Топільницька Я.О.
Львівська державна фінансова академія
Інтелектуальний капітал як один із
різновидів капіталу: суть та особливості
На протязі
всієї історії існування людства визначальним чинником
економічного розвитку були знання та інформація. В період інтеграції та
глобалізації світогосподарських зв’язків знання ці фактори стають своєрідною «перепусткою в
лідери» для країн,
регіонів та організацій. Саме тому усі розвинені країни світу у пошуках нових
конкурентних переваг акцентують
увагу саме на інтелектуальних чинниках.
Ринок знань поступово починає
відігравати головну роль,
випереджаючи навіть розвиток ринку матеріальних товарів, а пріоритетними
напрямками матеріальних і фінансових інвестицій стає інтелектуальний капітал,
що приймає форму капіталу в силу суспільної необхідності у створенні суспільних
благ. На фоні стрімкого розвитку «інтелектуальної» економіки виникає необхідність
систематизувати нагромаджений досвід з вивчення інтелектуального капіталу як
одного з різновидів капіталу.
Поняття інтелектуального капіталу у науковий обіг ввів Дж. Ґелбрєйт. В 1990-х роках минулого
століття завдяки працям Т. Стюарта цей термін набув широкого
застосування. Подальший розвиток теоретико-методологічних та прикладних засад
дослідження концепції інтелектуального капіталу та його використання знайшов
відображення в багатьох роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Проте серед
учених-дослідників немає єдиної думки щодо дефініції категорії, не приведено її
до узгодженості з іншими соціально-економічними категоріями.
Аналіз літературних джерел із
даної проблематики дозволяє виділити три підходи до трактування поняття ,,інтелектуальний капітал” – за цінностями, процесом та результатом. Представники
першого підходу трактують ,,інтелектуальний капітал” як сукупність цінностей. Із позиції процесу сутність
інтелектуального капіталу полягає в його здатності до відтворення, у можливості
залучення інтелектуального капіталу в процес кругообігу. Представники третього
підходу розглядають дану категорію як результат, що забезпечує певні
конкурентні переваги, створення додаткової вартості.
Інтелектуальний капітал – це один
із різновидів капіталу, який має відповідні його ознаки й одночасно відтворює
характерні лише йому особливості. Основними ознаками інтелектуального капіталу
є те, що:
Ø
формування інтелектуального капіталу вимагає певних фінансових, трудових та
матеріальних витрат;
Ø
створений та функціонуючий інтелектуальний капітал приносить додану
вартість;
Ø
об’єктивним є якісні та кількісні відмінності між залученими та реалізованими інтелектуальним ресурсами у
створенні інновацій та використанні інтелектуального потенціалу [1].
Інтелектуальний капітал багато в чому схожий з фізичним
– як один, так і другий генерує потік «цінностей» або приносить додану вартість.
Обидва капітали виникають внаслідок вкладень ресурсів (грошей, матеріальних
засобів, знань, кваліфікації) для виробництва товарів і послуг, приносять
своєму власникові додатковий дохід, зазнають морального зносу (причому
інтелектуальний капітал навіть у більшій мірі, позаяк знецінюється і програмне
забезпечення, і будь-які знання), обидва мають потребу в реновації. У той же час між ними спостерігаються й суттєві відмінності
[2] (табл. 1).
Таблиця 1
Відмінності між фізичним і
інтелектуальним капіталом
Фізичний
капітал |
Інтелектуальний
капітал |
1. |
2. |
Матеріальна природа |
Нематеріальна природа |
Витрати в минулому |
Результати в майбутньому |
Продовження
таблиці 1
Адитивний |
Неадитивний |
Переважно фінансова оцінка |
Комбінація вартісних і невартісних оцінок |
Організація володіє всім капіталом |
Організація володіє капіталом лише частково |
Одна з особливостей інтелектуального
капіталу полягає в тому, що ним володіє не тільки
підприємець, але й найманий персонал. Інтелектуальний капітал - результат
взаємодії людей один з одним, людей і інформаційних ресурсів, а також людей та
елементів фізичного капіталу в процесі виробництва. Отже, «інтелектуальний капітал» – це сукупність різного
роду інтелектуальних цінностей, що в процесі свого обігу та кругообігу
приносять додаткову вартість та забезпечують конкурентні переваги особі,
підприємству чи державі.
Література:
1.
Никифоров А.Є. Інтелектуальний потенціал та
інтелектуальний капітал: критерії розмежування / А.Є.Никифоров // Проблеми науки.- 2011.-№ 6.-С. 2-6.
2.
Терон І.В. Інтелектуальний капітал як основне
джерело багатства в постіндустріальному суспільстві / І.В. Терон // Формування
ринкових відносин в Україні. – 2007. – №7. – С. 90-94.
Відомості про автора:
Топільницька Ярина Орестівна – аспірант Львівської
державної фінансової академії.
Адреса для розсилки:
79008
м. Львів
вул. Туган-Барановського, 10
Львівська комерційна академія
кафедра економічної теорії
Башнянину Г. І.