Економіка/ Економіка підприємства

К.т.н. Козлов А.П.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ СИРОКОПЧЕНИХ КОВБАС

Світовий досвід свідчить, що в країнах із розвиненою ринковою економікою внутрішній попит повинен бути зорієнтований на товари вітчизняних, а не закордонних виробників. Це стосується зокрема, харчових продуктів, якість яких є суттєвим важелем забезпечення ефективності функціонування підприємств, що їх виробляють і реалізують.

Для дослідження в торговельній мережі м. Дніпропетровська було відібрано зразки сирокопченої ковбаси «Брауншвейгська», «Московська», «Єврейська», вироблені ТМ «Алан», Вовчанським м`ясокомбінатом та ТМ «Щирий кум».

Вивчення маркування означених зразків показало, що всі відомості, а саме: найменування та місцезнаходження виробника, товарний знак, маса, склад продукту, енергетична та харчова цінність, документ, відповідно до якого виготовлений і може бути ідентифікований продукт, термін зберігання відповідають вимогам чинної нормативної документації.

В процесі дослідження масової частки вологи та хлориду натрію (солі) не зафіксовано їх перевищення порівняно з вимогами ГОСТ 16131–86 «Ковбаси сирокопчені. Технічні умови» [1], а, відтак, можна стверджувати, що за фізико-хімічними показниками відібрані зразки є якісними.

За результатами оцінювання експертною комісією органолептичних показників (зовнішній вигляд, колір, запах, консистенція, смак, вид фаршу), обчислено середню кількість балів кожного зразка (при максимумі – 30 балів) (табл. 1).

Загальна оцінка досліджуваних зразків коливається від 26,6 балів до 30 балів. Для висновків щодо якості сирокопчених ковбас доцільно розподілити їх за групами по рівню якості.

Таблиця 1

Результати органолептичного дослідження сирокопчених ковбас (бали)

Найменування ковбаси	Зразок № 1	Зразок № 2	Зразок № 3
	ТМ «Алан»	Вовчанський м`ясокомбінат	ТМ «Щирий кум»
«Брауншвейгська»	27,4	26,6	26,4
«Московська»	29,4	28,0	26,4
«Єврейська»	30,0	27,6	27,2

Але, оскільки нормативна документація не передбачає кореляційної відповідності між загальною бальною оцінкою і описової оцінкою якості є необхідність визначити діапазони значень оцінки, що відповідають певним рівням якості зразків ковбас. Для цього використано шкалу І. Ансоффа [2], а саме: нижче 40% від максимальної кількості балів – незадовільний рівень якості; від 41% до 70% – задовільний рівень якості; від 71% до 80% – хороший рівень якості; від 81% до 100% – високий рівень якості. Тож, за цим підходом, можна стверджувати, що до групи «висока якість» відносять ті зразки, що набрали від 27 до 30 балів, до групи «хороша якість» – від 23 до 26 балів, до групи «задовільна якість» – від 22 до 26 балів, а до групи «незадовільна якість – менше 15 балів.

Отже, за табл. 1, високу якість має ковбаса «Єврейська» (30 балів), «Московська» (29,4 бали), «Брауншвейська» (27,4 бали) торгової марки «Алан», «Московська» (28 балів) і «Єврейська» (27,6 балів) Вовчанського м`ясокомбінату та «Єврейська» (27,2 бали) торгової марки «Щирий кум.

Хорошу якість мають ковбаса «Брауншвейська» та «Московська» (26,4 балів) торгової марки «Щирий кум» та «Брауншвейська» (26,6 балів) Вовчанського м'ясокомбінату.

Порівняння рівня якості сирокопченої ковбаси трьох найменувань різних виробників можна подати схематично (рис. 1), що, крім того, дозволяє більш чіткого уявляти сенс отриманих результатів дослідження.

Тож, можна констатувати, що сирокопчені ковбаси торговельної марки «Алан» займають лідируюче положення, що відбивається, передусім, на обсязі попиту на них та перевагах споживачів.

Рис. 2.1. Порівняння сирокопченої ковбаси різних виробників за рівнем якості

Важливим бачиться проведення споживчої оцінки, зокрема, для вибору оптимального сегмента щодо позиціонування продукції на ринку. Досліджуючи ринок ковбасної продукції, можна визначити особливості купівельної поведінки покупців, їхні мотиви купівлі, основні фактори, що впливають на вибір покупцями тієї чи іншої продукції. Збільшення попиту призводить до зростання масштабів діяльності, а, отже, фінансових показників.

В процесі дослідження переваг споживачів щодо торговельних марок виявилося, що найчастіше купують сирокопчену ковбасу ТМ «Алан» (40% респондентів); ковбасам ТМ «Щирий кум» надають перевагу 30% від числа опитаних; Вовчанського м’ясокомбінату – 20% респондентів.

Отже, співставлення оцінок фахівців та споживачів показало, що сирокопчені ковбаси ТМ «Алан» дійсно користуються попитом, оскільки є якісними, про ковбаси Вовчанського м’ясокомбінату споживачі очевидно знають мало. Рекламна стратегія підприємства повинна це враховувати.

Література:

1. ГОСТ 16131–86 Ковбаси сирокопчені. Технічні умови.

2. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф [Электронный ресурс]. – режим доступа: http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/5182/