Микула Г.В.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Роль золотовалютних резервів у реалізації Національним банком України валютної політики

Вагомою складовою валютної політики центрального банку будь-якої держави є управління її золотовалютними резервами, що безпосередньо впливає на ефективність використання ним основних інструментів валютного регулювання, таких як: девізна політика, установлення режиму валютного курсу, ревальвації та девальвації тощо.

Управління золотовалютними резервами є достатньо новою сферою діяльності НБУ, що пов’язано: по-перше, з історичним розвитком, коли після розпаду Радянського союзу майже усі золотовалютні резерви залишились в Росії, тому НБУ довелося їх формувати з нуля; по-друге, економічна ситуація в країні тривалий час аж ніяк не сприяла формуванню золотовалютних резервів на належному рівні [4].

Згідно із ЗУ «Про Національний банк України», золотовалютні резерви – це резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків. Золотовалютні резерви є важливим інструментом НБУ для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України, і вони складаються з таких активів: монетарне золото, спеціальні права запозичення, резервна позиція в МВФ, іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном; цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті; будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності [3].

Об’єктивне визначення цілей управління золотовалютними резервами передбачає оцінку їх достатнього рівня. Виділяють чотири основні критерії щодо визначення адекватності золотовалютних резервів: 1) сума резервів є достатньою за умови повного покриття грошової бази країни; 2) золотовалютні резерви повинні покривати обсяг трьохмісячного імпорту від рівня економічного розвитку країни та ситуації на міжнародних ринках; 3) резерви повинні покривати офіційний та гарантований державою зовнішній борг; 4) комбіновані критерії поєднання вищевказаних ознак щодо оцінки мінімального розміру міжнародних валютних резервів [5].

Розглянемо динаміку формування золотовалютних резервів в Україні за 2006-2012рр. в розрізі окремих елементів:

Динаміка формування золотовалютних резервів в Україні за 2006-2012рр.

млн. дол. США (на кінець періоду)

Види резервних активів	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012 І півріччя
Монетарне золото	513,46	693,06	742,72	948,18	1 248,97	1 385,29	1 713,72
Спеціальні права запозичення	1,48	2,82	8,6	63,57	7,96	17,91	78,42
Резерви в іноземній валюті*	21843,16	31783,17	30791,85	25493,33	33319,44	30391,38	28289,22
Резервна позиція в МВФ	0,00	0,01	0,03	0,03	0,03	0,03	0,03
Інші резервні активи	-	-	-	-	-	-	-
Всього	22358,1	32479,06	31543,2	26505,11	34576,4	31794,61	30081,39
Частка валюти в резервних активах, %	97,7	97,7	97,6	96,2	96,4	95,6	94,0

*в т.ч. цінні папери, що оплачуються в іноземній валюті

Примітка: сформовано автором на основі джерел: [7].

Як бачимо, відбулося вагоме збільшення золотовалютних резервів у 2007р. порівняно з 2006р., - майже на 10 129,96 млн. дол. США. Проте, у 2009р. ми можемо прослідкувати значне скорочення золотовалютних запасів НБУ (фактично на 5 038,09 млн. дол. США), що стало причиною економічної кризи 2008р. Але згодом Національним банком було відновлено обсяг золотовалютних резервів на передкризовому рівні.

Аналіз структури офіційних резервів України свідчить, що протягом всього періоду, що досліджується, резерви у іноземній валюті становили близько 90-97%, у СПЗ 1-3%, монетарного золота – 2-4%. НБУ проводив політику надання переваги іноземним валютам при виборі джерел формування міжнародних золотовалютних резервів, що, на наш погляд, не було оптимальним варіантом [1].

Однією з найактуальніших проблем сучасної валютної політики щодо формування золотовалютних резервів, окрім достатнього обсягу офіційних резервів, є ще й оптимізація їхньої структури та диверсифікація резервних активів.

Найбільшу частку в загальному складі золотовалютних резервів сьогодні в будь-якій країні світу займають вільноконвертовані валюти (долар США, євро, фунт стерлінгів тощо), що пов’язано з страхуванням золотовалютних резервів від знецінення [2]. Оскільки очікується поступове ослаблення позицій долара США, НБУ планує подальшу диверсифікацію валютних резервів.

Значну роль в структурі офіційних резервів відіграє резервна позиція в МВФ, що визначається як різниця між квотою України в МВФ та її внесками в національній валюті [6]. Як бачимо, станом на 2006р. цей елемент золотовалютних резервів в Україні був взагалі відсутній, у 2007р. він становить дуже незначну величину, - лише 0,01 млн. дол. США, а з 2008р. і до сьогодні його значення зросло і тримається на рівні 0,03 млн. дол. США. Незначна резервна позиція України в МВФ пов’язана з тим, що українська гривня обмежено використовується у міжнародних розрахунках.

Також вагомими в структурі офіційних резервів НБУ є спеціальні права запозичення (СПЗ). СПЗ – міжнародні кредитні резервні та платіжні кошти, що емітуються МФВ і розподіляються між його членами відповідно до квот [6]. Досить значний розподіл мав місце у 2009р., саме в цей час СПЗ нашої держави збільшились з 8,6 до 63, 57 млн. дол. США, але протягом 2010-2011рр. їхня частка знову зменшилася, і тільки у 2012р. вона досягла свого рекордного значення - 78,42 млн. дол. США.

Традиційною складовою золотовалютних резервів є монетарне золото. За офіційними даними НБУ можемо помітити поступове зростання абсолютного значення цього показника, враховуючи його особливу роль у стабілізації курсу національної валюти та здійсненні розрахунків за зовнішніми зобов’язаннями [6].

Таким чином, управління золотовалютними резервами як елемент валютної політики загалом, є надзвичайно важливим. Головними завданнями центрального банку є формування достатнього обсягу офіційних резервів та їх належної структури. Це, в свою чергу, дозволить центральним банкам здійснювати ефективну валютну політику, та виконувати свою функцію забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Список використаних джерел:

1. Бодрова Н.Е. – Сучасні проблеми формування валютної політики [Текст] монографія. – Х.: ТОВ «Компанія СМІТ», 2011. – 166с.

2. Гурова В.О., Сидоренко К.Ю. – Актуальні проблеми формування необхідного обсягу та структури золотовалютних резервів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2011_1/NV-2011-V1_52.pdf

3. Закон України «Про Національний банк України» від 05.07.2012р.,

№ 5103-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14

4. Каракулова І. – Сучасні тенденції управління золотовалютними резервами центрального банку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/ekonomika/articles/Modern_lines_of_management_of_gold_and_exchange_currency_reserves_of_the_central_bank_14584.pdf

5. Коваленко В.В., Сілантьєв М.С. – Обґрунтування достатнього рівня золотовалютних джерел держави [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.uabs.edu.ua/library/Zbirnik/765_2008.pdf

6. Лясковець Г.М., Жукова Д.В. – Проблема формування оптимальної структури золотовалютних резервів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vdu/Ekon/2010_1/vdu1-2010/095.pdf

7. Офіційний веб-сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=72631