку, тому не може бути базою для об’єктивної оцінки.

Фондовий ринок в Україні розвинений краще, тому аналоги для застосування методу капіталів знайти простіше. Однак цей метод в умовах стрімкого зростання або панічного падіння фондового ринку дає викривленні результати тому його краще застосовувати на «флетовому» ринку. Також для об’єктивної оцінки треба аналізувати ціни угод за такими ж пакетами акцій, як і пакет, який планується купити або продати. Якщо для оцінки бізнесу вцілому здійснювалося порівняння з цінами міноритарних пакетів акцій, то отриману вартісну оцінку необхідно скоригувати на «премію за контроль».

При застосуванні доходного методу перед оцінювачем постають дві проблеми: прогнозування майбутніх грошових потоків і визначення ставки дисконту. Складання адекватних прогнозів ускладнюється нестабільністю в економіці. Спрогнозувати майбутні грошові потоки складно в умовах невизначеності та щодо збиткового підприємства. Використання моделі має такі обмеження: структура капіталу і бізнес-ризик протягом всіх аналізованих періодів мають бути стабільними, інфляція має бути прогнозованою і невисокою. Інакше ставка дисконту буде визначена з суттєвою похибкою, що спричинить значне відхилення вартісної оцінки.

Для отримання об’єктивної оцінки із застосуванням вартісного підходу потрібно, щоб звітність підприємства була достовірною. Результати оцінки за цим методом менше залежать від ризиків, ринкової кон’юнктури та інших зовнішніх факторів, тому він набув широкого поширення в Україні. Негативним є те, що цей підхід використовується навіть в тих випадках, ж його застосування є економічно необґрунтованим.

Таким чином, всі три підходи до оцінки бізнесу взаємозв’язані, а кожний з них передбачає використання різних видів інформації, одержуваної на ринку.

Отже, в процесі оцінки необхідно спочатку сформулювати цілі і задачі оцінки та визначити вид вартості. Вибір методу оцінки здійснюється відповідно до цілей оцінки, виду вартості та з врахуванням обґрунтованості використання методу в даних економічних умовах, доступності і достовірності необхідних даних. Універсальних рекомендацій щодо вибору методу оцінки не існує, тому потрібно індивідуально вибирати метод і пристосовувати його до умов конкретного дослідження.

Литература:

1. Козырь Ю. В. Оценка и управление стоимостью имущества промышленного предприятия / Ю. В. Козырь.– М., 2003.– 175 с.

2. Момот Т. Оцінка вартості бізнесу: сучасні технології.– Харків: Фактор, 2007.– 224 с.

3. Мордашев С. Рычаги управления стоимостью компании // Рынок ценных бумаг.– 2001.– № 15(198).– С. 51 – 55.