Логвінов Ю.В., Міски-Оглу О.Г.

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

Державне управління та екологія

автомобільного транспорту

37%-Со

21%-N0_х

В публікації надано результати впливу на екологію автомобільного тран-спорту, розробку механізмів державного управліня охороною навколишнього середовища. Метою дослідження є вплив автотранспорту на навколишнє середовище при викидах шкідливих речовин бензинових та дизельних двигунів. Автотранспорт впливає на літосферу, викликаючи зміну рельєфу, осипи і обвали, ущільнення грунтів, підвищуючи запиленість і забруднення біосфери вдовж доріг. Такі забруднення фіксуються на відстані сотень метрів від доріг і пов'язані як з розсіюванням вантажів, що перевозяться, так і з виділенням автотранспортом кислотоутворюючих оксидів, сажі, свинцю і бензопирину (БП). Автотранспорт є найбільш крупним постачальником свинцевого забруднення навколишнього середовища.

30%-СmНn

Рисунок 2- Викиди шкідливих речовин з ВГ дизельних та бензинових двигунів (г/кг палива)

Аналіз рис.2 показав, що:

- бензинових речовин з відпрацьованими газами в бензинових двигунах на 14.3 більше;

- в дизельних двигунах N0_х на 19.9 більше;

- в бензинових двигунах СmНn на 19.5 більше;

- в дизельних двигунах ТЧ на 6.1 більше;

- в дизельних двигунах S0_х на 4.1 більше.

Серед причин підвищеної токсичності автомобілів при експлуатації найчастіше відзначають наступні :

- несправності систем живлення і запалення двигуна;

- забруднення двигуна;

- зміна температурного режиму двигуна;

В дослідженнях розглянуто питання обгрунтування механізмів державного управління охороною навколишнього середовища і запропоновано здійснити перехід на гібридний автотранспорт, де автомобіль представлений як двигатель внутрішнього згорання (ДВЗ)→ генератор→ батареї великої ємності.

Література:

1. Логвинов Ю.В. Разработка механизмов управления и экологические требования, предъявляемые к автомобильному транспорту. Вісник Донецького університету управління: Серія: держ. управління: Зб.наук.пр. - Донецьк; ДонДУУ, 2011 р. –Вип.1. - С.216-220.

Логвінов Ю.В., Міскі-Оглу О.Г.

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

Державне управління та прогнозування ризиків при роботі автомобільного транспорту

У публікації розглянуто питання прогнозування ризиків при роботі автотранспортного комплексу (АТК).

Управління та прогнозування ризиків при роботі АТК виконується у середовищі невизначеності і ризиків у реаліях ринку України.

S – систему проектування АТК - представимо|уявлятимемо| у вигляді множини семи складових: |безл

S { АТ, СТ, RZ|, LО|, ТR, ВD, РR} (1)

де АТ - автотраспортний комплекс;

СТ - станції технічного обслуговування;

RZ| - розподільний центр;

LО| - логістичний центр;

ТR – автомобільні шляхи|колії| і комунікації, траса майбутніх перевезень;

ВD- безпека перевезень;

РR- навантажувально-|розвантажувальний центр.

Всі вхідні змінні в (1) підлягають ризикам. Для прогнозування ризиків при роботі АТК детально зупинимося на їх складових.

Ризик — потенційна, чисельно вимірна можливість|спроможність| несприятливих ситуацій і зв'язаних з ними наслідків у вигляді втрат,|сподіваного грошових коштів у зв'язку з невизначеністю, тобто|цебто| з|із| випадковою зміною умов в економічній діяльності, несприятливими, зокрема форс мажорними,| | обставинами, загальним|спільним| падінням цін на ринку; можливість|спроможність| отримання|здобуття| непередбачуваного результату залежно від прийнятого господарського || рішення|розв'язання|, дії [1].

Управління та прогнозування ризиками — сукупність методів аналізу і нейтралізації чинників|факторів| ризиків, об'єднаних|з'єднаних| в систему планування|планерування|, прогнозування, моніторингу і корегувальні дій [1]. Методи зниження ризиків наведено у рис.1.

Рисунок 1 - Методи зниження ризиків

На цьому рисунку надано графічне представлення |сподіваного| |укрупняти| методів зниження ризиків і детально описані процедури.

Запропонований алгоритм є об'єктивним методом розробки стратегії управління ризиками з урахуванням особливостей та майбутніх перпективних перевезень.

