В. В. Приходченко¹, О. В. Приходченко¹, К. І. Приходченко²

1 – Донецька міська клінічна лікарня №2 «Енергетик»

2 – Донецький національний технічний університет

Проспективні та ретроспективні дослідження оцінки стану здоров’я жіночого населення та його корекція

Велика увага до здоров’я жінки пов’язана з тим, що саме їй належить здійснювати репродуктивну функцію – народжувати дітей, виховувати їх, учити здоровому способу життя, індивідуальній самокорекції життєвих проявів, валеологізації кожного прожитого дня. І лише в разі необхідності своєчасне звернення по професійну допомогу до спеціаліста. Жінка несе відповідальність не тільки за себе, а й своїх дітей. Тому від стану її здоров’я залежить щастя родини, міцність генофонду країни.

Розглянемо деякі негативні прояви організму жінок в сьогоднішньому соціумі, пов’язаних з екологією, низькою захисною функцією організму, послабленим імунітетом тощо.

Проблема лікування раку грудної залози (РГЗ) залишається складною до теперішнього часу. Не до кінця вирішені питання етіології, ранньої діагностики, заходів первинної та вторинної профілактики.

Вивчення ж факторів ризику розвитку захворювань грудних залоз у жінок має суттєве значення як при розробці методів первинної профілактики, так і вирішенні питань вторинної профілактики [1].

Численними епідеміологічними як ретроспективними, так і проспективними дослідженнями доведена наявність факторів ризику, що сприяють збільшенню у декілька разів частоти виникнення РГЗ [2]. Під ризиком розуміють частоту наступу подій, в основі яких лежить вірогідний характер. Частота раку в групах ризику у 22 рази вище контрольної групи [3].

Загальновідомо до 80 факторів ризику, які впливають на частоту виникнення злоякісних пухлин грудної залози. До них відносять порушення у ендокринній системі [4], спадкоємні фактори [5], вік жінки, наявність доброякісних гіперпластичних процесів у грудній залозі [6, 7].

В. І. Кулаков, А. А. Тохіян [8] узагальнюють усі фактори ризику до трьох основних груп:

1. Фактори, які характеризують функціонування репродуктивної системи жінки: менструальна, статева, дитинородна, лактаційна, а також супутні захворювання жіночої статевої сфери.

2. Генетичні фактори – наявність злоякісних пухлин, головним чином грудної залози по лінії батька або матері, тобто наявність генів BRCA-1 або BRCA-2.

3. Попереджуючі та супутні захворювання, пов’язані з ендокринно-обмінним фоном в організмі – гіпотіреоз, гіперкортіцизм, цукровий діабет, раннє ожиріння.

Однак більшість дослідників підтверджують роль дисгормональних порушень, особисто дисбаланс співвідношення (збій ритму та рівномірності вироблення) естрогенів та прогестерону, які приводять до розвитку як доброякісних, так і злоякісних захворювань грудної залози [4, 9].

Вивчаючи РГЗ у різних географічних регіонах, автори [10] показали вплив факторів зовнішнього середовища, харчування, матеріального забезпечення та освіти на динаміку захворюваності РГЗ.

Таким чином, можна зробити висновок, що єдиного фактору ризику виникнення раку грудної залози до теперішнього часу не знайдено. Виділити роль окремих факторів ризику у конкретної жінки складно [11]. Тому, вивчення стану здоров’я жінок, на фоні якого виникають захворювання грудних залоз, на нашу думку, є актуальним на шляху розв’язання проблеми запобігання виникнення РГЗ.

Метою роботи являється вивчення стану здоров’я жінок за допомогою анкетного скринінгу для розробки заходів вторинної профілактики.

Матеріали і методи

Проведено опитування 3168 жінок у віці від 20 до 80 років згідно розробленої по відомим факторам ризику анкеті. Проведений аналіз отриманих даних та облікових форм 030-6/о 290 хворих на РГЗ.

Результати і їх обговорення

В Донецькій міській клінічній лікарні №2 «Енергетик» з 2003 року в кабінеті профілактики проводиться опитування жінок, які проходять профогляд, або вперше звернулися у поточному році до поліклініки з різних питань. Результати анкетного скринінгу, як методу первинного відбору груп ризику захворювань грудної залози наведені у роботі [11, 12].

В даній роботі розглядаємо питання стану здоров’я жінок в різних вікових групах.

