Етапи професійного становлення особистості у системі загальної середньої освіти Великобританії

Пономаренко О.Г.

старший викладач кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Розглядаються питання необхідності профорієнтаційної роботи на всіх етапах загальної середньої освіти Великобританії. Система підготовки кваліфікованих спеціалістів є головним завданням професійно-практичної освіти.

Ключові слова: профорієнтаційна робота, професія, педагогічні умови, структура, принципи, учень, особистість.

Key words: vocational guidance, profession, pedagogical conditions, structure, principles, pupil, person.

The purpose of article to: review achievements in the process of training the qualified specialists in the educational system and necessary of vocational guidance.

Професійне становлення особистості є одним з ключових компонентів загальнолюдської культури, розвиток її природних обдарувань, ріст професіоналізму з урахуванням особистісних потреб і мотивів.

Усі діти, що проживають в Об’єднаному Королівстві Великобританії і Північної Ірландії, у віці від 5 до 16 років, повинні отримати повну освіту. Обов’язком муніципального комітету (місцеві органи) є забезпечення цієї освіти. Більшість дітей відвідує державні школи. Навчальний рік розпочинається в серпні чи вересні і ділиться на 3 чи 6 семестрів. Кожен семестр протяжністю 7-13 тижнів. Школи закриваються на канікули на два тижні на Різдво і два на Великдень. В середині кожного семестру є невеликі перерви (2-5 днів). Закінчується навчання в червні чи липні, і школи закриваються на 6 тижнів на канікули.

Освіта, як правило, поділяється на 4 етапи: 5-11 років – початкова школа; 11-16 – середня, 16-18 – середня школа, коледж 6 класу чи подальшої освіти, 18-19 – коледж подальшої освіти чи університет.

Якщо дитина бажає продовжити свою освіту після 16 років, вона вирішує залишатися їй у школі чи вступати до коледжу[3].

На старшому етапі навчання в середній школі виділяються різні професійні профілі: технологічний, екологічний, педагогічний, соціальний та ін., після закінчення яких учень має пріоритетне право на вступ до відповідного вищого навчального закладу; розширюється також мережа спеціальних технологічних середніх шкіл (ліцеїв, гімназій, коледжів), що займаються підготовкою висококваліфікованих робітників відповідно до стандартів Європейського Союзу.

У великих містах Англії налічується 15 City Technology Colleges(СТС). Так називаються спеціалізовані школи, в яких навчаються діти від 11 до 16 років за програмою, сфокусованою на предметах природознавства, математиці і технічних дисциплінах. Ці школи фінансуються з держбюджету, але знаходяться під наглядом не місцевих органів освіти, а приватних спонсорів. З вересня 2001 року відкрилися перші Академії Сіті. Фінансуються вони також на засоби бюджету і також із залученням спонсорів з приватного сектора. Подібного роду школи заміщають слабкі загальноосвітні, хронічно відстаючі за результатами успішності учнів. Це в деякій мірі далекий праобраз наших ПТУ, що спеціалізуються на технічних та інших напрямах.

Спецшкола займає на сьогодні в системі середньої освіти неприпустимо скромне місце по думці нинішніх реформаторів. До вересня 2000 року в Англії налічувалося всього лише 530 спецшкіл, що включають 312 технічні коледжі, 99 мовних коледжів, 67 спортивних коледжів і 57 коледжів мистецтва. Програми для спецшкіл з'явилися в Англії лише зовсім нещодавно - у 1993 році. Ці програми передбачають поглиблене вивчення спеціальних предметів разом з вивченням загальноосвітньої програми середніх шкіл. Усі ці школи також є державними. Серед намічених реформ у системі державної освіти спеціалізація шкіл знаходиться на першому місці. Половину усіх загальноосвітніх шкіл країни лейбористський уряд має намір зробити спеціалізованою, з поглибленим вивченням одного або декількох споріднених предметів. До 2012 року 7500 шкіл, що навчаються сьогодні за загальною програмою, стануть спеціалізованими коледжами, що готують кадри для різних областей британської індустрії. Передбачено створення спеціальних шкіл бізнесу, де готуватимуть майбутніх підприємців, - усе це знову ж таки у рамках обов'язкової середньої освіти. Одним словом, нинішня система державних загальноосвітніх шкіл, що навчає різноздібних і різнообдарованих дітей за однією і тією ж програмою, що нівелює індивідуума, піддасться радикальній перебудові: здібності і схильності учня будуть поставлені на перший план у безкоштовній обов'язковій освіті.

