К.м.н. Бабенко В.М.

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія

МОЗ України»

Кафедра терапевтичної стоматології

(завідувач кафедри д.м.н., проф. Самойленко А.В.)

Результати клінічних досліджень в учбовий процес

Від навичок інтегративного сприйняття здоров’я пацієнта, комплексної оцінки основних параметрів гомеостазу, фонової реактивності організму та наявності супутньої патології залежить ефективність роботи майбутнього стоматолога. У зв’язку з вищенаведеним впровадження в учбовий процес результатів наукових досліджень є доцільним, важливим та актуальним.

Одне з провідних місць серед проблем сучасної стоматології займають питання профілактики та лікування захворювань тканин пародонта, що обумовлено їх високою розповсюдженістю. За даними ВООЗ ними страждають до 98 % дорослого населення, з них відсоток осіб працездатного віку складає 65-92% [1, 2, 5]. Накопичені на сьогодні дані переконливо вказують на існування тісного зв’язку патології тканин пародонта, зокрема генералізованого пародонтиту (ГП), із соматичними захворюваннями [3, 4, 6, 7].

Головною метою даного дослідження стало впровадження в учбовий процес студентів 4 та 5 курсів стоматологічного факультету результатів клінічного дослідження стану тканин пародонта у хворих на генералізований пародонтит та бронхіальну астму на тлі гормональної терапії пульмонологічного захворювання.

Матеріали та методи досліджень

Проведене дослідження є фрагментом НДР кафедри терапевтичної стоматології ДЗ «ДМА МОЗ України» (завідувач – д. мед. н., професор А. В. Самойленко) та кафедри факультетської терапії та ендокринології (завідуюча – член-кор. АМН України, професор Т.О. Перцева).

Під спостереженням було 126 хворих на ГП (середній вік 42,01±1,23 роки). Хворих на ГП та БА було 102 (середній вік 42,63±1,12 роки). Групу порівняння склали 24 хворих на ГП без супутньої патології (середній вік 40,13±1,56 роки).

Методи дослідження: клінічні – для вивчення особливостей клінічного перебігу ГП у хворих на БА, оцінки їх пародонтального статусу та визначення ефективності запропонованих лікувальних заходів; імунологічні (показники фагоцитозу, рівні IgA, sIgA у сироватці крові й слині) та цитохімічні – для уточнення механізмів розвитку ГП у хворих на БА, оцінки ефективності запропонованого лікування; цитологічні та морфологічні – для вивчення клітинного складу епітелію ушкоджених тканин пародонту та з’ясування їх структурного стану; функціональний (спірометрія) – для визначення наявності та ступеню бронхіальної обструкції; інструментальний (пульсоксиметрія) – для оцінки ступеня насиченості киснем гемоглобіну крові; статистичні – для визначення вірогідності й прогностичного значення отриманих результатів.

Результати та їх обговорення

Тривалість ГП корелювала з тривалістю БА (r = 0,57, p = 0,0001). При співставленні анамнестичних даних щодо тривалості ГП та БА і тяжкості перебігу ГП кореляційний аналіз за Спірменом продемонстрував, що при збільшенні тривалості БА збільшується тривалість ГП (R = 0,57, р = 0,001); при збільшенні тривалості ГП збільшується тяжкість захворювання тканин пародонта (R = 0,69, р = 0,0001); тяжкість ГП зростає при збільшенні тривалості БА (R = 0,39, р = 0,028), що підтверджує тісний зв'язок патологічного процесу в тканинах пародонта із соматичним захворюванням (рис.1).

Рис. 1 Залежність ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту від його тривалості та тривалості бронхіальної астми у роках.

Таким чином, тривалість ГП та БА коливалася у значному діапазоні, при цьому тривалість захворювання збільшувался при більш тяжкому перебізі.

Для виявлення та превентивного лікування ГП впроваджена система диспансерного нагляду на базі консультативно-діагностичного кабінету «Спіро» та стоматологічних полікліник м.Дніпропетровська, яка передбачає активне виявлення хворих даного профілю.

