А.В.Гошовська, І.С.Давиденко

Буковинський державний медичний університет (м. Чернівці, Україна)

ПРОЦЕСИ ПРОТЕОЛІЗУ В КЛІТИНАХ ХОРІОНУ ТА ДЕЦИДУАЛЬНОЗМІНЕНОГО ЕНДОМЕТРІЮ ПРИ ГІПЕРАНДРОГЕНІЇ (ГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Вступ. В останній час науковцями значна увага приділяється процесам протеолізу, як одному із універсальних механізмів розвитку порушень функцій ферментних та структурних білків, гормонів протеїнової природи, інформаційних протеїнів. Процеси потеолізу у елементах плідного яйця та децидуальній тканині при гіперандрогенії на даний час ще не вивчалися ні біохімічним, ні гістохімічними методами.

Мета дослідження. Гістохімічним методом встановити кількісні характеристики протеолізу в клітинах хоріальних ворсинок та децидуальнозміненому ендометрії при гіперандрогенії.

Матеріал і методи. Матеріалом для дослідження служили елементи плідного яйця, які отримані при штучному аборті у термін гестації 5-12 тижнів. Основну групу склали 16 спостережень гіперандрогенії. Групою порівняння служили 20 абортів за соціальними показами у практично здорових жінок. Шматочки абортного матеріалу фіксували 24-48 годин у нейтральному забуференому за Ліллі 10%-му розчині формаліну, після зневоднювання матеріал заливали у парафін-віск.

На гістологічних зрізах 5 мкм завтовшки ставили нінгідриново-шифововську реакцію на вільні аміногрупи білків за A. Yasuma та T. Ichikava, яка дозволяє оцінити ступінь обмеженого протеолізу, внаслідок чого «відкриваються» приховані аміногрупи білків. Кількісною мірою обмеженого протеолізу служила величина оптичної густини в одиницях оптичної густини (від 0 – відсутність забарвлення, абсолютна прозорість, до 1 – максимальне забарвлення, абсолютна непрозорість), яку вимірювали на цифрових монохромних копіях зображення шляхом комп’ютерної мікроденситометрії за допомогою комп’ютерної програми GIMP (ліцензія GPL, 2012)

Обраховували середню арифметичну та її похибку. Порівняння між групами дослідження робили за допомогою двох методів – параметричний двосторонній непарний критерій Стьюдента та непараметричний критерій Mann-Whitney у середовищі комп’ютерної програми PAST (вільна ліцензія). Попередньо виконували перевірку на нормальність у вибірках методом Shapiro-Wilki за допомогою комп’ютерної програми PAST.

Дослідженню підлягали: трофобласт та ендотелій васкуляризованих хоріальних ворсинок, інвазивний цитотрофобласт та децидуоцити фрагментів децидуальнозміненого ендометрію.

Результати дослідження та їх обговорення. Наведені нижче рисунки з мікрофотографіями гістологічних зображень дають уявлення про те, як профарбовуються досліджені структури при використаній гістохімічній методиці.

Рис.1. Мікрофотографія хоріальних ворсинок при аборті за соціальними показами у практично здорових жінок. Нінгідриново-шифововська реакція на вільні аміногрупи білків за A. Yasuma та T. Ichikava. Об.10^х, Ок.10^х.

Рис.2. Мікрофотографія хоріальних ворсинок при гіперандрогенії. Нінгідриново-шифововська реакція на вільні аміногрупи білків за A. Yasuma та T. Ichikava. Об.10^х, Ок.10^х.

Згідно проведеного аналізу цифрових копій оптичних зображень методом комп’ютерної мікроденситометрії при гіперандрогенії оптична густина специфічного забарвлення на вільні аміногрупи білків у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок у середньому становила 0,208±0,0014 од. опт. густини проти 0,198±0,0012 од. опт. густини у групі порівняння (P=0,002).

В ендотелії хоріальних ворсинок при гіперандрогенії показник «оптична густина специфічного забарвлення на вільні аміногрупи білків» у цитоплазмі характеризувався середньої величиною 0,201±0,0015 од. опт. густини, і це статистично у середньому не відрізнялося від групи порівняння - 0,197±0,0014 од. опт. густини (Р>0,050).

В інвазивному цитотрофобласті фрагментів децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії показник «оптична густина специфічного забарвлення на вільні аміногрупи білків склав 0,314±0,0012 од. опт. густини, що приблизно у 1,5 рази перевищувало показники групи порівняння – 0,204±0,0013 од. опт. густини (P<0,001).

У децидуоцитах фрагментів децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії показник R/B також приблизно у 1,5 рази (0,316±0,0017 од. опт. густини) перевищував (P<0,001) середні дані групи порівняння (0,206±0,0016 од. опт. густини).

Висновок. Дослідження абортивного матеріалу показують, що при гіперандрогенії процеси протеолізу помірно інтенсифікуються в трофобласті хоріальних ворсинок, приблизно у 1,5 рази інтенсифікуються в інвазивному цитотрофобласті та децидуоцитах фрагментів децидуальнозміненого ендометрію, але не змінюються в ендотелії судин хоріальних ворсинок.

Література.

1. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии : учебное пособие / Г. Г. Автандилов . – М. : Медицина, 2002. – 240 с.

2. Милованов А. П. Внутриутробное развитие человека : руководство [для врачей] / А.П. Милованов, С.П. Савельев . – Москва:МДВ, 2006. – 382 с.

3. Саркисов Д. С. Микроскопическая техника : руководство / Д. С. Саркисов, Ю. Л. Петров. – М. : Медицина, 1996. – 544 с.

4. Benirschke K. Pathology of the Human Placenta / К. Benirschke, Р. Kaufmann, R. N. Baergen. - [5 rd. ed]. – New York : Springer, 2006. – 1050 p.

5. Charlock-Jones D. S. Aspects of human fetoplacental vasculogenesis and angiogenesis. I. Molecular regulation / D. S. Charlock-Jones, Р. Kaufmann, Т. М. Mayhew // Placenta. – 2004. – Vol. 25. – P. 103 – 113.

6. Hammer O. PAST: Paleontological Statistics. Reference Manual. / O.Hammer, D.A.T.Harper, P.D. Ryan // Oslo: University of Oslo. - 2012– 284 p.

7. Kaufmann P. Aspects of human fetoplacental vasculogenesis and angiogenesis. II. Changes during normal pregnancy / Р. Kaufmann, D. S. Charlock-Jones, Т. М. Mayhew // Placenta. – 2004. – Vol. 25. – P. 114 – 126.

8. Mayhew T. M. Aspects of human fetoplacental vasculogenesis and angiogenesis. III. Changes in complicated pregnancies / Т. М. Mayhew, D. S. Charlock-Jones, Р. Kaufmann // Placenta. – 2004. – Vol. 25. – P. 127 – 139.