Экономические науки/ 15.Государственное регулирование экономики

Омельяненко В.А., Ахрамеєва М.В.

Сумський державний університет

Аналіз основних складових стратегії

високотехнологічного розвитку Нідерландів

В умовах глобальної конкуренції країни можуть отримати переваги за рахунок досягнення сталого економічного зростання через підвищення продуктивності, впровадження інновацій та інноваційної експортної політики. Однією з країн, що обрали такий шлях розвитку є Нідерланди – країна без значного природно-ресурсного потенціалу, головним ресурсом якої є людські таланти та уміння ефективно їх розвивати та використовувати.

Нідерланди використовують наступні програми інноваційної політики:

1) Кластерна програма «Пункт перший: нанотехнології і вбудовані системи». Мета програми полягає в реалізації потенціалу країни в напрямку створення екосистеми наноелектроніки світового рівня та створення академічної, промислової та інституційної інфраструктури, здатної перевершити кращі світові аналоги;

2) Державна стратегія інновацій: 1 етап (2010-2015 рр.) – вирішення існуючих проблем з інноваційним розвитком у відповідності з науковим і економічним можливостям; 2 етап (2016-2020 рр.) – конвергенція інноваційними країнами-лідерами;

3) Спеціальна програма з розвитку біотехнологій передбачає стимулювання дослідницьких робіт в сфері біотехнології в університетах, державну підтримку інноваційної діяльності підприємств та будівництва мереж біотехнологічних комунікацій. При розвитку сфери біотехнологій також було використано кластери ний підхід і на сьогодні в цій сфері діють понад 20 кластерів світового рівня (біотехнологічний Твенте (Нідерланди-Німеччина), інформаційно-телекомунікаційний «Долина Домель» (Бельгія-Нідерланди), консалтинговий Венло (Нідерланди-Німеччина)).

Одним з основних аспектів інноваційної політики є її регіональний аспект. Базові напрямки регіональної інноваційної політики Нідерландів були затверджені в 2003 році Міністерством економічних відносин у програмі «Шлях до інновацій: боротьба з Лісабонськими амбіціями». Регіональна політика Нідерландів здійснюється на основі двох програмних підходів:

1. Peaks іn the Delta – новий підхід до регіональної політики, спрямований на використання «регіональних можливостей національної значимості» шляхом спрямування державної політики на посилення сильних сторін економіки країни (в якості таких були обрані: водні ресурси, логістика, паливо нерослинного походження, продовольство та безпека).

В результаті селективної стратегії нідерландські компанії займають сильні позиції в сільському господарстві та харчовій промисловості, міжнародній хімічній промисловості, а також в області високих технологій, біотехнологій і технологіях обробки води. Всесвітньо відомими є інтелектуальні технології захисту від повеней (назва країни означає «Нижні землі») на основі комп'ютерних карт і систем супутникової навігації.

По оцінками статистики Нідерландів, споживання відновлювальної енергії у 2008 році склало 3,4% загальної витрати енергії в країні, а за планами уряду передбачається, що до 2020 р. альтернативна енергетика досягне 20%.

Основними факторами успіху Нідерландів у сфері інноваційного розвитку стала вибіркова підтримка провідних інноваційних регіонів (зміщення підтримки відстаючих північних регіонів на підтримку економічних переваг регіонів, що є рушійною силою національного зростання), а також розвинений науково-освітній комплекс, який включає в себе систему підтримки студентів, систему трансферу технологій в науковому секторі, розвинену мережу наукових університетів з державним фінансуванням.

В рамках цієї програми 6 регіонів, що володіють спеціалізацією національного значення (де проживає приблизно 70% населення країни), визначають стратегію територіального економічного розвитку, у тому числі й власні пріоритети підтримки кластерів, а фінансування цих регіонів здійснюється на національному рівні у вигляді надання блокових грантів.

2. «Основні інноваційні сфери» – зміцнення сфер, обраних виходячи з їх значення для країни, ролі інновацій, рівня продуктивності у порівнянні порівняно зі світовими показниками та рівня співробітництва агентів. Провідні експортні позиції в сфері сільського господарства були забезпечені за рахунок системи освіти, високому рівню дослідницьких робіт та орієнтованому на практику інформаційному забезпеченню.

Система освіти Нідерландів відома своїми традиціями та надійною репутацією. Ще 200 років тому було прийнято закон, що гарантує якість освіти. Нідерланди стали першою країною, що запропонувала програми навчання англійською мовою, тим самим розпочавши становлення інтернаціоналізації освіти. Відповідно до рейтингу The Tіmes Hіgher Educatіon Supplement 10 університетів Нідерландів входять у топ 200 у світі. Є також міжнародне визнання за новаторську систему навчання: Problem-Based Learnіng та впровадження високих технологій в навчання (Лейденський університет). Характерною рисою системи освіти є стимулювання творчості, а новаторські результати народжуються в основному в процесі спільної роботи студентів.