Істотною відмінністю школи британської від школи української є наявність в її програмі окремих предметів, обов'язкових для вивчення, також тих дисциплін, які вибираються учнями згідно з їх інтересами і схильностями. Так, на стадії 4(10-11-і класи) вивчення історії, географії, образотворчого мистецтва і музики стає "вільним у виборі". Це означає, що у рамках цих дисциплін учень може вибрати свою "спеціалізацію": наприклад, він не вивчатиме драматичне мистецтво, але стане вивчати мистецтво танцю, відмовиться вивчати дизайн, але вибере технологічні дисципліни [5].

Атестатом, що свідчить про здобуття обов'язкової освіти, є в Англії і на Уельсі так званий GCSE - General Certificate of Secondary Education. Для отримання цього сертифікату, після досягнення учнями 16 років і закінченні 11-го класу загальноосвітньої школи, необхідно скласти випускні іспити. Склавши іспити на GCSE і отримавши сертифікат про завершення обов'язкового навчання, покидати школу 16-річному юнакові або дівчині необов'язково. За бажанням учня, успішно склавши іспити на GCSE, він може продовжити навчання все у тій же загальноосвітній державній школі для того, щоб, пройшовши її вищі східці, скласти іспити, що відкривають йому університетську освіту, або досягти певної професійної підготовки.

Отримання сертифікату про завершення обов'язкової освіти(GCSE) права на вступ у вищий учбовий заклад не забезпечує. Для того, щоб отримати це право, потрібно скласти іспити іншого рівня, так званого рівня "A"(A - Levels) по декількох предметах(як правило, по двох-трьох). Вивчення цих предметів і проходить у класах вищого ступеня загальноосвітньої школи або в коледжі. Класи ці іменуються 12-м і 13-м класами. Ще одним варіантом продовженого навчання є класи рівня GNVQ - General National Vocational Qualifications і рівня NVQ - National Vocational Qualifications. На курсах рівня NVQ учні отримують трудову спеціалізацію. На курсах рівня GNVQ - підготовку до вступу до вузу одночасно з трудовою спеціалізацією [1].

Британська система профорієнтації багато в чому залежить від місцевих органів освіти. Її фінансування визначається на місцях: чим вищий бюджет школи, тим більшу кількість професійних консультантів вона може прийняти в штат. Навчання в школах триває 12 років, і на кожному віковому етапі повинні працювати професійні консультанти. Диференціація школярів в процесі навчання в різних типах шкіл передбачає різну загальноосвітню орієнтацію, котру вибрати школяреві допомагає професійний консультант. Орієнтація у виборі освіти і професійного шляху розглядається як єдиний непереривний процес. Профорієнтація починається на ранніх етапах шкільного навчання і продовжується протягом всього періоду перебування дитини в школі, а також після закінчення школи перед вступом до вузу чи на роботу і далі супроводжує трудовий шлях дорослої людини. Подальша освіта у Великобританії розраховується на учнів старших шістнадцяти років. Ця освіта різнорівнева. Найчастіше це навчання професійним навичкам, що необхідні роботодавцям. Але після закінчення більшості курсів інститутів подальшої освіти ніякого документу не видається – в даному випадку для більшості випускників важливіші набуті навики, а не диплом. Професійне навчання – дуже глибока структура, яку постійно переглядають і доповнюють. Подальша освіта також забезпечує продовження загальної освіти і вступ до вищих навчальних закладів. Люди користуються подальшою освітою для вивчення академічних дисциплін, професійної підготовки і просто для загального розвитку. Коледжі подальшої освіти зазвичай пропонують ряд професійних курсів, а також і більш академічні курси. Після закінчення більшості з даних курсів молодь може вступати на другий курс університету [2]. Отже, активізація позиції особистості у виборі професійного шляху передбачає практичну діяльність для розвитку професійно важливих якостей.

Список використаної літератури

1.Brodhead, C. W. "Image 2000: A Vision for Vocational Education." VOCATIONAL EDUCATION JOURNAL 66, no. 1 (January 1991): 22-25.

2.Lauglo, Jon; Maclean, Rupert (Eds.) "Vocationalisation of Secondary Education Revisited". Series: Technical and Vocational Education and Training: Issues, Concerns and Prospects , Vol. 1. Springer. (2005)

3. Гриншпун С.С. Организация профориентации в Великобритании. – М.: Педагогика. – 2005. - № 7. – С. 100-105.

4. Л.А. Гулевич. «Педагогические условия организации консультирования в системе предпрофессиональной подготовки учащихся» – автореф. дис. канд. пед. наук. – Ижевск, 2007.

5. Катерина Островська. «Велика Британія: професійні навички тут важать більше, аніж диплом» prof.osvita.org.ua.