Кайдаш Н. П.

Харківський національний економічний університет, Україна

Прогнозування доходної частини місцевого бюджету з використанням кореляційно – регресійного аналізу

Формування доходної частини місцевих бюджетів відбувається у достатньо складних умовах. Недостатність фінансових ресурсів та нестабільність у них доходних джерел стали проблемою на державному рівні. Але саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належать особливе місце у бюджетній системі нашої держави. Це обґрунтовує доцільність розгляду проблеми розробки дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування доходної бази місцевих бюджетів.

Проблеми формування доходної частини місцевих бюджетів є пріоритетними у фінансовій сфері. Вони досліджувалися такими вітчизняними вченими, як: О. Василик, Ц. Огонь, В. Опарін, К. Павлюк, В. Федосов та ін.

Метою роботи є розробка методичних рекомендацій щодо визначення обсягу доходів місцевого бюджету на основі кореляційно-регресійної моделі. Досягнення цієї мети дозволить, по-перше, визначити, якою мірою ті чи інші фактори впливають на доходи місцевого бюджету, а, по-друге, спрогнозувати величину цих доходів.

Як відомо, аналіз формування доходної частини місцевого бюджету за допомогою кореляційно-регресійного аналізу включає: з’ясування факторів, що можуть впливати на розмір доходів; формування масиву статистичної інформації; побудова регресійних моделей; економічна інтерпретація моделей і практичне використання.

Основне завдання кореляційно-регресійного методу полягає в аналізі статистичних даних для виявлення математичної залежності між досліджуваними ознаками і встановлення за допомогою коефіцієнта кореляції порівняльної оцінки щільності взаємозв’язку [1].

При кореляційному зв’язку між причиною і наслідком немає повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак змінюється середня величина результативної ознаки.

Поглиблене дослідження впливу рівня факторних ознак впливу джерел доходної частини місцевого бюджету в формуванні зведеного бюджету протягом часу потребує застосування економетричних моделей. Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між доходами, що нас цікавлять, і чинниками, що їх зумовлюють [1].

Для побудови і аналізу множинних лінійних економічних моделей та прогнозування дохідної частини місцевого бюджету вихідними даними були обрані наступні показники: кількість суб'єктів підприємницької діяльності району, доходи населення на 1 особу по регіону, витрати населення на 1 особу по регіону, чисельність населення регіону, розмір заробітної плати по регіону, кількість адміністративно-територіальних одиниць району. Дані розрахунки були проведені на прикладі місцевого бюджету Олександрівського району Донецької області.

Побудова та аналіз множинних лінійних економічних моделей здійснювалися з використанням пакету прикладних програм STATISTICA 6.0 .

Слід зазначити, що не всі вищенаведені чинники підходять для аналізу. Тому деякі з незалежних змінних такі, як «витрати населення на 1 особу по регіону» та «розмір заробітної плати по регіону», було виключено з моделі.

У результаті дослідження були з'ясовано, що запропонована модель адекватна досліджуваному процесу. Це пояснюється наступними рузультатами:

1) коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,97, тобто приближений до 1;

2) коефіцієнт детермінації моделі близький до 1. Це свідчить про те, що варіація залежної змінної залежить від варіації незалежної змінної (R²=0,95);

3) за критерієм Фішера існує статистична значущість рівняння регресії, тобто зв'язок між ознаками є, і результати спостережень не суперечать припущенням про її лінійність, бо отримане значення (F = 32,15) перевищує табличне (F_табл = 4,53).

Кореляційно-регресійний аналіз дав змогу отримати рівняння регресії, яке має вигляд: Y = -45556 – 39,4 х₁+ 1,8 x₂+ 3,1 х₄+239,1 х₆

Значимість параметрів за критерієм Стьюдента: при n = 6 ступені свободи критерій Стьютента t_табл = 2,45. t_роз =3,07> t_табл. Оскільки обчислене значення t – статистики при заданому рівні значущості α = 0,05 перевищує табличне, то можна говорити про прийняття висунутої гіпотези.

Для того, щоб показати, що регресійна модель адекватна результатам спостережень, скористаємося критерієм Дарбіна-Уотсона, згідно якого, розрахований системою Statistica коефіцієнт d_роз необхідно порівняти з табличним значенням, щоб d_роз знаходилося в заданих інтервалах (d_роз = 2,03).

Прогнозне значення дорівнює 64168,8. Інтервал прогнозу від 42161 до 86176,6. Модель прогнозу можна вважати достатньо точною, так як інтервал не широкий.

Таким чином, у результаті дослідження побудовано кореляційно-регресійну модель між доходами бюджету та кількістю суб'єктів підприємницької діяльності району, доходами населення на 1 особу по регіону, кількістю населення регіону, кількістю адміністративно-територіальних одиниць району. Було виявлено можливість прогнозування рівня сумарних власних доходів місцевого бюджету Олександрівського району Донецької області. Прогнозне значення доходу бюджету Олександрівського району Донецької області на 2012 рік при кількості суб'єктів підприємницької діяльності у 711 осіб, доходах населення на 1 особу по регіону в розмірі 33561 грн, чисельності населення регіону - 20172 осіб та 61 адміністративно-територіальних одиниць району склало 20172 тис. грн. Інтервал прогнозування дорівнює від 42161 до 86176,6 тис. грн.

Література:

1. Гаєць В. М. Моделі і методи соціально – економічного прогнозування / Гаєць В. М., Клебанова Т. С., Черняк О. І. – Х: «ІНЖЕК», 2005. – 396 с.

2. Огонь Ц. Г. Доходи місцевих бюджетів та напрямки їх реструктуризації / Ц. Г. Огонь // Фінанси України. – 2006. – № 1. – С. 3 – 12.