Володимир Малишев

Народний депутат України, заслужений юрист України

Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Окремі пропозиції стосовно вдосконалення нормативно-правового регулювання застосування амністії в Україні

На сьогодні вітчизняна практика амністування має відповідне нормативно-правове забезпечення. Згідно з положеннями Конституції України, видання актів про амністію віднесено до компетенції Верховної Ради України. Вимоги щодо порядку прийняття актів амністії та інші положення, котрі стосуються цього інституту, закріплено в Законі України від 1 жовтня 1996 р. „Про застосування амністії в Україні” (з наступними змінами і доповненнями); окремі правила амністування передбачені і конкретними законами про амністію.

Норми про звільнення від покарання внаслідок акта про амністію також знайшли своє відображення:

- у Кримінальному кодексі України (далі – КК) 2001р. – ст. 74 "Звільнення від покарання та його відбування” , ст. 85 "Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування”; ст. 86 "Амністія” (розділ ХІІ "Звільнення від покарання та його відбування”);

- у Кримінально-виконавчому кодексі України (далі – КВК) 2003 р. – ст. 152 „Підстави звільнення від відбування покарання”, ст. 154 Порядок дострокового звільнення від відбування покарання (глава 23 "Звільнення від відбування покарання”).

Аналізуючи нормативно-правові акти та наукові праці вчених можемо дійти висновку, що на законодавчому рівні в Україні на належному рівні не закріплено принципи застосування амністії; у цілому, на програмному рівні не визначено основні напрямки державної політики у сфері звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин.

Вище перелічене потребує значної уваги українського законодавця з метою всебічної розробки положень комплексних правових інституту амністії, а від науковців – вивчення правової природи амністії, а також визначення теоретичних перспектив її розвитку.

Вивчення різних позицій правознавців про юридичну природу амністії (М.Д. Дурманов, С.М. Школа, М.М. Ісаєва, О.Я. Гришко, В. Т. Маляренко, О.С. Міхлін, А.А. Музика, В.О. Навроцький, О.В. Палійчук, С.М. Сабанін ) дає підстави вважати, що амністія є актом гуманізму, прощення, милосердя держави щодо певних категорій осіб, які вчинили злочин.

Акт про амністію – специфічний нормативно-правовий акт Верховної Ради України, прийнятий у формі закону, який є підставою для повного або часткового звільнення від покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину [2, с. 8].

В багатьох країнах світу існує система заходів, які застосовуються замість покарання або звільнення від покарання чи його відбування, і у визначених випадках ці заходи більш ефективними, так як з меншими втратами призводять до цілей, які ставить перед собою система кримінальної юстиції.

Можемо зробити висновок, щодо доцільності закріплення в КК України норм про заборону застосування амністії у випадках, коли засуджений не відшкодував завдану злочином збитків. Це зумовлено необхідністю реального, повного і ефективного захисту прав громадян, юридичних осіб і держав, які зазнали шкоду від злочину, у разі амністування особи, котра його вчинила. Майже у всіх державах континентальної Європи на сьогодні сформувалися і діють правові інститути амністії.

Отже, політика у сфері звільнення від покарання на підставі акта про амністію є тим комплексом правових норм і наукових концепцій, що спрямований саме на захист прав та свобод і законних інтересів людини і громадянина та на реалізацію принципів законності та гуманізму.

Література:

1. Палійчук О.В. Механізми соціальної адаптації осіб, звільнених від покарання на підставі акта про амністію та помилування / О.В. Палійчук // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2008. – № 1 (37). – С. 232-239.

2. Чепелюк О.В. Амністія та помилування в Україні (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / О.В. Чепелюк. – К., 2009. – 16 с.

3. Школа С.М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / С.М. Школа. – К., 2004. – 20 с.