Для вивчення питань, в якому віці частіше зустрічається РГЗ, проведений аналіз облікових форм 030-6/о. У 2004 році на диспансерному обліку у районі знаходилося 209 жінок, які перенесли лікування РГЗ. Вік і кількість жінок представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Вік жінок, які знаходяться на обліку у онколога-мамолога з раком грудної залози

		Вік у роках														Всього
		25-30	31-35	36-40	41-45	46-50	51-55	56-60	61-65	66-70	71-75	76-80	81-85	86-90	>90
Кількість жінок	абс.	-	-	5	9	13	26	32	31	30	22	27	10	3	1	209
	%			2,4	4,3	6,2	12,5	15,3	14,8	14,4	10,5	12,9	4,8	1,4	0,5	100

Найбільша кількість жінок, які знаходяться на диспансерному спостереженні після лікування раку, складають вік від 51 до 80 років – 168 (80,4%). 57% складають жінки у віці 51–70 років, 2,4% – жінки у віці 36–40 років.

Згідно даних ф. 030-6/о, вік жінок, у якому вперше встановлений діагноз раку, вказано в табл. 2. Як свідчать дані таблиці 2, частіше РГЗ встановлений у віці від 41 до 60 років. Найбільший відсоток (16,7%) у віці 51-55 років. Питома вага виявленого РГЗ по віковим групам збільшується від 25-30 років (1,4%), досягаючи максимального відсотка виявлення у віці 51-55 років (16,7%),

після чого відсоток виявлення поступово зменшується.

Таблиця 2

Вік жінок, у якому вперше встановлений діагноз раку грудної залози

		Вік у роках														Всього
		25-30	31-35	36-40	41-45	46-50	51-55	56-60	61-65	66-70	71-75	76-80	81-85	86-90	>90
Кількість жінок	абс.	3	11	18	28	29	35	29	20	16	18	2	-	-	-	209
	%	1,4	5,3	8,6	13,4	13,9	16,7	13,9	9,6	7,6	8,6	1	-	-	-	100

Аналіз кількості виявлених хворих на РГЗ за десятиріччями показав збільшення кількості жінок з встановленим діагнозом злоякісного новоутворення, про що свідчать дані табл. 3.

Таблиця 3

Кількість виявлених хворих на рак грудної залози за роками

1960-1979	1980-1989	1990-1999	2000-2004
25 (8,6%)	49 (16,9%)	127 (43,8%)	89 (30,7%)

Згідно наведених даних з 1960 року кількість хворих на РГЗ збільшується у 2,3-3 рази кожне десятиліття. Найбільша кількість жінок, хворих на РГЗ, – 127 (43,8%), відмічено в період соціально-економічного неблагополуччя в країні 1990-1999 роках.

Для вивчення стану здоров’я асимптомних жінок провели опитування 3168 жінок, згідно розробленої анкети. Із опитаних за анкетою жінок тільки 48 (1,5%) не відмітили хоч би одну ознаку факторів ризику, що свідчить в цілому про неблагополуччя у стані соматичного здоров’я жінок регіону, що вивчається. Більшість опитаних склали жінки у віковій групі 41–50 років – 738 (23,7%) та 51–60 років – 653 (20,9%).

Це підтверджує, що жінки у віці 41–60 років, на який приходиться найбільша захворюваність РГЗ, часто відвідують поліклініки загальної лікувальної мережі.

Порушення репродуктивної функції у жінок, з якими проводилося анкетування, представлено в табл. 4.

Таблиця 4

Порушення репродуктивної функції у жінок, з якими

проводилося анкетування

Ознаки		Вік (у роках)								Усього
		до 20	21-30	31-40	41-50	51-60	61-70	71-80	> 80
Відсутність або нерегулярне статеве життя		3	10	18	54	41	60	53	7	246 43,2%
Відсутність вагітності		15	34	3	13	8	8	6	1	88 15,5%
Відсутність пологів		15	41	7	16	9	12	5	2	107 18,8%
Народження дитини у віці після 28 років		-	1	8	13	16	12	9	1	60 10,5%
Вагітність старше 40 років		-	-	1	8	17	22	19	1	58 12,0%
Усього	абс.	33	86	37	104	91	114	92	12	569
	%	5,8	15,1	6,5	18,3	16,0	20,0	16,2	2,1	100%

Як свідчать дані таблиці 4, з 3120 опитаних, у 569 (18,2%) жінки вказували на ті чи інші порушення репродуктивної функції. 43,2% з них вказали на відсутність або нерегулярне статеве життя, 19,8% – на відсутність пологів, 15,5% – відсутність вагітності, 10,5% – народження дитини у віці старше 28 років, 12% – мали вагітність у віці старше 40 років.

