Шкляєва Г. О.

к.п.н., доцент кафедри маркетингу

Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету

імені Альфреда Нобеля

КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ІМПЕРАТИВНА ПОТРЕБА ЧАСУ

Інтеграція України в міжнародний освітній простір передбачає взаємопроникнення національних ідей, узгодження освітніх пріоритетів для вироблення світової освітньої політики, яка б задовольняла усіх учасників інтеграційного процесу.

Поєднання в людині краси, любові, відповідальності, істини сприяє всебічному розвитку особистості, формуванню духовної культури, інтелігентності, душевного багатства тощо.

Процеси глобалізації світової економіки створили певні передумови для розвитку принципово нової маркетингової концепції, яка отримала назву маркетинг взаємодії. Ця концепція базується на ідеях партнерства, співпраці суб’єктів ринкових відносин і доповнює маркетинговий інструментарій методами координації, інтеграції, мережевого аналізу, багаторівневими комунікаційними моделями.

Загальновідоме, що ефективний бізнес створює робочі місця, забезпечує своїм співробітникам гідний рівень заробітної платні та соціального забезпечення, бере участь у формуванні місцевого та державного бюджету за рахунок податкових відрахувань. В рамках стратегії соціального розвитку він реалізує корпоративні програми, які спрямовані на розвиток кадрового потенціалу, збереження природного середовища. Від ефективної економічної діяльності підприємства залежить досягнення суспільних цілей: соціально-економічної стабільності, добробуту та якості життя людини.

Саме тому інтеграційні процеси активно впливають на соціально-економічний розвиток суспільства. А соціально-етичний маркетинг відповідає інтересам національної соціально-економічної політики держави.

Визначимо основні завдання сучасних інтеграційних процесів:

- розвиток бізнесу повинен відповідати стратегії розвитку національної економіки;

- держава повинна виступати гарантом мінімізації ризиків підприємництва (в тому числі не фінансових);

- вдосконалення законодавчої бази ведення бізнесу, спрямованість бізнесових структур на стимулювання відповідальності;

- участь бізнесу в регулюванні державної системи економічного розвитку, задоволення потреб споживачів на принципах „рівної можливості та рівної відповідальності” (самостійність і відповідальність діяльності підприємницьких структур);

- розробка системи заходів щодо розвитку ринку праці, професійної якості трудових ресурсів, подолання дефіциту робочих кадрів;

- підвищення прозорості діяльності державних і місцевих органів управління щодо стимулювання бізнесу стосовно участі в соціальних програмах, цільового використання ресурсів;

- участь компаній у розробці національних стратегій, які стосуються трудових відносин, здоров’я працівників, соціального захисту тощо.

Підготовка майбутніх фахівців-маркетологів має бути спрямована на проблеми соціальної відповідальності бізнесу, зацікавленість підприємців до активізації участі в рішенні соціально-значущих проблем суспільства. Завдання професійної освіти сьогодні – тісно взаємодіяти з державою в рішенні актуальних і перспективних соціальних проблем. Маркетингові концепції сприяють підвищенню ролі підприємства як виробника соціальних послуг.

Корпоративну соціальну відповідальність ми розглядаємо як імперативну потребу часу, без якої сучасний бізнес не в змозі досягти своїх економічних цілій. Накопичений підприємствами досвід корпоративної соціальної відповідальності дозволяє визначити переваги і можливості економічного зростання бізнесу:

- закріплення іміджевих (лідерських) позицій стосовно розвитку загальних принципів соціального добробуту;

- вдосконалення методів і систем корпоративного управління, підвищення ефективності виробництва і праці;

- управління фінансовими і не фінансовими ризиками за рахунок реалізації активної позиції бізнесу щодо важливих соціальних проблем;

- підготовка кваліфікованих і професійних кадрів, заохочення працівників за рахунок матеріальних і моральних стимулів;

- формування позитивного іміджу підприємства;

- розширення можливостей щодо залучення нових споживачів продукції та підвищенню їх лояльності в конкурентному середовищі;

- створення стійких партнерських відносин с державними та місцевими структурами, органами регіонального управління, профспілками, навчальними закладами, засобами масової інформації;

- висока громадська та соціальна відповідальність перед державою та суспільством;

- використання міжнародних принципів і стандартів у соціальній відповідальності підприємства, участь у міжрегіональному розподілі праці, бізнес-комунікаціях.

Отже, у центрі нашого розгляду знаходилась актуальна проблема корпоративної соціальної відповідальності. Враховуючи те, що в центрі зазначеної проблеми знаходиться людина, як об’єкт і суб’єкт освітньої та професійної діяльності, наш пошук носив антропоцентричний характер: розглядалися проблеми особистості, соціальної захищеності людини. Якісну своєрідність антропоцентричних проблем взаємообумовлюють і детермінують діяльність і комунікації людей. Діяльність перетворює природу, стає засобом, умовою та рушійною силою формування соціального досвіду людства. Розвиток людини XXI століття все більше залежить від духовної і культурної сфери, освіти як рушійної сили прогресу техніки і технологій.