Новаторство спрямоване на оптимальне використання всіх доступних ресурсів. Незважаючи на те, що значна територія Голландії омивається водою нідерландці використали це на свою користь, винайшовши способи одержання землі з води. Корнеліс Лелі провів меліорацію Зюідер-Зее (затока узбережжя Нідерландів) для створення польдерів (осушених ділянок землі). На Флеволенде, найбільшому з них, зараз проживає приблизно 400 000 людей.

Успішною є практика інноваційного розвитку традиційних сфер виробництва, наприклад, автоматизації сільського господарства країни. Наукові розробки сільськогосподарських роботів розпочалися наприкінці 70-х рр. XX ст. переважно в Нідерландах та США. Сьогодні країна залишається лідером за використанням молочних роботів у 6 тис. ферм.

Участь Нідерландів у міжнародних програмах інноваційного співробітництва централізовано та координується основними міністерствами та агентствами в межах їх основної спеціалізації. При організації участі в міжнародних інноваційних проектах основна увага приділяється залученню до досліджень підприємств малого і середнього бізнесу, а також перспективних інноваційних компаній. З метою їх інформаційного забезпечення в країні діє 18 регіональних технологічних консультаційних центрів.

Нідерланди відносяться до країн, що не володіють чисельними наукоємними виробництвами та потужною індустріальною базою. Проблемою також є невелика щільність науково-дослідницької діяльності в компаніях (1% в порівнянні з середнім рівнем по ОЕСР в 1,5%) та збільшення нестачі докторів наук за науково-технічними спеціальностями. Результатом цього є 28 місце за рейтингом патентної активності ВОІВ у 2010 році (Україна займає 22 місце). Незважаючи на це, економіка Нідерландів за рейтингом глобальної конкурентоздатності ВЕФ у 2012-2013 рр. посідає 5 місце.

Для подолання в програмі Нідерландської Інноваційної Платформи «Нідерланди 2020» (2010), метою якої є лідерство на міжнародному ринку інновацій, закладені заходи щодо розподілу інновацій за галузями економіки з метою підвищення ефективності традиційних розвинених сфер, інтеграції до міжнародної інноваційної системи через підтримку створення в Нідерландах представництв 100 провідних світових компаній з залученням національних наукових кадрів та сприяння спільному впровадженню нових технологій.

Важливу роль відіграє розвиток сфери послуг, де завдяки впровадженню технологій інформаційного та телекомунікаційного секторів дасть змогу суттєво підвищити продуктивність та ефективність використання інвестицій. Щодо інвестицій, то варто відзначити, що через 5 років легального перебування в країні інвестор має право одержати громадянство. Законодавство країни не передбачає особливого регулювання інвестиційної діяльності.

М. Портер, аналізуючи конкурентоспроможність та інноваційну діяльність в Нідерландах, вважає, що тенденції зростання не є стійкими, оскільки надто орієнтовані на експорт. Рекомендації вченого включають заміну традиційної промислової політики на більший акцент в R&D-сфері і підвищення рівня співпраці між урядом, бізнесом та університетами.

В останні роки валовий внутрішній продукт країни перевищує 550 млрд. гульденів, що забезпечує дохід на душу населення вище середнього в ЄС. Соціально-економічній системі Нідерландів характерна стратегічна інноваційна орієнтованість та здатність динамічно відповідати на зміни ринкової кон’юнктури. Про перспективи розвитку країни свідчать основні показники факторного забезпечення інноваційної економіки: 4 місце в рейтингу індексу економіки знань у 2012 р. та 9 місце за рейтингом процвітання країн світу 2011 р., складеному Інститутом Legatum, 3 місце за індексом розвитку людського потенціалу 2011 р. та перше місце серед розвинених країн за індексом щастя дослідницького центра New Economіc Foundatіon. Країні вдалося подолати наслідки економічної кризи та забезпечити низький рівень безробіття, зростання споживчих витрат та споживчої довіри населення. Завдяки державній підтримці НДДКР, що не припинялася під час кризи, робота над багатьма проектами тривала, що дозволило скористатися їх результатами відразу, навіть в умовах попиту, що знову почав знижуватися.

Література:

1. Буланов А. Без сотрудничества нет развития [Електронний ресурс] // Обзоры стран. – 2011. – №4. – Режим доступа: http://expert.ru/countries/2011/4/

2. Економіка Нідерландів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.netherlands.com.ua/content/pages/154/

3. Ленчук Е.Б. Кластерный подход встратегии инновационного развития зарубежных стран / Е.Б. Ленчук, Г.А. Власкин // Проблемы прогнозирования. – 2010. – №5. – С. 38–51.

4. Нидерланды – успехи социально-экономической политики правительства // БИКИ. – 2006. – № 124. – с. 4–16

5. Образование в Нидерландах: европейский знак качества [Електронний ресурс] // MBAstrategy – Режим доступу: http://www.mbastrategy.ru/content /view/2641/210/lang,Rus/