К.е.н. Тормосов Р.Ю.

Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна

Методологія розробки та впровадження міських енергетичних планів у містах Вінниця, Чернігів, Хмельницький, Рівне, Луцьк та Коростень у 2011-2012 роках

Україна належить до енергозалежних країн, імпортуючі щорічно більш ніж 44 млрд. м³ природного газу на суму 14 млрд USD (у 2011 році). В умовах, коли ціна на природні ресурси, які використовуються для вироблення енергії, має тенденцію до швидкого зростання, вартість енергії стає основним фактором витрат як для виробників, так і споживачів. Таким чином, питання економного та раціонального споживання енергоресурсів набули особливого значення для України, для якої проблема підвищення енергоефективності усіх галузей господарства безпосередньо пов’язана із забезпеченням енергетичної безпеки, сталого економічного зростання, конкурентоспроможності національного виробництва.

Для сфери теплозабезпечення, яка є одним з основних споживачів природного газу, зважаючі на те, що більш ніж 65% всіх споживачів в Україні отримують тепло від централізованої системи теплопостачання, зростання тарифів для населення призведе до збільшення дебіторської заборгованості і подальшого погіршення фінансового стану комунальних підприємств теплопостачання. При збереженні існуючих тенденцій в 2015-2017 рр. можна чекати на ситуацію, при якій виникне колапс системи теплопостачання в більшості міст. Послуги теплопостачання і гарячого водопостачання не надаватимуться, оскільки споживачі (в т.ч. місцева влада) не зможуть за них сплачувати. Підприємства теплопостачання перетворяться на повних банкротів, споживачі, в т.ч. бюджетні установи (школи, лікарні, дитячі сади) виявляться у неможливих для нормального життя і функціонування умовах. Зважаючі на дуже низку енергетичну ефективність виробництва більшості вітчизняних виробничих підприємств, крах чекає й на економіку України в цілому.

В умовах, коли можливості держави в сфері фінансування модернізації міських систем енергозабезпечення є дуже обмеженими, саме місцева влада на муніципальному рівні має бути основним ініціатором і провідником енергоефективності. При цьому діяльність місцевої влади в сфері енергозбереження не повинна носити випадковий або епізодичний характер, а базуватися на системному підході і довгостроковому плануванні. І основним документом, який задаватиме довгострокові стратегічні орієнтири, цілі та завдання з їхнього досягнення в середньостроковому періоді планування, визначатиме основних учасників процесу енергозбереження, їхню роль і основні напрями залучення до процесу модернізації системи теплозабезпечення міста, є міський енергетичний план. Він дозволяє консолідувати власні ресурси, залучити на довгостроковій основі кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій та кошти приватних інвесторів на засадах державно-приватного парнтнерства, ретельно відбирати інвестиційні енергоефективні проекти з метою максимізації ефекту від їх реалізації у рамках муніципальної енергетичної політики. Поширення практики міського енергетичного планування дозволить створити стартові умови для енергоефективного розвитку українських міст, таким чином зміцнюючі національну безпеку країни та забезпечуючі її сталий розвиток.

Міський енергетичний план (МЕП) – це основний політичний документ у сфері управління енергетичною складовою міста, який в рамках затверджених довгострокових пріоритетів визначає системну політику місцевої влади у царині енергозбереження на середньостроковий період планування (4…5 років). Він розкриває перелік середньострокових цілей енергетичної політики міста та докладно описує організаційно-фінансовий механізм їх досягнення. Таким чином, завдяки впровадженню МЕП вже у середньостроковій перспективі місцева влада:

· у сфері виробництва і транспортування теплової енергії

- створить умови, за яких підприємство теплопостачання зможе залучити довгострокові інвестиційні кошти в достатньому обсязі під мінімальний відсоток (у першу чергу, кредити міжнародних фінансових і кредитних організацій);

- профінансує низку заходів та проектів, що дозволить підвищити інвестиційну привабливість комунальних підприємств теплопостачання;