Потоки пацієнтів формувалися двома шляхами: по-переше, при зверненні до стоматолога з приводу одонтопатології хворих на БА на тлі ГКС-терапії. При цьому обов’язково зверталася увага на визначння ознак ГП; по-друге, при відвідуванні кабінету «Спіро» з пацієнтами проводили санітарно-просвітницьку роботу та направляли до стоматолога з метою профілактичного огляду тканин пародонта.

У план комплексного дослідження цього контингенту хворих поряд з клінічним проводили лабораторне дослідження фагоцитозу, имунологічних та цитохімічних показників, а також цитологічне дослідження.

Після комплексного дослідження складали індивідуальний план курації хворого з термінами динамічного спостереження, з послідовністю та об’ємом лікувальних маніпуляцій.

Розподіл хворих у відповідні диспансерні групи проводили у залежності від тяжкості перебігу ГП, БА та виду базисної терапії. Перша група: хворі на ГП початкової, I ступеню та БА II ступеню, які приймають інгаляційні ГКС. Друга група: хворі на ГП II ступеню та БА II-III ступеню, які приймають інгаляційні ГКС. Третя група: хворі на ГП II-III ступеню та БА III-IV ступеню, які у якості базисної терапії приймають системні ГКС.

Диспансерне спстереження проводили за наступною схемою: 1 раз на 3 місяці для другої та третьї диспансерної групы, 2 рази на рік для першої диспансерної групы. У ці контрольні огляди складали графік відвідувань для реализації програм превентивного лікування ГП. Запропонована схема розподілу хворих на ГП та БА у диспансерні групи, на наш погляд, найбільш зручна для лікарів практиків.

Висновки

Таким чином, широке застосування матеріалів проведеного клінічного дослідження в учебовий процес кафедр стоматології ФПО (м. Кривий Ріг), терапевтичної стоматології, факультетської терапії та ендокринологі ДЗ «ДМА МОЗ України», терапевтичної стоматології ВДНЗУ «УМСА» (м. Полтава) сприяє формуванню клінічного розуміння майбутніх лікарів.

Література:

1. Белоклицкая Г.Ф. Значение средств индивидуальной гигиены полости рта на этапе первичного пародонтологического лечения больных генерализованным пародонти том // Г.Ф. Белоклицкая, Я.С. Горбань // Современная стоматология. - 2008. - № 4 – С.46-49.

2. Борисенко А.В. Состояние тканей пародонта у больных псориазом / А.В. Борисенко, Л.Т. Чегринюк // Современная стоматология. – 2009. - №1. – С.38-43.

3. Косенко К.Н. Риск развития и особенности течения заболеваний пародонта у больных с мочекаменной болезнью / К.М. Косенко, Л.В. Гончарук // Вісник стоматології. - 2006. - №3. - С.28-32.

4. Петрушанко Т.О. Диферинційована профілактика та лікування порушень гомеостазу кальцію при хворобах зубів і тканин пародонту / Т.О. Петрушанко, Л.Й. Островська, І.О. Іваницький // Современная стоматология. – 2009. - №1. – С.79-83.

5. Політун А.М. Вплив комплексного лікування на рівень цитокінів про- та протизапальних ланок у ротовій рідині хворих на генералізований пародонтит / А.М. Політун, Г.М. Мельничук // Імплантологія Пародонтологія Остеологія. -2008. - №2. – С.29-33.

6. Armitage G.C. The biology, prevention, diagnosis and treatment of periodontal diseases: scientific advances in the United States / G.C. Armitage, P.B. Robertson // J. Am. Dent. Assoc. – 2009. – Vol.140, N11. – P.36-43.

7. Page R.C. Quantification of periodontal risk and disease severity and extent using the Oral Health Information Suite (OHIS) / R.C. Page // Periodontal Practice Today. - 2007. - N4. - P.163-180.