Педагогические  науки” 2.Проблемы подготовки специалистов.

К. пед. н. Пауль М. Л.

Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського

Розвиток української медичної науки

в контексті історичного розвитку

          На сучасному етапі реформування у галузі охорони здоров’я важливо звернути увагу на попередній досвід розвитку медичної науки.

          Цікавою є праця Ярослава Ганіткевича „Українські лікарі-вчені першої половини ХХ ст. та їхні наукові школи. Біографічні нариси та бібліографія”  в якій автор подає відомості про незаслужено забутих  українських лікарів, науковців, які зробили вагомий внесок у розвиток української медичної науки, української медичної термінології [4]

          Аналізуючи історичний період, слід зазначити, що з середини ХІХ ст. в Австрійській та Російській імперіях відбувалися зміни, реформи. Революційні події 1848 р. відомі, як “весна народів” у зв’язку з національним відродженням народів Європи, позначились на історії Галичини. Реформи 1860-х рр., які проходили в Російській імперії мали безпосередній вплив на території східноукраїнських земель. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства в 40-х рр. ХІХ ст. в Києві, членами якого були Т. Шевченко, М. Костомаров, свідчило про прагнення передових кіл української інтелігенції до свободи та демократії. У другій половині ХІХ ст. відбулися зміни в культурному і політичному житті на західноукраїнських землях. Створення “Просвіти” (1868), “Наукового товариства ім. Т. Шевченка” (1873), “Руського Педагогічного Товариства” (1881) сприяло поширенню просвітницької діяльності в краї. Для другої половини ХІХ – початку ХХ ст. характерним був загальнокультурний розвиток, у галузі освіти і науки зокрема [8, 536–560; 9, 262–298, 374, 387; 13, 297–299, 305–323, 373–380].

На початку ХХ ст. передова українська інтелігенція виступала за розвиток української медичної термінології, публікацію медичних статей українською мовою. О. Корчак-Чепурківський був одним із вчених, які доклали чимало зусиль для створення української медичної термінології. Внесок у створення української медичної термінології зробив також член НТШ Фелікс Сельський Щасний. О. Черняхівський брав участь у редагуванні “Збірника медичної секції Українського наукового товариства в Києві”. Першим на східноукраїнських землях з науковими доповідями українською мовою виступив М. Галин у 1908 р., який плідно працював над медичною термінологією. Відомими є його праці “Російсько-український медичний словник” (Київ, 1920), “Медичний латинсько-український словник” (Прага, 1926) [4, 11–20, 250–259; 11, 108–109, 211–212, 244].

Розвиток медицини в ХІХ ст. пов’язаний зі значними відкриттями в галузі хірургії, мікробіології, хімії. У ХІХ ст. для медичної науки характерним був матеріалістичний напрям, розвиткові якого сприяли погляди та діяльність визначних учених-медиків [2, 83–85; 5, 73–75; 6, 192193, 205–206, 210–215, 218–230].

          Заслуговує на увагу стаття І. Курляк, присвячена Є. Озаркевичу, в якій автор описує життєвий шлях та діяльність українського вченого. У випусках “Лікарського збірника” окрім статей містились українські медичні терміни, перекладені з латинської чи німецької мов. Є. Озаркевич був членом Українського лікарського товариства, він брав активну участь у громадсько-політичній, просвітницькій, культурній діяльності [10, 184–195].

Українські вчені створювали цінні наукові праці, здійснювали надзвичайно важливі дослідження, організовували наукові школи. Наукові школи, які існували при університетах, відігравали значну роль у розвитку медичної науки [1, 115; 3, 16–18; 5, 73–75; 7, 118–120; 12, 72–73].

Позитивні зміни, пов’язані з “весною народів” в Австрійській та реформами в Російській державах, які відбувалися в другій половині ХІХ ст., безпосередньо вплинули на розвиток освіти та науки. Подальших розвідок потребує розвиток оремих галузей медичної науки.

Література

1.                Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія, теорія : підручник / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.

2.                Бенюмов Р. Я. Материалистическая направленность в научной и педагогической деятельности ученых-медиков Киевского университета / Р. Я. Бенюмов // История высшего медицинского образования и научных медицинских школ Украины : материалы к ІІІ Укр. ист.-мед. конф. посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени мед. ин-та им. ак. А. А. Богомольца / под. ред. К. Ф. Дупленко, Р. Я. Бенюмова. – К., 1962. – С. 83–85.

3.                Братусь ВД. 120 лет Киевского ордена Трудового Красного Знамени медицинского института им. акад. А. А. Богомольца / ВДБратусь // История высшего медицинского образования и научных медицинских школ Украины : материалы к ІІІ Укр. ист.-мед. конф. посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени мед. ин-та им. ак. А. А. Богомольца / под. ред. К. Ф. Дупленко, Р. Я. Бенюмова. – К., 1962. – С. 1619.

4.                Ганіткевич Я. В. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи : біографічні нариси та бібліографія / Я. В. Ганіткевич. – Львів: [б. в.], 2002. – 544 с.

5.                Даль М. К. Истоки школы патологов Киевского университета / М. К. Даль // История высшего медицинского образования и научных медицинских школ Украины : материалы к ІІІ Укр. ист.-мед. конф., посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени мед. ин-та им. ак. А. А. Богомольца / под ред. К. Ф. Дупленко, Р. Я. Бенюмова. – К., 1962. – С. 73–75.

6.                История медицины. Т. 1 : Материалы к курсу истории медицины / [ред. Б. Д. Петров]. – Москва : Медгиз, 1954. – 282 с.

7.                Ищенко И. Н. Вклад хирургов Киевского медицинского института в историю хирургии / И. Н. Ищенко // История высшего медицинского образования и научных медицинских школ Украины : материалы к ІІІ Укр. ист.-мед. конф., посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени мед. ин-та им. ак. А. А. Богомольца / [под ред. К. Ф. Дупленко, Р. Я. Бенюмова]. – К, 1962. – С. 118–120.

8.                Історія України : курс лекцій : у 2 кн. Кн. 1 : Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст. / Л. Г. Мельник, О. І. Гуржій, М. В. Демченко [та ін.]. – К. : Либідь, 1991. – 576 с.

9.                Крип’якевич І. П. Історія України / І. П. Крип’якевич ; відп. ред.: Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович. – Львів : Світ, 1990. – 520 с. – (Пам’ятки історичної думки України).

10.            Курляк І. Євген Озаркевич як один із фундаторів української медичної науки та культурно-освітній діяч / І. Курляк // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2001. – № 4. – С. 184–195.

11.            Пундій П. Українські лікарі : біобібліографічний довідник. Кн. 1 : Естафета поколінь національного відродження / П. Пундій ; гол. ред. Я. Ганіткевич. – Львів ; Чикаго : Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1994. – 328 с.

12.            Сиротинин Н. Н. Выдающиеся отечественные школы паталогов и их деятельность на Украине / Н. Н. Сиротинин // История высшего медицинского образования и научных медицинских школ Украины : материалы к ІІІ Укр. ист.-мед. конф., посвящ. 120-летию Киевского ордена Труд. Красн. Знамени мед. ин-та им. ак. А. А. Богомольца / под ред. К. Ф. Дупленко, Р. Я. Бенюмова. – К., 1962. – С. 72–73.

13.            Субтельний О. Україна: історія / О. Субтельний ; пер. з англ. Ю. І. Шевчука ; вступ. cт. С. В. Кульчицького. – 3-є вид., перероб. і допов. –  К. : Либідь, 1993. – 720 с.