Конференція: «Наука и інновації – 2012»

Філософія культури

 

Косенчук О.Л.

ВСП «Ногайський коледж ТДАТУ»

 

Розробка проблем культури і людини в роботах Станіслава Сташица і Гуго Коллонтая – реформаторів польської суспільно-філософської думки XVIII століття

 

   Розробка проблем культури в польській соціальній і філософській думці була стимульована ідеями французьких просвітителів, які знайшли благодатний грунт в Польщі, де в другій половині XVIII ст. почала формуватися самостійна суспільна ідеологія. Адже у суспільному й культурному житті Польщі завжди важливе місце посідали література, театр, музика, образотворче мистецтво. Через них й оточення останнього польського короля Станіслава Понятовського пропагувало просвітницькі ідеї і підтримувало соціальні реформи в дусі «станіславівського» класицизму [3]. Внутрішні умови, викликані загальною кризою і деградацією політичної системи Речі Посполитої і поступовою втратою нею суверенітету і територіальної цілісності (хоча безумовно Доба Просвітництва зробила значний внесок у розвиток передової польської культури і науки, польської мови та літератури, визначивши новий напрям у національній і державній свідомості, що стало важливим чинником збереження національних традицій після втрати країною незалежності), також сприяли тому, що проблеми людини, культури і цивілізації виявилися в центрі уваги провідних польських мислителів. Центральне місце серед них займали Станіслав Сташиц (Stanisław Staszic: 1755—1826) і Гуго Коллонтай (Hugo Kolontay: 1750—1812) та група осіб, яка називала себе “Коллонтаївська кузня” (суспільні діячі і публіцисти з патріотичної партії в період Чотирьохлітнього сейму 1788-92рр.). Станіслав Сташиц – міщанин за походженням, прийнявши духовний сан, вивчав в університетах Німеччини та Франції природничі науки та право. Здобув докторат права, а в 1780-90 роках яскраво проявив себе як громадянський діяч, філософ та публіцист. Гуго Коллонтай – шляхтич із Волині. Прийнявши духовний сан, навчався в Краківському університеті де здобув докторат з філософії та в Італії здобувши там ректорат з теології та права. У 1783 - 1786 роках - ректор Едукаціонної комісії, створеного за його ж ініціативою органу, функції якого аналогічні функціям міністерства освіти. Праця Г. Колонтая та його соратників була гідно завершена прийняттям Конституції. Будучи послідовниками ідей Просвітництва, обидва, категорично обстоювали право селян на особисту свободу через поступове ушляхетненні всього народу і прищепленя у представників найбільших соціальних верств держави почуття особистої приналежності до колективного національного «Я». Що до речі,  у певній мірі, було характерно і для шляхетської традиції. Так  завдяки їх праці творився цілісний національний організм (звідси очевидно і формування основ польського націєгенезу на зламі XVIII-XIX століть). Але вони були не лише найбільшими тогочасними мислителями, але й соціальними реформаторами, що перетворили, зокрема, на постулатах Просвітництва, всю систему виховання і освіти в Польщі. Перший із них у своїх працях аналізував причини занепаду Польщі й висував широку програму державного реформування. Другий — обстоював необхідність проведення, крім державних і соціальні реформи [2]. У їх філософії проблеми культури (цивілізації) і людини виявилися вплетеними в загальну систему соціально-політичних і історичних поглядів. Культурологічні уявлення С.Сташица викладені в його дидактичній поемі «Людський рід». Вони відмічені своєрідним історизмом і діалектикою. Виникнення людського роду ставиться Сташицем в закономірний зв'язок з еволюцією природи і потім розглядається в стадіальному розвитку. Поема наповнена гострими соціально-культурними спостереженнями і узагальненнями, в яких помітно вплив, зокрема, Руссо. Рефлексуючи над загальним ходом культурно-історичного процесу, Сташиц відзначає: «Человеческая история — это ве­ликая, непрерывная борьба цивилизации против всех сил, препятст­вующих ее развитию и ее прогрессу, само же стремление к развитию цивилизации заложено в человеческой природе» [4]. Значні культурологічні ідеї Гуго Коллонтая також не виділяються ним в самостійну теорію, а складають невід’ємну частину його загального-соціального вчення. Центральним  його пунктом є вчення про людину. Основне завдання філософії повинне полягати в розкритті законів поведінки людини, увязнених перш за все в моралі. Але оскільки він — істота природня, його перші властивості виникають з природничих законів. Ці питання розглянуті Коллонтаєм в трактаті «Фізіко-моральний порядок, або наука про права і обов'язки людини, витекаючи з вічних, незмінних і необхідних законів природи». Освічена і вільна людина здатна будувати життя у згоді зі своїми природними правамі і обов'язками. У основі людської цивілізації лежить моральний порядок. Культурно-історичний процес пояснюється Коллонтаєм у зв'язку з біблейським трактуванням. Історичний початок людства він пов'язав з потопом. До нього людство складало освічене і впорядковане суспільство, а після воно здичавіло, будучи зануреним в дурість і жорстокі вдачі: «От этой-то эпохи и начинается наша История» [5]. Вона відмічена розсіянням людського роду, ослабленням соціальних зв'язків і моральних законів. Лише поступова освіта, розвиток наук і релігії сприяє розквіту людського співтовариства. Проте оскільки природні підстави людини незмінні, то і закони людської культури незмінні і не створюються в історичному процесі [6]. Хоча культурологічна проблематика в творах Станіслава Сташица і Гуго Коллонтая, як показують наведені приклади, ще не була вичленована в самостійну дисципліну, проте вона займала значне місце в їх соціальній філософії [1]. Загальні установки в її рішенні відмічені духом оптимізму, що покоївся на переконанні в здатності людини, що керується розумом, створити досконалу форму цивілізації і культури, що гармонійно поєднує природні і духовні властивості людину, реалізацію його гуманістичного потенціалу, що забезпечує йому, тріумф свободи і рівності.

 

Література

1.Гуревич П.С. Философия культуры - М., 2005. С.245-248.                       2.Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших   днів // Л.Зашкільняк, М. Крикун. - Львів; вид-во ЛНУ ім.. І.Франка, 2002. С. 752.               3. Молчанов А.Н. Польская утопия XIX века. Очерк из современной истории (Статья о польском помещике Станиславе Сташице и реализации им в своем поместье одной из утопических социальных идей) // Исторический вестник,   1889. - Т. 37. - № 7. - С. 168-181.                                                                                 4.Сташиц С. Человеческий род. Дидактическая поэма / Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей. Т. 1. М., 1956. С. 214—215.                                                                                                                  5.Коллонтай Г. Критический разбор основ истории начала человеческого          рода // Badama historyczne Krakow t.I, 1842.С. 433.                                                                                                                        6. Хинц X. Гуго Коллонтай. М., 1978. С. 193.