Бойчук І.І.

Кандидат психологічних наук, доцент кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Важливу роль у процесі професійної підготовки майбутнього музиканта відіграє психологічна підготовка, ким би він не був по своїй «вузькій» спеціальності – виконавцем, педагогом, мистецтвознавцем – дослідником і т.і.. В цілісній структурі музичної освіти психологічна складова впливає на мету та завдання навчально-освітнього процесу: формування загальних і спеціальних здібностей, розвиток художньо- образного мислення, відпрацювання технічних умінь і навиків.

Психологічний фактор у процесі професійної підготовки педагога-музиканта має подвійну обумовленість. З одного боку значимість цього фактору диктується специфікою педагогічної, викладацької роботи, яка по своїй суті психологічна. Це робота людини з людиною, взаємодія однієї психіки з іншою, це взаємодія особистостей як суб’єктів освітнього процесу. З іншого боку, музика як явище, як навчальний предмет несе в собі унікальний і всемогутній психологічний зміст, має глибоко специфічну мову. Музику створює, виконує і сприймає завжди конкретна людська психіка, яка вступає у взаємозв’язок з музикою, від чого якісно видозмінюється, запасаючись музичними засобами.

Тому, головним та завжди актуальним питанням як для практики викладання так і для професійної підготовки учителя музики є забезпечення розумної зваженості загального і особистого, педагогічного і музичного. Психологія сама по собі не може вирішити всі проблеми, але здатна допомогти грамотному усвідомленню та розумінню людської особистісної їх сутності, адже першочергово орієнтована в своєму предметі на живу, діяльну людину, а не на ті чи інші «людські фактори», що заважають «об'єктивному» аналізу.

Як слушно зауважує Б.А.Сосновський, багато наукових конструкцій перестають працювати саме тому, що на початку виключають з розгляду феномен людини, сприймаючи її як «сталу величину», але в міру свого розвитку, накопичення фактів і артефактів зіштовхується з потужним впливом життєвої, власне людської, суб'єктивної реальності.

Розглядаючи освіту з психологічної точки зору зазначимо, що це не механічне накопичення знань, навиків, умінь, а деяке принципово якісне перетворення, освіченість людини, сприяння його створенню і розвитку як суб'єкта учіння, виховання, професійної діяльності. Це побудова зразків і моделей професійної і соціальної поведінки, формування уяви про бажане майбутнє, зміна образу світу в цілому. Це цілеспрямоване забезпечення самозмінювання людини.

Саме засвоєння знань змінює свідомість людини, його відношення до світу, а не тільки мислення як набір деяких понять і мислительних операцій. Це становлення професійної свідомості, нового погляду на світ. Подібно до того як професійний музикант «чує» в музиці інше, ніж делітант - любитель, професійний педагог, учитель повинен «бачити» і розуміти в учнях більше ніж побутовий аналіз чуттєвого і поведінкового досвіду.

Отже, прагматичною кінцевою метою музично-педагогічної освіти є створення особистої, психологічної готовності випускника до роботи учителем музики. Така готовність є системне самопідпорядковане особистісне утворення, що не можливе без сформованості самоорганізованого набору відповідних професійних знань, умінь, навиків, але вирішальне місце в цій готовності належить потребам і мотивам людини, системі її життєвих цінностей і змістів, тобто мотиваційній готовності (працювати в школі).

Згідно положенням психології праці, вибір напрямку професійної діяльності потрібно проводити на основі діагностики і оцінки професійно важливих якостей особистості, визначення яких проводиться за допомогою побудови відповідних професіограм та життєво значимих психодіагностичних методів і методик. При всій важливості та значимості даної професії виділення в ній надійних психологічно важливих якостей досить проблематично, оскільки серйозна орієнтація на величину «емпатії» , «любов до дітей» чи тип темпераменту, показник «екстраверсії-інтраверсії» є помилковою.

Проблема психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності є предметом багатьох наукових досліджень у найрізноманітніших галузях психології. І чим багатша, важча діяльність, що вивчається, тим складніше забезпечити готовність до неї.

За останні десятиліття якісно за змістом змінилося все суспільство: цінності, поведінка, державні структури, навчальні заклади, самі люди. Тому багато звичних психолого-педагогічних проблем і питань набули якісно інший предметний, соціально-психологічний і особистісний зміст.

Професія вчителя музики за визначенням є творчою, тому що будь-яка людина унікальна, кожен ефективний крок в роботі з учнями пов'язаний з відкриттям нового в музиці, в методиці, в школі, в самому собі. Важливим для психології є наявність відкриття для себе, для власного існування. Саме такі відкриття є розвитком особистого і професійного рівня майбутнього музиканта, формування психологічної готовності до майбутньої музично-педагогічної діяльності. Тому не буває готовності без відповідної планомірної та тривалої підготовки як особливого процесу. Для того щоб творчо працювати, студенти повинні творчо вчитися.

Одним з надійних напрямків оптимізації і вдосконалення якості навчально-виховного процесу є розвиток і поглиблення взаємодії, взаємовідношення спілкування викладача і студента. Якщо зводити освітній процес до передачі знань, його результат стає ненадійним, некерованим, а головне не гуманним. Людина як суб'єкт навчання може взяти знання тільки сама, або ж тільки запам'ятати, донести до викладача і «здати» з наступним іспитом чи заліком. Тому рівень навченості суб'єкта, ефективність засвоєння матеріалу залежить від якості викладання і якості учіння, тобто від успішної взаємодії викладача та студента.

Освітній процес в умовах сьогодення все більше вимагає професійного психологічного супроводу і підтримки. Тоді навчання якісно видозміниться, стане більш гуманним і по змісту сенергізується з вихованням, що забезпечить реалізацію основної освітянської функції.

Література:

1. Кирнарская Д.К. Киященко Н.И. Тарасова К.В./ Музыкальная психология и психология музыкального образования : Теория и практика: учебник для студ. муз. фак. учреждений высш. пед. проф. образования / [Д.К.Кирнарская, Н.И.Киященко, К.В.Тарасова и др.]; под ред. Г.М.Цыпина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Издательский центр «Академия», 2011. С. 314-320.

2. Гайдамака О. Інтегративна мистецька освіта – крок у майбутнє /О.Гайдамака // Мистецька освіта. – 2006. -№4. – С. 2-4.