Економічні науки/ 12. Економіка сільського господарства

 

Баньковська Поліна Вікторівна, магістр

Наук. керівник — к.е.н., доцент Кравчук Л.С.

Миколаївський національний аграрний університет

 

Формування механізму диверсифікації виробництва в фермерських господарствах

Диверсифікація виробництва в сільському господарстві на відміну від інших галузей економіки має свої особливості, які обумовлені особливостями агропромислового виробництва. Ці особливості призводять до того, що вплив виробника на результати виробництва у сільському господарстві (особливо у землеробстві) є обмеженим, що обумовлює нездатність саморегуляції ринкового механізму у сільському господарстві, досягнення стабільного рівня цін і доходів, підтримання стабільної раціональної структури виробництва. Тому диверсифікацію сільськогосподарського виробництва можна розглядати як процес переорієнтації або ведення різнобічної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Для більш повного розкриття сутності процесу диверсифікації потрібно виділити ті види і форми диверсифікації, які можуть бути застосовані у сільськогосподарському виробництві. Пропонуємо класифікацію диверсифікації з урахуванням можливостей її проведення у сільському господарстві [1].

В сільськогосподарських підприємствах диверсифікація може бути двох видів: диверсифікація виробництва і диверсифікація номенклатури та асортименту продукції. Під першою ми розуміємо організацію багатогалузевого господарства та/або отримання доходів з декількох джерел. Під диверсифікацією номенклатури та асортименту продукції –розширення асортименту товарів, що виробляються в господарстві.

Диверсифікація виробництва може проводитися в наступних формах:

- вертикальна – використання різних засобів збуту, надання різних послуг (сервісне обслуговування, ремонт).

- горизонтальна – одночасний випуск різних видів продукції та її оновлення з орієнтацією на різні категорії споживачів.

Реальна диверсифікація номенклатури та асортименту продукції полягає у виробництві значної кількості модифікацій однієї і тієї ж продукції; умовна диверсифікація асортименту продукції передбачає, що якісні характеристики товару залишаються незмінними, а змінюється лише дизайн, упаковка тощо [2].

Диверсифікація сільськогосподарського виробництва позитивно діє на економічну, соціальну і екологічну ефективність аграрних формувань. Через реалізацію проектів диверсифікації виробництва покращується використання землі, засобів виробництва і трудових ресурсів, завойовуються додаткові ніші ринків, стабілізується фінансовий стан сільськогосподарських виробників, повніше задовольняється попит на продукцію, роботи, послуги.

Фактори диверсифікації виробництва в сільському господарстві такі:

-                    підвищення конкурентоспроможності підприємства;

-                    насичення ринку товарами,задовільнення попиту;

-                    створення регіональної соціальної та виробничої інфраструктур;

-                    цінова кон’юнктура ринку;

-                    покращення соціальних умов життя населення;

-                    технологія виробництва;

-                    комплексне використання сировини та продукції;

-                    місце розташування підприємства;

-                    різниця в природних умовах;

-                    біологічні та фізіологічні фактории;

-                    забезпечення продовольчої безпеки.

Основними факторами, що негативно впливають на розвиток диверсифікації виробництва в сільському господарстві регіону є:

 диспаритет цін на промислову і аграрну продукцію;

 незабезпеченість засобами виробництва по основній діяльності;

 невирішеність фінансово-кредитного забезпечення;

- нерозвиненість одержаної в спадок виробничої та соціальної інфраструктури;

- необізнаність з механізмами диверсифікації [3].

Диверсифікація виробництва в сільському господарстві триватиме й на наступних етапах розвитку національної економіки. Якщо сьогодні вона здебільшого є способом виживання аграрних підприємств та господарств населення в нестабільних умовах господарювання, то в майбутньому, на нашу думку, її все частіше застосовуватимуть як елемент стратегічного управління. Змінюватиметься також перелік вищевизначених особливостей диверсифікації виробництва в сільському господарстві, зумовлених середовищем перехідної економіки. Отже, на нашу думку, на даному етапі розвитку економіки є актуальною  необхідність диверсифікації виробництва в фермерських господарствах.

Література

1.                 Мельник Н.Б. Цілі диверсифікації виробництва в сільському господарстві на пореформеному етапі його розвитку/ Н.В.Мельник // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - №4 (2).

2.  Зоренко О. В. Диверсифікація аграрного підприємства : сутність, напрями, види /О. В. Зоренко // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. –2005. – № 1. – С. 144–147.

3. Скоробогатов М.М., Куцерубова О.І. Диверсифікація як один із шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств у сучасних умовах / М. М. Скоробогатов, О. І. Куцерубова // Економічний вісник Донбасу : науковий журнал. -Луганськ : Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, -  2011.