Звертає на себе увагу той факт, що не мали статевих стосунків майже 30% жінок у віці 31–50 років. Серед жінок старше 31 року у 39 (44,3%) не було вагітності і у 51 (47,6%) пологів.

Співставлення даних ретроспективного аналізу ф. 030-6/о жінок, які перенесли лікування РГЗ, з даними опитування асимптомних жінок свідчить про те, що найбільша кількість факторів ризику накопичується у віці 31–50 років, а найбільший відсоток встановлення раку є вік від 51 до 55 років.

Тому всі заходи вторинної профілактики повинні направлятися на своєчасне виявлення, усунення або послаблення дії факторів ризику як можна раніше, з початком менструального циклу дівчини шляхом регулярних профоглядів методом селективного скринінгу [12] з розробкою індивідуальних програм оздоровлення.

Висновки:

1. За допомогою анкетного скринінгу можна виявляти фактори ризику кожної жінки окремо і оцінювати стан здоров’я жіночого контингенту в цілому.

2. У переважної більшості опитаних жінок незадовільний стан здоров’я за рахунок ендокринних порушень, запальних хвороб печінки, жовчовивідних шляхів та геніталій, порушень репродуктивної функції, наявності онкологічного анамнезу та травм грудної залози.

3. Найбільша кількість факторів ризику накопичується у жінок віком 31–50 років, а найбільший відсоток встановлення раку грудної залози є вік від 51 до 55 років, що свідчить про необхідність проведення заходів вторинної профілактики як можна раніше, з початком менструального циклу.

4. Дані анкет з виявленими факторами ризику у кожної жінки після обстеження дозволяють розробляти індивідуальні програми оздоровлення з усунення або послаблення їх дії.

Література:

1. Факторы риска рака молочной железы (проспективное, контролируемое исследование) / В. Ф. Семиглазов, В. М. Моисеенко, Р. С. Харикова [и др.] // Вопр.онкологии. – 1992. – № 1. – С. 34–42.

2. Баженова А. П. Рак молочной железы / А. П. Баженова, Л. Д. Островцев, Г. Н. Хаханашвили. – М. : Медицина, 1985. – 265 с.

3. Сарницкая Н. П. Оценка риска влияния антропогенных химических загрязнителей на здоровье населения / Н. П. Сарницкая // Врач.дело. – 1993. – № 4. – С. 19–22.

4. Мезинова Н. Н. Краевые и возрастные особенности эндокринной системы при раке матки и молочной железы / Н. Н. Мезинова, А. Г. Богданова, Ю. С. Кожназарова. – Алма-Ата : «Казахстан», 1977. – 160 с.

5. Perret F. Prevention de la pathologie mammaire. Hypoluteinie et cancerogenese / F. Perret, A. Gorins // Rev.br.Gynecol.Obstet. – 1989. – 84, 11 vis. – P. 811–813.

6. Громова А. Л. Частота нарушений менструальной, половой и репродуктивной функции у больных с мастопатиями / А. Л. Громова, В. В. Иванченко // Вісн.проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 4. – С. 36–39.

7. Fibrocystic Disease of the Breast / Robert B. Greenblatt, M. D. Constantin Samaras, M. D. Jaim Vasquez [et all] // Clinical Obstenies and Gynecology. – 1982. – Vol. 25, № 2. – P. 365–371.

8. Кулаков В. И. Проблемы злокачественных новообразований репродуктивной системы в практике гинеколога / В. И. Кулаков, А. А. Тохиян // Журналъ Акушерства и женскихъ болъезней. – 2001. – Т. XLV, Вып. 1. – С. 9–12.

9. Perret F. Prevention de la pathologie mammaire. Hypoluteinie et cancerogenese / F. Perret, A. Gorins // Rev.br.Gynecol.Obstet. – 1989. – 84, 11 vis. – P. 811–813.

10. Содержание рецепторов эстрогенов в опухолях молочной железы: роль этнических факторов / С. А. Баишева, О. Г. Хап, З. И. Тогайбаева [и др.] // Вопр.онкологии. – 2001. – Т. 47, № 2. – С. 205–207.

11. Приходченко В. В. Анкетный скрининг как метод первичного отбора групп риска заболеваний молочной железы (предварительное сообщение) / В. В. Приходченко // Медико-соц.проблеми сім’ї. – 2007. – Т. 12, № 1–2. – С. 57–65.

12. Приходченко В. В. Применение селективного скрининга в ранней диагностике заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общелечебной сети / В. В. Приходченко // Вестн.неотложной и восстанов.медицины. – 2006. – Т. 7, № 1. – С. 11–14.