д.б.н. Чорна Валентина Іванівна

Дніпропетровський державний аграрний університет

РОЛЬ РАДІОНУКЛІДУ ¹³¹І У лікуванні онкопатології щитоподібної залози

Ніколи раніше здоров’я людини не залежало від екологічних чинників, так як в індустріальну і постіндустріальну епохи розвитку цивілізації. Спричинене це прогресуючим техногенним навантаженням на природу, порушенням рівноваги у ній, тотальним погіршенням стану довкілля, загостренням суперечностей між результатами діяльності і законами розвитку природи. На фоні дії негативних чинників навколишнього середовища на організм людини виникають такі захворювання, як серцево-судинні, онкологічні, алергія, цукровий діабет, гормональні дисфункції, порушення у розвитку плоду [1]. Метою даної роботи було визначення впливу радіоактивного йоду на динаміку активності лізосомних протеїназ у хворих з онкопатологіями щитоподібної залози. Ракові захворювання можуть бути спричинені фізичними, хімічними, біологічними чинниками. Виникнення 85% пухлин є наслідком впливу чинників довкілля (рис.1). На сьогоднішній день вважається, що близько 50% населення землі мають вузли в щитовидній залозі. В Україні кількість хворих на рак щитовидної залози з кожним роком зростає на 3%. За останній рік випадків патології щитовидної залози стало більше практично на 5%, з них 3% – рак. В Дніпропетровській області найбільше захворювання щитоподібної залози зосереджені в Павлоградському, Нікопольському районах та місті Дніпропетровськ (рис.1). Найчастіше захворювання щитоподібної залози припадає на вік 50-60 років. Застосовуючи метод лікування радіоактивним йодом при проведенні радіойодотерапії встановлено, що активність катепсину L у плазмі крові хворих зменшилася в 2 рази в порівнянні з показником після операції та в 8 раз в порівнянні з показником до операції, а також в 4 рази з контрольним показником. При проведенні радіойодотерапії активність катепсину В у слині зменшилася на 10% в порівнянні з післяопераційним показником і стала вдвічі більшою за до операційний показник. Також активність катепсину В після проведення радіойодотерапії стала меншою на 28% від показника до радіойодотерапії і підвищилася у 2 рази в порівнянні з контрольним показником. Активність катепсину L у слині збільшилася на 35% від післяопераційного показника і майже досягла контрольного показника. При проведенні радіойодотерапії активність катепсину В у сечі хворих на злоякісні пухлини щитовидної залози збільшилася майже вдвічі в порівнянні з післяопераційним показником і стала меншою на 34% від показника до операції, а також підвищилася у 2,5 рази в порівнянні з контрольним показником. Активність катепсину L у сечі зменшилася у 2,5 рази в порівнянні з показником після операції і в 3 рази в порівнянні з показником до операції і досягла контрольного показника [2].

Захворюваність населення Дніпропетровської області на онкологічні хвороби щитовидної залози

Високий рівень активності катепсину в клітинах злоякісних пухлин ЩЗ можуть спричинювати такі фактори: підвищення синтезу катепсинів; порушення регуляції активності катепсинів їх ендогенними інгібіторами; зміни фізико-хімічних властивостей цистеїнових пептидгідролаз у злоякісних пухлинах щитоподібної залози. Причиною цього є дія канцерогенних чинників. Саме канцерогенні чинники оточуючого середовища є результатом змін регуляції функціонування катепсинів. Завдяки удосконаленню методів діагностики, спрямованому на виявлення пухлини і вивчення змін метаболічних процесів в організмі під впливом пухлини, скорочується час дослідження і спрощуються діагностичні процедури, які вдається проводити амбулаторно.

Патологія щитоподібної залози — досить розповсюджене явище. Вона може виявлятися надлишковим виділенням йодовмісних гормонів (гіпертиреоз або тиреотоксикоз) або, навпаки, недостатнім виділенням їх (гіпотиреоз). Протягом тривалого часу Дніпропетровська область за рівнем техногенного навантаження стійко утримує позицію другого місця в Україні після Донецької. Незважаючи на невеликий розмір, щитоподібна залоза виробляє велику кількість гормонів, які стимулюють обмін речовин у всіх клітинах і регулюють практично кожен процес в організмі людини - дихання, прийом їжі, сон, рух, а також процеси у внутрішніх органах - від серцебиття до роботи репродуктивної системи [3]. Пухлини щитоподібної залози виникають на фоні зниженої функції щитоподібної залози, що обумовлюється недостатністю йоду, прийомом антитироїдних препаратів, впливом іонізуючого випромінювання, порушення нейроендокринного балансу. Доведена також генетична причини виникнення раку [4]. Сьогодні при незначних порушеннях функціонування щитоподібної залози можуть виникати будь-які захворювання, навіть при абсолютно нормальних показниках гормонів. Однією з причин підвищення захворюваності, є первинне ушкодження ДНК радіацією з подальшим злоякісним проростанням тканин та зниженням унаслідок опромінення функціональної активності щитоподібної залози, і, як наслідок, виникнення дефіциту гормонів щитоподібної залози. Компенсувати брак гормонів щитоподібної залози організм намагається підвищеним синтезом ТТГ, що у свою чергу приводить до розростання тканини щитоподібної залози і можливим її злоякісним переродженням [4].

ЛІТЕРАТУРА:

1. Лянна О.Л. Роль цистеїнових катепсинів у деградації білків при патологічних станах: Дис. канд.біол. наук: 03.00.04. К.: 2007. 163 с.

2. Покровский А.А., Тутельян В.А. Лизосомы. М., «Наука», 1976. 382 с.

3. Сейц И.Ф., Князев П.Г. Молекулярная онкология.- Л.: Медицина, 1986. – 352 с.

4. Лянна О.Л., Чорна В.І., Хворостенко М.І. Особливості регуляції активності цистеїнових протеаз та визначення їх клінічного значення за канцерогенезу щитоподібної залози // Укр. радіол. журн. – 2009. – ХVІІ – С.308-311.