- візьме участь у переговорному процесі з потенційними інвесторами, надасть певні гарантії інвесторам, візьме на себе частину ризиків або витрат із страхування цих ризиків, допоможе підприємству теплопостачання з наданням ліквідної застави тощо;

· у сфері споживання теплової енергії

- створить умови для підвищення ефективності використання енергії;

- профінансує демонстраційні та пілотні проекти із термомодернізації житлових та громадських будівель;

- сприятиме перетворенню діяльності з підвищення енергоефективності на вигідний бізнес для отримання дешевих кредитів на термомодернізацію від міжнародних фінансово-кредитних організацій за підтримки усіх зацікавлених сторін (жителі, підприємці тощо);

- сприятиме підвищенню свідомості населення у сфері енергозбереження тощо.

Умовно процес розробки МЕП можна поділити на три етапи:

Перший етап: «Формування концепції МЕП» (4 місяці).

За даний період часу готувався та розповсюджувався Мотиваційний лист – спеціальний документ, в якому у доступній формі викладено основні цілі, завдання міського енергетичного планування, надано опис процесу та очікувані результати впровадження МЕП. Формувалась робоча група з представників міста для проведення навчання та спільної роботи над створенням МЕП. Для представників дорадчого комітету з питань енергозбереження та членів робочої групи проводились вступні семінари, під час яких детально обґрунтовувались необхідність та мета розробки міського енергетичного плану, розглядався процес його розробки, презентувались опитувальні листи для збору всієї технічної, фінансової та іншої статистичної інформації, призначались відповідальні особи за кожним напрямком збору інформації.

Результатом першого етапу міського енергетичного планування стало створення «Концепції МЕП» - тимчасового проміжного документа процесу розробки муніципального енергетичного плану. Концепція являє собою опис основних стратегічних напрямків і рішень, які обговорюються та затверджуються членами робочої групи та дорадчого комітету, представниками інших зацікавлених сторін.

Мотиваційний лист, «Концепція МЕП» – документи, які можуть слугувати прикладами для складання аналогічних документів для інших міст України.

Другий етап: «Формування першої робочої версії МЕП».

Під час другого етапу було розроблено та презентовано на спеціальних розширених засіданнях робочих груп міст «Першу робочу версію МЕП». Цей робочий документ, доопрацьований із врахуванням зауважень та пропозицій усіх зацікавлених сторін, трансформувався у кінцевий документ «Міський енергетичний план».

Третій етап: «Створення фінальної версії пакету документів та сприяння затвердженню МЕП».

Після врахування зауважень та пропозицій всіх учасників процесу муніципального енергетичного планування формувались остаточна версія МЕП та пакет документів до неї, які презентувались на розширених засіданнях міських дорадчих комітетів. Як і на попередні розширені засідання робочих груп, де заслуховувалась «Перша робоча версія МЕП», на ці заходи були запрошені представники ЗМІ, підготовлені прес-релізи, стислі версії МЕП. Таким чином, досягалось максимальне привернення уваги всіх зацікавлених сторін до розробленого документу та забезпечувалась можливість відобразити їх зауваження та пропозиції у фінальній версії МЕП.

Після врахування всіх зауважень та пропозицій документи передавались відповідальним особам від міста, які у готували їх до розгляду на сесії міської ради.

Всі розроблені під час процесу міського енергетичного планування у визначених містах документі було затверджено до виконання рішенням відповідних міських рад.

Очікувані результати впровадження міських енергетичних планів для основних стейкхолдерів:

Міська влада, бюджетний сектор

Передбачається впровадження дієвої системи енергетичного менеджменту на рівнях: місто – підприємства теплопостачання – бюджетні установи-споживачі. Завдяки цьому очікується досягнення щорічної економії теплової енергії в бюджетному секторі від 1,1 тис. Гкал на рік (м. Коростень) до 6,7 тис. Гкал на рік (м. Чернігів). Одночасно підвищиться ефективність вироблення теплової енергії на підприємствах теплопостачання, зменшаться втрати в тепломережах.

