к.п.н. Колодійчук Л.С., асистент Гайдукевич С.В.

ВПНУБіПУ «Бережанський агротехнічний інститут»

ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦИФІКИ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ПРИ ПРОЕКТУВАННІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

У сучасних умовах реформування аграрної освіти, вдосконалення підготовки майбутніх фахівців на основі професійної спрямованості кваліфікаційних вимог, набуває особливої актуальності. Нові вимоги до професійної підготовки направлені на забезпечення соціально-економічного поступу нашої країни. Тобто, процес навчання в аграрних закладах має здійснюватися таким чином, щоб забезпечити підготовку конкурентноспроможного фахівця на міжнародному ринку праці. Вирішення згаданого завдання, на наш погляд, лежить у площині дослідження аспектів проектування технічних дисциплін.

Мета публікації – розглянути особливості проектування технічних дисциплін в аграрному закладі на прикладі «Електропривод виробничих машин та механізмів» зі спеціальності «Енергетика сільськогосподарського виробництва».

Результати проведеного аналізу підготовки майбутніх фахівців-аграрників дають змогу стверджувати, що в навчальному процесі аграрного закладу, проектування носить стихійний характер. Проте, результати опитувальних технологій вказали на протилежне, тобто – важливість цього виду діяльності для сучасного педагога (28,5%).

У процесі багаторічного дослідження нами встановлено, що проектування системи технічних знань забезпечується авторською науково-обгрунтованою технологією, яка впроваджується за такими стадіями [1]: пошуковий – актуалізація специфіки аграрного виробництва; прогнозування – розробка моделі професійних компетентностей у контексті навчальної дисципліни; організаційно-управлінський – визначення і структурування навчальних компонентів майбутньої дисципліни; конструювання – розробка навчально-методичного (матеріального) забезпечення дисципліни.

До проектування технічних знань ми підійшли системно. Наше бачення проектної діяльності розпочиналося зі встановлення взаємозв’язку системи як цілого з навколишнім середовищем. На це наголошує А.О. Лігоцький, актуалізуючи виявлення різних типів зв’язків між різними системами, кожну з яких беруть за інваріант із заданими зовнішніми характеристиками [3, с.93]. Зокрема, проектування технічної дисципліни, ми віднесли до підсистеми ширшої системи якою є агротехнічна спеціальність.

Такий проективний аспект формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності полягав насамперед у визначенні специфіки аграрного виробництва.

У ході дослідження агротехнічної літератури, відвідування навчальних занять та власного аналітичного досвіду, нами виявлено такі особливості. Насамперед, різноманітність навколишнього середовища, в тому числі висока агресивність. Електропривод в сільськогосподарському виробництві працює у закритих спорудах, під навісом, на відкритому повітрі і водному середовищі. У закритих приміщеннях оточуюче середовище може бути: сухим і чистим (контори, ремонтні майстерні, склади, котельні); з підвищеною вологістю (теплиці, парники, кормоприготувальні цехи); з підвищеною запиленістю (агрегати обробки зерна та вітамінного борошна, млини); вибухонебезпечні (складські приміщення зберігання паливо-мастильних матеріалів); з хімічно-активним середовищем (тваринницькі і птахівничі будівлі).

По-друге, різкі відмінності тривалості роботи електроприводу протягом року: від 3000 год. (насоси, вентилятори, дробарки, подрібнювачі, компресори, пилорами) до 500 год. (гноєтранспортери, вантажні пристрої, соломорізки, кормороздавачі). Тобто деякі сільськогосподарські агрегати та установки працюють лише один сезон.

По-третє, різний коефіцієнт завантаження електродвигунів на робочих машинах. Зокрема, електродвигуни для приводу насосів, вентиляторів, сушарок, транспортних засобів, норій, машин для обробки сипучих матеріалів працюють з практично постійним завантаженням. Проте, двигуни електротельферів, подрібнювальних машин, млинів мають різко-змінний характер завантаження, навіть із перевантаженням.

Ускладнення умов пуску асинхронних електродвигунів. Це пояснюється тим, що для сільськогосподарських мереж характерна значна протяжність ліній електропередач. У результаті чого на затискачах виробничих машин можливе відхилення напруги від номінальної. Таке відхилення особливо небезпечне для механізмів із важкими умовами пуску. Зокрема, дробарок, молочних сепараторів, лісопильних рам, приводів сінних пресів тощо. Адже при перевищенні допустимих меж, зниження напруги приводить до неможливості пуску і стійкої роботи вже працюючих електричних двигунів.

Складні умови монтажу електроприводу [2, с.4-5]. Нині ця особливість вирішується шляхом поставки заводами-виготовлювачами комплектних виробничих машин та агрегатів разом із електроприводом.

Вважаємо, що після виявлення специфіки аграрного виробництва, у контексті навчальної дисципліни, варто приступати до проектування наступних стадій. Тобто, етап актуалізації особливостей виробництва є первинним інструментом у структурі проектування навчального процесу. Без цієї ланки не можливе якісне прогнозування результатів навчання у формі моделі майбутнього фахівця сільськогосподарського профілю і конструювання навчальної дисципліни.

ЛІТЕРАТУРА

1. Колодійчук Л. С. Етапи педагогічного проектування навчального процесу / Л. С. Колодійчук // Молодь і ринок: Науково-педагогічний журнал. – Дрогобич, 2009. – Вип.6 (53). – С.48-50.

2. Лавріненко Ю. М. Електричні апарати. Курс лекцій з навчальної дисципліни «Основи електроприводу». К.: Вид. цент НАУ, 2005. – 70с.

3. Лігоцький А.О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем / Лігоцький А.О. – К.: Техніка, 1997. – 210с.