Луценко Катерина Станіславівна
Науковий керівник старший викладач Здирко В.М.,
Міжнародного науково-технічного
університету
імені академіка Юрія Бугая
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВЖИВАННЯ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ЕЛЕМЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ
Колір має надзвичайно велике значення в житті людини. Вчені довели, що
нерідко від нього залежить самопочуття людей, їх настрій та емоції. Адже багато
чого в навколишньому світі сприймається завдяки кольору чи з його допомогою. В
культурі людства колір завжди мав важливе значення, оскільки він тісно
пов’язаний із філософським й естетичним осмисленнями світу. Саме тому лексична
група найменувань кольорів постійно привертає увагу лінгвістів [3].
Фразеологічні звороти зі словами на позначення кольору забезпечують
національну специфіку англійської мови, є своєрідною групою фразеологічної
системи, якій властиві семантичні, семантико-граматичні, структурно-граматичні
та функціональні особливості [1].
Серед
власне фразеологізмів з позначенням кольору можна виділити декілька груп:
1) фразеологізми
на позначення особи через елемент її одягу: - верхній одяг (пальто, жакет, сорочка): black coat (священик, піп),
red coat (англійський солдат), blue-coat boy (учень благородної школи), black
shirt (фашист), blue jacket (матрос англійського військового флоту), black gown
(католицький священик); Всі ці вирази пов'язані з носієм того чи іншого одягу.
Одяг в даному випадку є елементом, який виступає на позначення цілого.
2)
фразеологічні одиниці на позначення людей, до складу яких входить
колоронім, що означає колір одягу загалом: the light blues (кембріджські
студенти на спортивних змаганнях), the dark blues (оксфордські студенти на
спортивних змаганнях), gray friar (монах-францисканець), black friar
(монах-домініканець).
3) вислови,
які позначають неістоти; їхні складові є частиною того об’єкту, який внаслідок
переосмислення став у центрі семантичного ядра даної фразеологічної одиниці:
the green cloth (більярдний стіл), green room (артистична вбиральня - колись в
них стіни були зеленого кольору), black bottle (отрута – назва посуду
вживається замість вмісту), black letter (старовинний англійський готичний
шрифт), black literature (книги з готичним шрифтом), white letter (латинський
шрифт) [6, c.8].
Аналіз фразеологічних одиниць на позначення кольору дає підстави зробити
висновки, що з точки зору походження їх можна поділити на чотири групи:
1) виключно англійські ФО;
2) міжмовні запозичення, тобто ФО, запозичені з різних мов шляхом того чи
іншого перекладу;
3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, запозичені з територіальних
варіантів англійської мови;
4) ФО, запозичені в іноземній формі [3, c.168].
Фразеологічний зворот a black sheep – паршива вівця; нероба, шахрай, негідник. Цей зворот є
частиною прислів’я There is a black sheep in every flock, що в
українській мові означає “У сім’ї не без виродка”. За повір’ям
вважалося, що чорна овечка помічена темною силою.
Використання ФО посідає значне
місце в англійській літературі. Читаючи В.Шекспіра, ми знаходимо велику
кількість ФО, які є дослідженням національно-мовної своєрідності; мають
неповторний план вираження, фіксуючи таким чином національний колорит мови. Так
наприклад: зворот зворoт the green-eyed monster взятий із
трагедії “Отелло”, його значення - чудовисько із зеленими очима; ревнощі. У
шекспірівські фразеологізми часто вносяться деякі зміни. Прикладом такого
випадку може слугувати зворот buy golden opinions – заслужити
схвальний відгук про себе, викликати захоплення, повагу. Інколи замість
дієслова buy вживається дієслово win.
ФО або звороти з використанням
кольорів можна зустріти у творах інших видатних письменників та поетів.
Так, фразеологічний зворот catch/ take smb red-handed - застати когось на місці злочину,
зловити на гарячому вперше вжито у романі В.
Скота “Айвенго” [5, c.93].
Підсумовуючи, варто зазначити, що колористика має велику культурну
значимість. Як компонент культури колір набуває складну й різноманітну систему
смислів, тлумачень, стає втіленням культурних цінностей і являє собою
культурологічний феномен.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Баран А.Я. Фразеологія в системі мови.- Івано-Франківськ, 1997.
2. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. –К., 1996. – с. 185-198.
3. Halliday M.A.K. (1970). Language Structure and Language Function// New
Horizons in Linguistics.
4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство : Підручник для студентів
філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К, 1999.
5. Зацний Ю.А., Литвак С.Я (1988). Зближення британського і американського
варіантів англійської мови на граматичному рівні// Іноземна філологія.
– Вип. 89.