У кожному місті впроваджуватимуться проекти з термомодернізації будівель бюджетних установ (від 5 у м. Коростені до 38 у м. Вінниці), а також маловитратні заходи з енергозбереження на інших бюджетних будівлях. Загальне зменшення енергоспоживання у бюджетному секторі порівняно з базовим роком очікується від 12,5% (для м. Рівного) до 26% (для м. Вінниці), грошова економія складатиме десятки мільйонів грн.

Очікується спочатку зменшення темпів зростання, а в подальшому – стабілізація (зменшення) частки оплати за енергоресурси у бюджеті міста.

Досягається суттєва економія електричної енергії.

Підприємства теплопостачання.

За рахунок енергоменеджменту, зменшення енергоспоживання та впровадження енергоефективних проектів очікується досягнення щорічної економії природного газу порівняно з базовим роком від 11% (для м. Вінниці) до 20% (для м. Хмельницького), грошова економія складатиме десятки мільйонів грн. Досягається суттєва економія електричної енергії.

Передбачено впровадження демонстраційних та пілотних проектів із заміщення природного газу альтернативними та поновлювальними джерелами енергії.

За рахунок упровадження комплексних проектів передбачається залучення у сферу енергозбереження міста приватних інвестицій та коштів мешканців.

Громадськість.

За рахунок реалізації «Програми стимулювання енергозбереження» передбачається:

- збільшення в 5 разів кількості ефективних власників житла (ОСББ);

- створення ефективних організацій з управління житлом (керуючі компанії);

- формування усвідомленої енергоефективної позиції населення як основного споживача енергетичних ресурсів завдяки впровадженню освітніх програми з енергозбереження у школах, ВНЗ, проведенню інформаційних компаній.

Очікується впровадження демонстраційних проектів із термомодернізації житлових будівель на умовах співфінансування з боку мешканців.

Передбачається підвищення якості теплопостачання та ГВП загалом (за рахунок ефективної діяльності системи енергоменеджменту) та на окремих об’єктах (за рахунок впровадження енергоефективних заходів та проектів)

Зменшення споживання первинного палива призведе до відповідного зменшення викидів шкідливих речовин та парникових газів, пов'язаних із виробленням теплоти в системі централізованого теплопостачання.

Таким чином, міське енергетичне планування дозволяє навіть за невеликий період часу (3…5 років) досягти суттєвого економічного, соціального та екологічного ефекту. Державі потрібно на законодавчому рівні створити умови для розповсюдження успішних практик міст, де завершено процес розробки МЕП та відбувається його виконання. Іншим містам України необхідно переймати позитивний досвід розробки та впровадження міських енергетичних планів. Розповсюдження практики міського енергетичного планування по всіх містах України дозволить отримати суттєвий ефект для країни в цілому, сприятиме її енергоефективному розвитку.

Література:

1. India. Manual for the Development of Municipal Energy Efficiency Projects. - 2008

2. Сафіуліна К.Р., Колиєнко А.Г., Тормосов Р.Ю. Енергозбереження в університетських містечках. Збірник задач. Інститут місцевого розвитку. Проект USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». – 2011. - 195 с.

3. Сафіуліна К.Р., Колиєнко А.Г., Тормосов Р.Ю. Енергозбереження в університетських містечках. Навчальний посібник. Інститут місцевого розвитку. Проект USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». – 2010. - 309 с.

4. Тормосов Р.Ю. Економічні проблеми енергозбереження на місцевому рівні. Ефективна економіка. – 2010. - №10. – Режим доступу журналу: http://www.economy.nayka.com.ua

5. Тормосов Р.Ю. Особливості техніко-економічного обгрунтовування інвестиційних енергоефективних проектів у сфері виробництва, транспортування і споживання теплової енергії. Інвестиції: практика і досвід. - №1. – 2011. – с. 45-50.

6. Тормосов Р.Ю. Рекомендації для техніко-економічного обґрунтування інвестиційних проектів. С. 62-96. // Посібник з підготовки проектних пропозицій. Інститут місцевого розвитку. Проект USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». 232 с