Тищенко М.А.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Дидактичні переваги та недоліки індивідуалізації навчання засобами інформаційних технологій

Очевидним є той факт, що інформаційні технології отримали активний розвиток у повсякденному житті кожної людини. Важко уявити галузь людської діяльності, де не використовується інформаційне забезпечення. Одним з пріоритетних напрямків інформатизації суспільства є інформатизація освіти - використання можливостей нових інформаційних технологій, методів і засобів інформатики для інтенсифікації всіх рівнів освітнього процесу, підвищення його ефективності. Цей процес повинен випереджати інформатизацію інших сфер суспільної діяльності, оскільки саме в освіті закладаються соціальні, психологічні, загальнокультурні та професійні передумови інформатизації всього суспільства. В Україні розвиток інформатизації освіти гальмується через труднощі організаційного, фінансового та технічного характеру. Для впровадження ідей інформатизації необхідно не тільки забезпечити освітні установи сучасною технікою, але й якісними програмними продуктами. Великі можливості, що надаються сучасними комп’ютеризованими засобами, не використовуються повністю, так як методичні аспекти інформаційних технологій навчання не встигають за розвитком технічних засобів. Проблему створення якісних навчальних програм можливо вирішити тільки за умови наукових досліджень в цій області і організації підготовки фахівців з розробки таких програм та технологій навчання. Як правило, під технологією навчання розуміють спосіб реалізації змісту навчання, передбаченого навчальними програмами, який являє собою систему форм, методів і засобів навчання, що забезпечує досягнення поставлених дидактичних цілей. Основними завданнями нових інформаційних технологій навчання є розробка інтерактивних середовищ управління процесом пізнавальної діяльності та доступу до сучасних інформаційно-освітніх ресурсів (мультимедіа підручники та підручники, створені на основі гіпертексту, різних баз даних тощо). Особливість більшості нових інформаційних технологій в освіті на сьогоднішній день полягає в тому, що вони базуються на сучасних персональних комп’ютерах, оскільки персональний комп'ютер впевнено увійшов в систему дидактичних засобів, ставши важливим елементом освітнього середовища. В Україні набули поширення автоматизовані навчальні курси, що підтримуються комп'ютерами і забезпечують досягнення однієї або кількох навчальних цілей. Такі курси включають в себе програми, методичні та навчальні матеріали (слайди, аудіо та відео матеріали), необхідні для різних видів навчальної роботи. В наш час існують центри, які беруть активну участь у реалізації державних науково-технічних програм інформатизації освіти, проводять навчання та перепідготовку викладачів, надають допомогу навчальним закладам реалізувати весь потенціал нових інформаційних технологій навчання. Одним із таких центрів є Український інститут інформаційних технологій в освіті, що знаходиться на території національного технічного університету України «КПІ», де освітяни мають змогу підвищити свою кваліфікацію та навчитись використовувати новітні інформаційні технології у своїй педагогічній діяльності.

Незважаючи на всі переваги використання інформаційних технологій в освіті, існують і недоліки, які теж слід зазначити. Узагальнюючи результати різноманітних досліджень (Гершунський Б.С., Зінченко В.П.), можна зробити висновок про те, що факт розділення зв’язку між викладачем та студентом та наявність посередника у вигляді комп'ютера при дистанційному режимі освіти або використання електронних навчальних систем накладає суттєві обмеження на використання комп'ютера як засобу навчання, а саме:

- студент позбавляється «живого спілкування» з педагогом та однолітками, позбавляється зразка, якому він може наслідувати;

- постійно перебуваючи у віртуальному світі інформаційних технологій, людина піддається ефекту «віртуалізації свідомості», в неї звужується діапазон сприйнятої інформації, що послаблює її зв'язок із зовнішнім світом та ускладнює адаптацію у суспільстві;

- комп'ютер, як засіб навчання, не може забезпечити всі види діяльності, що дозволяють особистості різнобічно розвиватися (зовсім або не повністю розвивається емоційна, мовна та письмова культура студентів);

- контроль знань обмежений лише кількома формами – тестами або програмованими опитуваннями;

- робота з комп'ютером розвиває, в основному, логічне мислення, пригнічуючи інший його вид, пов'язаний з образністю, емоційністю;

- тривала робота за комп'ютером має суттєвий негативний вплив на здоров'я людини.

Тож можна зробити висновок, що, якою б досконалою не була технічна сфера забезпечення навчання, вірно спроектувати та реалізувати програму пізнавальної діяльності студентів може лише викладач, бо тільки він здатний виявити та врахувати індивідуальні особливості та можливості кожного учня.