трансформаційні перетворення агропромислового виробничого підкомплексу

Дніпропетровський державний аграрний університет

к.т.н. Пугач А.М.

Забезпечення населення високоякісними продуктами харчування є стратегічним завданням агропромислового комплексу України. Скорочення виробництва та зниження купівельної спроможності населення призвело до значного зменшення споживання молока, м’ясопродуктів і яєць. Потреба у білках тваринного походження задовольняється менше як на половину.

За цих умов постало невідкладне завдання щодо нарощування виробництва високобілкових продуктів харчування насамперед за рахунок розвитку тваринницьких галузей. З організаційно-технологічних можливостей та термінів віддачі капітальних вкладень найбільш мобільним є птахівництво, яке порівняно з іншими галузями тваринництва відзначається скоростиглістю, високими коефіцієнтами відтворення поголів’я і використання кормового протеїну, нижчою енергоємністю, більш високим рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів, а також можливим поліпшенням якісного складу продукції необхідними вітамінами. Разом з тим в організаційно-технологічному розвитку тваринницьких галузей птахівництво є галуззю, яка найбільшою мірою відповідає умовам застосування інтегрованої моделі “селекція – споживач кінцевої продукції”, спрямованої на тісне поєднання всіх ланок виробничого процесу і забезпечення економічних інтересів учасників спільної діяльності в одержанні високих результатів.

За виробництвом продукції птахівництва, особливо яєць, Україна до 1991 р. входила в число країн з високим рівнем розвитку даної галузі. Проте, втрата керованості старою системою господарювання, а також відсутність належних правових і економічних важелів управління в нових умовах призвела до занепаду як сільського господарства в цілому, так і птахівництва зокрема, яке було відкинуто за рівнем розвитку на багато років назад.

Ефективний розвиток птахівництва в Україні має велике економічне і соціальне значення, яке полягає у широкому попиті на високоякісне за жиро- та амінокислотним складом м’ясо пояснюється тим, що воно найкраще, а яйця – найбільш повноцінним і водночас доступним для широких верств населення джерелом білків.

В контексті сучасних проблем розвитку птахівництва в Україні для глибокого вивчення методологічного і методичного підгрунття розробки в проблеми були проаналізовані наукові публікації, присвячені розвитку птахівництва в Україні, зокрема, праці А.Архипова, Ю.Байдевлятова, С.Боголюбського, П.Болотнова, В.Лукьянова, Д.Вермеля, В.Власова, В.Волошина, Б.Данилишина, В.Ярмолицького, О.Костенка, В.Глазуна, Г.Дулевскої, С.Єрохіна, М.Зубця, І.Лукінова, В.Пабата, С.Паєнка, І.Попова, В.Трегобчука, І.Хасанова, О.Царенка, А.Байдевлятова та інших.

В процесі досліджень були проаналізовані складні і суперечливі процеси розвитку аграрного сектора економіки, його галузей, у тому числі птахівництва, в ринковій економіці, які висвітлені в роботах П.Борщевського, Л.Дейнеко, П.Бойченко, Т.Сахацької, І.Бистрякова, А.Вальдмана, П.Сурая, І.Іонова, М.Сахацького, A.Вербовикова, С.Дорогунцова, А.Гальчинського, В.Гейця, А.Кінаха, В.Гончарова, В.Ларіонова, Т.Гуренко, П.Саблука, Н.Мазуренко, Б.Панасюка, А.Приходько, І.Юхновського та інших. Разом з тим в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених не знайшли достатньо обґрунтованого і всебічного аналізу проблема пошуку можливостей розвитку птахівництва у постсоціалістичних країнах на нових теоретико-методологічних і організаційних основах, властивих ринковій економіці, яка складається завдяки трансформаційним перетворенням. Відсутні і розробки щодо можливих перспектив розвитку птахівництва в Україні та економічного механізму його функціонування, а також підвищення його ефективності. Малодослідженими залишалася теорія і практика нагромадженого великого досвіду розвитку світового птахівництва, використання інвестицій і новітніх технологій, організаційних основ, економічного механізму розвитку галузі.

На основі конструктивного осмислення існуючих концепцій, концептуальних підходів та методологічного апарату, присвячених розвитку птахівництва в умовах ринкових відносин, визначено особливості розвитку галузі, що склалися в перехідний до ринкових умов період, необхідно обґрунтувати методи рентабельного ведення галузі, напрями задоволення попиту внутрішнього ринку м’яса і яєць птиці вітчизняного виробництва і виходу на зовнішній ринок, забезпечення населення необхідною високобілковою продукцією птахівництва, додатково збагаченою вітамінами і мікроелементами.

Нові підходи щодо розвитку птахівництва переважно за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів галузі на основі поєднання виробництва, переробки і реалізації продуктів кінцевого споживання, підвищення якості дієтичних продуктів харчування до рівня світових стандартів; позитивні сторони пристосування до умов конкуренції, які ґрунтуються на застосуванні енергозберігаючих технологій виробництва, ефективному веденні виробництва, і раціональній організації виробництва і управління галуззю; з врахуванням світового досвіду розвитку птахівництва і глобалізацій них процесів і формування деяких корпоративних об’єднань, що контролюють все більшу частку світової економіки.

Необхідно запропонувати напрями розвитку птахівництва в умовах ринкових відносин на основі кооперації, концентрації, інтеграції та внутрігосподарської спеціалізації сільськогосподарських товаровиробників та сформувати організаційно-економічний механізм функціонування галузі птахівництва, який включає: фактори інтенсифікації птахівництва на основі застосування інноваційного і інвестиційного процесів розвитку, накопичення корисної інформації та її використання у виробництві, створення державою сприятливих економічних умов для ефективного функціонування виробничої і соціальної сфер, прогнозування розвитку птахівництва на перспективу та удосконалення інфраструктури ринку продукції галузі.