Луценко Катерина Станіславівна

Науковий керівник старший викладач Здирко В.М.,

Міжнародного науково-технічного університету

імені академіка Юрія Бугая

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ЕЛЕМЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ

 

Колір має надзвичайно велике значення в житті людини. Вчені довели, що нерідко від нього залежить самопочуття людей, їх настрій та емоції. Адже багато чого в навколишньому світі сприймається завдяки кольору чи з його допомогою. В культурі людства колір завжди мав важливе значення, оскільки він тісно пов’язаний із філософським й естетичним осмисленнями світу. Саме тому лексична група найменувань кольорів постійно привертає увагу лінгвістів [3].

Фразеологічні звороти зі словами на позначення кольору забезпечують національну специфіку англійської мови, є своєрідною групою фразеологічної системи, якій властиві семантичні, семантико-граматичні, структурно-граматичні та функціональні особливості [1].

Серед власне фразеологізмів з позначенням кольору можна виділити декілька груп:

1) фразеологізми на позначення особи через елемент її одягу: - верхній одяг (пальто, жакет, сорочка): black coat (священик, піп), red coat (англійський солдат), blue-coat boy (учень благородної школи), black shirt (фашист), blue jacket (матрос англійського військового флоту), black gown (католицький священик); Всі ці вирази пов'язані з носієм того чи іншого одягу. Одяг в даному випадку є елементом, який виступає на позначення цілого.

2) фразеологічні одиниці на позначення людей, до складу яких входить колоронім, що означає колір одягу загалом: the light blues (кембріджські студенти на спортивних змаганнях), the dark blues (оксфордські студенти на спортивних змаганнях), gray friar (монах-францисканець), black friar (монах-домініканець).

3) вислови, які позначають неістоти; їхні складові є частиною того об’єкту, який внаслідок переосмислення став у центрі семантичного ядра даної фразеологічної одиниці: the green cloth (більярдний стіл), green room (артистична вбиральня - колись в них стіни були зеленого кольору), black bottle (отрута – назва посуду вживається замість вмісту), black letter (старовинний англійський готичний шрифт), black literature (книги з готичним шрифтом), white letter (латинський шрифт) [6, c.8].

Аналіз фразеологічних одиниць на позначення кольору дає підстави зробити висновки, що з точки зору походження їх можна поділити на чотири групи:

1) виключно англійські ФО;

2) міжмовні запозичення, тобто ФО, запозичені з різних мов шляхом того чи іншого перекладу;

3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, запозичені з територіальних варіантів англійської мови;

4) ФО, запозичені в іноземній формі [3, c.168].

Фразеологічний зворот a black sheep – паршива вівця; нероба, шахрай, негідник. Цей зворот є частиною прислів’я There is a black sheep in every flock, що в українській мові означає У сімї не без виродка. За повір’ям вважалося, що чорна овечка помічена темною силою.

Використання ФО посідає значне місце в англійській літературі. Читаючи В.Шекспіра, ми знаходимо велику кількість ФО, які є дослідженням національно-мовної своєрідності; мають неповторний план вираження, фіксуючи таким чином національний колорит мови. Так наприклад: зворот зворoт the green-eyed monster взятий із трагедії “Отелло”, його значення - чудовисько із зеленими очима; ревнощі. У шекспірівські фразеологізми часто вносяться деякі зміни. Прикладом такого випадку може слугувати зворот buy golden opinions – заслужити схвальний відгук про себе, викликати захоплення, повагу. Інколи замість дієслова buy вживається дієслово win.

ФО або звороти з використанням кольорів можна зустріти у творах інших видатних письменників та поетів.

Так, фразеологічний зворот catch/ take smb red-handed - застати когось на місці злочину, зловити на гарячому вперше вжито у романі В. Скота “Айвенго” [5, c.93].

Підсумовуючи, варто зазначити, що колористика має велику культурну значимість. Як компонент культури колір набуває складну й різноманітну систему смислів, тлумачень, стає втіленням культурних цінностей і являє собою культурологічний феномен.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Баран А.Я. Фразеологія в системі мови.- Івано-Франківськ, 1997.

2.     Семчинський С.В. Загальне мовознавство. –К., 1996. – с. 185-198.

3.     Halliday M.A.K. (1970). Language Structure and Language Function// New Horizons in Linguistics.

4.     Кочерган М.П. Загальне мовознавство : Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К, 1999.

5.     Зацний Ю.А., Литвак С.Я (1988). Зближення британського і американського варіантів англійської мови на граматичному рівні// Іноземна філологія. – Вип. 89.