Педагогічні науки/ 6. Соціальна педагогіка

К.п.н. Зозуляк-Случик Р. В., В.В. Слічний

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Життєво важливим для сучасної молодої людини є віднайти місце моральним, матеріальним і духовним цінностям, а не тільки здобуття знань і отримання диплому про вищу освіту, які сприяють матеріальному добробуту.

Аналіз наукових джерел засвідчує, що поняття “цінність” поєднує у собі три компоненти, а саме: визначення моральних категорій; визначення матеріальних якостей через практичне та емоційне ставлення людини до оцінювання предметів і явищ; визначення соціальних явищ, які характеризують відносини між людьми.

Сучасною наукою узагальнено теоретичні та практичні підходи до дослідження процесу ціннісних орієнтацій молоді. За твердженням В. Сластьоніна, до компонентів ціннісних орієнтацій належать: різнобічна ціннісна орієнтація, що взаємопов’язана з суспільно-економічним розвитком суспільства; випереджуюча ціннісна орієнтація, яка спрямована на ідеали, соціальні цінності суспільства на основі моральних принципів; соціально ціннісні уміння, які формуються під час діяльності. Тому однією з умов формування ціннісних орієнтацій студентів є включення молоді в різні види діяльності; розвиток творчості; активну участь студентів у суспільній діяльності, вважає науковець [2, с. 64].

Ціннісні орієнтації у студентської молоді повинні реалізуватися у завданнях, що випливають з Національної доктрини розвитку освіти, Закону “Про освіту”, Закону “Про вищу освіту”, та забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної і практичної підготовки фахівців, які повинні будуть визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного й соціально-культурного прогресу, формування національного потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої соціальної цінності суспільства [1, с. 75].

Задля вивчення тенденцій у ціннісних орієнтаціях студентської молоді педагогічних спеціальностей було проведено емпіричне дослідження студентів Прикарпатського національного університету Педагогічного інституту спеціальності “Соціальна педагогіка” віком 18–20 років ( 92 особи).

Використано методики діагностики ціннісних орієнтацій, а саме методику ціннісних орієнтацій М. Рокіча та тест ціннісних переваг Г. Олпорта, Ф. Вернона, Г. Ліндзі.

Аналізуючи відповіді на питання “Якою мірою Вас влаштовує ВНЗ, в якому Ви навчаєтеся?” 57,3% студентів відповіли, що задовольняє повністю, а неповністю – 31,6%. Таким чином 88,9% студентів влаштовує навчання у навчальному закладі. Серед тих, кого не влаштовує ВНЗ відповіді розташувалися таким чином: 7,4% – не достатній рівень заробітної плати, 2,6% вважають, що майбутня професія пов’язана з великими психологічними навантаженнями, 1,1% – не вистачає здібностей.

Із запропонованих 15 найважливіших життєвих цінностей майбутні соціальні педагоги визначилися таким чином:

На перше місце 91,4% студентів поставили здоров’я, на друге місце (82,3%) – кохання, на третє (72,6%) – гарні друзі, на четверте (68,2%) – сім’ю, на п’яте (58,4%) – професіоналізм, на шосте (57,6%) – матеріальну стабільність, свободу – на сьоме місце (52,3%), креативність в соціально-педагогічній діяльності займає восьме місце (50,5%), такий же відсоток посідають чесність і порядність, на дев’ятому місці – любов до людей і альтруїзм (47,8%), багатство – на десятому місці (42,6%), популярність та суспільне визнання посідають одинадцяте місце (36,2%), кар’єру – дванадцяте місце (34,5%), на тринадцяту позицію ставлять ділову хватку (32,1%), везінню відводять 14-те місце (30,4%), працелюбність на 15-тій позиції (30,7%), що дуже турбує.

У відповідях студентів простежується тенденція щодо життєвих ціннісних орієнтації, найбільшу вагу мають друзі. На їхню думку. Досягнути успіху можна в житті завдяки впливовим друзям, зв’язкам, потім професіоналізму, а вже після цього працелюбності. Тобто немає усвідомлення, що високий професіоналізм без працелюбності неможливий і ніякі зв’язки чи матеріальні статки її не зможуть підмінити.

Разом з тим, на думку студентів, кожна людина сама повинна задовольняти свої матеріальні потреби і не очікувати на допомогу від держави (69,5%). Це свідчить, що молодь покладається тільки на свої сили, не очікуючи на допомогу від державних структур.

Проте непокоять результати студентів, які вважають, що за умови відставання законів від потреб життя, їх не слід дотримуватися, а необхідно поступати у відповідності до обставин (49,2%). Це може зумовити делінквентну чи адиктивну поведінку студентів. Такі погляди засвідчують, що студентська молодь, на жаль, не є активною у творенні суспільних відносин, не готова брати на себе відповідальність і змінювати суспільне життя в державі, а більше займає конформістську позицію. Їй легше пристосовуватися до не завжди сприятливих ситуацій для розвитку і самоствердження, ніж змінювати життєвий уклад.

Отже проведена діагностика дала змогу виявити цінні орієнтації студентської молоді. Більшість студентства орієнтуються на індивідуалізм, на свої власні сили, а не на допомогу держави – це позитивно. Переважну більшість влаштовує навчання у вищому навчальному закладі, яке дасть можливість розвинути свої здібності, професійно зростати. На жаль, найважливіші життєві цінності, які необхідні для фаховості соціального педагога посідають не перші позиції, що свідчить про не усвідомлення студентами важливості певних життєвих цінностей, їх пріоритету саме у діяльності соціальних педагогів. Також частина студентської молоді готова ігнорувати законами, за певних умов їх порушувати. Це засвідчує крайню потребу в корегуванні виховної роботи у вищому навчальному закладі.

Література:

1. Сегієнко В. Проблеми виховання студентської молоді / В.Сегієнко, Костін В. // Вища школа. – 2010. – № 7–8. – С. 75–79.

2. Сластенин В. Введение в педагогическую аксіологію. – М.: Академия, 2003. – 192 с.