“Педагогические науки” 2.Проблемы подготовки специалистов.
К. пед. н. Пауль М. Л.
Тернопільський державний медичний
університет ім. І. Я. Горбачевського
Розвиток української
медичної науки
в контексті історичного розвитку
На сучасному етапі реформування у галузі охорони здоров’я
важливо звернути увагу на попередній досвід розвитку медичної науки.
Цікавою
є праця Ярослава Ганіткевича „Українські лікарі-вчені першої половини ХХ ст. та
їхні наукові школи. Біографічні нариси та бібліографія” в якій автор подає відомості про незаслужено
забутих українських лікарів, науковців,
які зробили вагомий внесок у розвиток української медичної науки, української
медичної термінології [4]
Аналізуючи історичний період, слід зазначити, що з середини
ХІХ ст. в Австрійській та Російській імперіях відбувалися зміни, реформи.
Революційні події 1848 р. відомі, як “весна народів” у зв’язку
з національним відродженням народів Європи, позначились на історії
Галичини. Реформи 1860-х рр., які проходили в Російській імперії мали безпосередній
вплив на території східноукраїнських земель. Діяльність Кирило-Мефодіївського
братства в 40-х рр. ХІХ ст. в Києві, членами якого були Т. Шевченко, М.
Костомаров, свідчило про прагнення передових кіл української інтелігенції до
свободи та демократії. У другій половині ХІХ ст. відбулися зміни в культурному
і політичному житті на західноукраїнських землях. Створення “Просвіти” (1868),
“Наукового товариства ім. Т. Шевченка” (1873), “Руського
Педагогічного Товариства” (1881) сприяло поширенню просвітницької діяльності в
краї. Для другої половини ХІХ – початку ХХ ст. характерним був
загальнокультурний розвиток, у галузі освіти і науки зокрема [8, 536–560;
9, 262–298, 374, 387; 13, 297–299, 305–323, 373–380].
На початку ХХ ст. передова українська інтелігенція
виступала за розвиток української медичної термінології, публікацію медичних
статей українською мовою. О. Корчак-Чепурківський був одним із вчених, які
доклали чимало зусиль для створення української медичної термінології. Внесок у
створення української медичної термінології зробив також член НТШ Фелікс
Сельський Щасний. О. Черняхівський брав участь у редагуванні “Збірника
медичної секції Українського наукового товариства в Києві”. Першим на
східноукраїнських землях з науковими доповідями українською мовою виступив М.
Галин у 1908 р., який плідно працював над медичною термінологією. Відомими є
його праці “Російсько-український медичний словник” (Київ, 1920), “Медичний
латинсько-український словник” (Прага, 1926) [4,
11–20, 250–259; 11, 108–109, 211–212, 244].
Розвиток медицини в ХІХ
ст. пов’язаний зі значними відкриттями в галузі хірургії, мікробіології, хімії.
У ХІХ ст. для медичної науки характерним був матеріалістичний напрям,
розвиткові якого сприяли погляди та діяльність визначних учених-медиків [2,
83–85;
5, 73–75;
6, 192–193,
205–206, 210–215, 218–230].
Заслуговує на увагу стаття І. Курляк, присвячена Є.
Озаркевичу, в якій автор описує життєвий шлях та діяльність українського
вченого. У випусках “Лікарського збірника” окрім статей містились українські
медичні терміни, перекладені з латинської чи німецької мов. Є. Озаркевич був
членом Українського лікарського товариства, він брав активну участь у
громадсько-політичній, просвітницькій, культурній діяльності [10, 184–195].
Українські вчені створювали цінні наукові праці,
здійснювали надзвичайно важливі дослідження, організовували наукові школи.
Наукові школи, які існували при університетах, відігравали значну роль у
розвитку медичної науки [1, 115; 3, 16–18; 5, 73–75; 7,
118–120; 12, 72–73].
Позитивні
зміни, пов’язані з “весною народів” в Австрійській та реформами в
Російській державах, які відбувалися в другій половині ХІХ ст., безпосередньо
вплинули на розвиток освіти та науки. Подальших розвідок потребує розвиток
оремих галузей медичної науки.