Література:

1. Логвинов Ю.В. Разработка механизмов управления и экологические требования, предъявляемые к автомобильному транспорту. Вісник Донецького університету управління: Серія: держ. управління: Збірник наукових праць - Донецьк; ДонДУУ, 2011р. – Вип.1. - С.216-220.

Логвінов Ю.В., Міскі-Оглу О.Г.

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

Оцінки впливу зовнішньої середи в урбанізованому

Донецькому регіоні

У роботі розглянуто питання територіально-ієрархічної структури Донецької регіональної системи як виробничої агломерації (місто, район, селище міського типу, село); наведена кількісна та якісна оцінка економічних, екологічних та соціальних показників міст Донецького регіону. Також окреслені на перехідний період до ринкової економіки стратегічні напрями її розвитку на основі трансформації у перспективі.

Донецька регіональна система розселення сформувалася адміністративно-управлінським призначенням, завдяки інтенсивним внутрішньо-системним виробничо-економічним, торгівельно-розподільчим та міграційним зв’язкам. Міське населення проживає у більш влаштованих житлах, ніж сільське: питома вага міських квартир, обладнаних центральним опалюванням, складає 64.6% (для сільської місцевості цей показник дорівнює 10.2%), водопроводом 81.0% (19,5 %), каналізацією 68.9% (12.9 %), гарячим водопостачанням – 49.5% (10.9 %).

Дослідження показали, що економічні показники великі, на жаль, соціальні показники найнижчі. Донецька область не достатньо проводить моніторинг та дослідження екологічних показників міст та впливу зовнішнього середовища на життєдіяльність у регіоні. В поліпшення екологічних та соціальних показників міст Донецької області вкладається недостатньо коштів. Треба системно та на державному рівні вирішувати вище перераховні питання. Необхідна нова територіально-ієрархічна структура Донецького регіону для організації моніторинга та системних досліджень перерозподілу економічних ресурсів та прогнозів.

Відстань між поселеннями складає 4.2 км проти 4.5 км в середньому в Україні, щільність населення в Донеччині значно вища середньоукраїнської (170 осіб на 1 кв. км проти 77 в середньому по Україні).

В процесі індустріального розвитку області кількість міст з 1959 до 1989 рр. збільшилася на 78%. Під стійкістю системи варто розуміти стійкість функціонування поселень, що виконували промислові або транспортні функції. В свою чергу, стійкість функцій забезпечувалася розміщенням у міських поселеннях вугільних шахт, теплоелектростанцій, заводів тощо, які стабільно працювали, забезпечуючи продукцією величезний загальносоюзний ринок. Майбутнє області та перспективи її розвитку залежать від несформованого рівня життя населення, развитку людського потенціалу, реструктуризації виробництва та інвестаційної привабливості регіону, екологічного поліпшення соціальної обстановки.

Згідно демографічним прогнозам, кількість жителів в Донецькій області у найближчі 15 років зменьшиться на 8-10% та к 2020 року може становити 4.1-4.2 млн. осіб. При цьому доля населення пенсійного віку зменьшиться з 21 до 34-35% при одночасному скороченні частки дітей та підлітків, а також працездатного населення.

В старих гірничодобувних регіонах, до яких належить Донеччина, реформування економіки відбувалося значно повільніше, що зумовлювалося необхідністю вирішення гострих економічних, фінансових, соціальних, екологічних та технічних проблем.

Зрозуміло, що об’єктивно сформовані на території області системи розселення нікуди не зникли, а лише трансформувалися із однополюсних, зорієнтованих на функціонування в одному, переважно російському, економічному просторі, у багатополюсні, що працюватимуть у широкому європейському просторі. Пропонуються наступні типи територіально-ієрархічної структури Донецького регіону (рис.1):

Рисунок 1 - Укрупнена територіально-ієрархічна структура

Донецького регіону

Необхідно відзначити, що з точки зору екологічного збитку|шкоди|, що наноситься|завдає|, автотранспорт лідирує|лідерує| в усіх видах негативної дії: забруднення повітря – 95%, шум – 49.5%, дія на клімат – 68% [1]. У Донецькому регіоні треба проводити постійний моніторинг та дослідження екологічних показників міст та впливу зовнішнього середовища на життєдіяльність.

Література:

1. Логвинов Ю.В. Разработка механизмов управления и экологические требования, предъявляемые к автомобильному транспорту. Вісник Донецького університету управління: Серія: держ. управління: Зб. наук. пр. - Донецьк; ДонДУУ, 2011р. –Вип.1. - С.216-220.