К.е.н. Мехеда Н.Г. , Ходос Ю.Г.

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького

Фінансова звітність та її значення в діяльності підприємства

Фінансова звітність в Україні є елементом інфраструктури ринкової економіки і засобом комунікації. Звітність є основою інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства.

Дослідженню поняття фінансової звітності присвячені праці вітчизняних науковців, зокрема: Г.Г. Кірейцев [5], Ю.А. Вериги, В.І. Єфименка, Ф. Бутинця, С. Голова, В. Костюченко, Я. Крупки, Т. Кучеренко, М. Пушкаря, Н. Ткаченко [4]. Низку важливих аспектів зазначеної тематики розкрито у роботах зарубіжних вчених-економістів: Р. Бола, Т. Варфілда, Д. Кіесо, Д. Колдуелла, Б. Нідлза, Д. Панкова, Я. Соколова, З. Боди і Р. Мертон [2].

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

- придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінки якості управління;

- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

- забезпеченості зобов’язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства;

- інших рішень [5].

Доцільно виокремити такі важливі економічні функції фінансової звітності, як:

1. Фінансова звітність надає власникам і кредиторам інформацію про поточний фінансовий стан та ефективність господарської діяльності підприємства за звітний період, є зручним інструментом управління. На її основі можна розробляти основні цільові показники ефективності підприємства, створювати зручні шаблони-моделі для фінансового планування, а також регулювати й обмежувати фінансову політику менеджменту в процесі залучення зовнішніх джерел фінансування [2].

2. У процесі планування дані фінансової звітності використовуються для обґрунтування цілей і напрямів роботи, формування базових та моделювання планових показників фінансово-господарської діяльності підприємства.

3. Фінансова звітність є засобом стимулювання і обмеження фінансової політики менеджменту. З її використанням здійснюють моніторинг, контроль, аналіз й оцінку досягнутих результатів та адекватні коригувальні дії.

4. Суттєве значення фінансова звітність також має для зовнішніх користувачів. На її основі інвестори приймають рішення щодо вкладання коштів в активи і цінні папери підприємства, кредитори - щодо фінансування його господарської діяльності, надання позик.

5. Фінансова звітність є інформаційною базою формування показників макроекономічної ефективності, статистичних спостережень, управління розвитком галузей і регіонів.

6. Фінансова звітність слугує засобом регулювання ринку цінних паперів, переливу капіталів із менш привабливих сфер діяльності у більш привабливі, що сприяє економічному оздоровленню через розподіл фінансових ресурсів [4].

В світовій і національній практиці побудова фінансової звітності базується на принципах: відкритості інформації, зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі, корисності чи значущості та вірогідності, припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації фінансової звітності [1].

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

- підприємство (назву, організаційно-правову форму і місцезнаходження, короткий опис основної діяльності; назву органу управління, в підпорядкуванні якого знаходиться підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії та ін);

- дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом) 1, то причини ї наслідки цього повинні були розкриті у примітках до фінансової звітності;

- валюту звітності і одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів із однієї валюти в іншу;

- облікову політику підприємства і її зміни (принципи оцінки статей звітності, методи обліку щодо окремих статей звітності);

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями [3].

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників – фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому в фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов’язань власників за внесками до капіталу та розподілу власникам.

Список використаної літератури

1. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. Курс лекций/ под ред. И.П. Мерзлякова. - М. «Инфра-М», 1999 - с. 170-186.

2. Боди З. Финансы: [учебное пособие] / З. Боди, Р. Мертон. − Пер. с англ. − М. : Вильямс, 2008. − 592 с.: ил. − Парал. тит. англ.

3. Бухгалтерський облік (теорія): Навчальний посібник / Михайлов М.Г.,

Глушаченко А. І, Гончар В.П., Болмат Г.А. - К.: ЦУЛ, 2007.

4. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: [підручник] / Н.М. Ткаченко. − [3-є вид., допов. і перероб.]. − К. : Алерта, 2008. − 926 с.

5. Кірейцев. Г. Фінансовий менеджмент. - Житомир: ЖІТІ, 2001. – 440 с.