Література
1.
Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія, теорія :
підручник / А. М. Алексюк. –
К. :
Либідь, 1998. – 558 с.
2.
Бенюмов Р. Я. Материалистическая направленность в
научной и педагогической деятельности ученых-медиков Киевского университета /
Р. Я. Бенюмов // История высшего медицинского образования и научных
медицинских школ Украины : материалы к ІІІ Укр. ист.-мед. конф. посвящ.
120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени мед. ин-та им.
ак. А. А. Богомольца / под. ред. К. Ф. Дупленко,
Р. Я. Бенюмова. – К., 1962. – С. 83–85.
3.
Братусь В. Д. 120 лет Киевского
ордена Трудового
Красного
Знамени медицинского
института
им. акад. А. А. Богомольца
/ В. Д. Братусь //
История высшего медицинского образования и научных медицинских школ Украины :
материалы к ІІІ Укр. ист.-мед. конф. посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд.
Красн. Знамени мед. ин-та им. ак. А. А. Богомольца / под. ред.
К. Ф. Дупленко, Р. Я. Бенюмова. – К., 1962. – С. 16–19.
4.
Ганіткевич Я. В. Українські лікарі-вчені
першої половини ХХ століття та їхні наукові школи : біографічні нариси та
бібліографія / Я. В. Ганіткевич. – Львів: [б. в.], 2002. –
544 с.
5.
Даль М. К. Истоки школы патологов
Киевского университета / М. К. Даль // История высшего медицинского
образования и научных медицинских школ Украины : материалы к ІІІ Укр. ист.-мед.
конф., посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени мед. ин-та им.
ак. А. А. Богомольца / под ред. К. Ф. Дупленко,
Р. Я. Бенюмова. – К., 1962. – С. 73–75.
6.
История медицины. Т. 1 : Материалы к курсу истории медицины / [ред.
Б. Д. Петров]. – Москва : Медгиз, 1954. – 282 с.
7.
Ищенко И. Н. Вклад хирургов Киевского медицинского института в
историю хирургии / И. Н. Ищенко // История высшего медицинского
образования и научных медицинских школ Украины : материалы к ІІІ Укр. ист.-мед.
конф., посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени мед. ин-та им.
ак. А. А. Богомольца / [под ред. К. Ф. Дупленко,
Р. Я. Бенюмова]. – К, 1962. – С. 118–120.
8.
Історія України : курс лекцій : у 2 кн. Кн. 1 : Від найдавніших часів
до кінця ХІХ ст. / Л. Г. Мельник, О. І. Гуржій,
М. В. Демченко [та ін.]. – К. : Либідь, 1991. – 576 с.
9.
Крип’якевич І. П. Історія України / І. П. Крип’якевич ;
відп. ред.: Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович. – Львів : Світ,
1990. – 520 с. – (Пам’ятки історичної думки України).
10.
Курляк І. Євген Озаркевич як один із фундаторів української
медичної науки та культурно-освітній діяч / І. Курляк // Педагогіка і
психологія професійної освіти. – 2001. – № 4. – С. 184–195.
11.
Пундій П. Українські лікарі : біобібліографічний довідник. Кн. 1 : Естафета поколінь національного відродження / П. Пундій ; гол. ред. Я. Ганіткевич. – Львів ; Чикаго : Наукове товариство ім.
Шевченка у Львові, 1994. – 328 с.
12.
Сиротинин Н. Н. Выдающиеся отечественные школы паталогов и их
деятельность на Украине / Н. Н. Сиротинин // История высшего
медицинского образования и научных медицинских школ Украины : материалы к ІІІ
Укр. ист.-мед. конф., посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени
мед. ин-та им. ак. А. А. Богомольца / под ред.
К. Ф. Дупленко, Р. Я. Бенюмова. – К., 1962. – С. 72–73.
13.
Субтельний О. Україна: історія / О. Субтельний ; пер. з англ.
Ю. І. Шевчука ; вступ. cт. С. В. Кульчицького. – 3-є вид.,
перероб. і допов. – К. : Либідь,
1993. – 720 с.