Чуприна Ю.А

Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна

Локальна модель відтворення рівня якості виробничих процесів та продукції

Будівельна галузь є однією із основних галузей народного господарства країни, що забезпечує створення нових, розширення і реконструкцію діючих основних фондів, реставрацію, капітальний ремонт, упорядкування об’єктів містобудування, розширення і технічне переозброєння підприємств. Тому дуже важливою є проблема якісного виконання будівельних робіт, що може бути успішно вирішена шляхом впровадження на підприємствах комплексної системи управління якістю будівельної продукції на всіх стадіях будівельного процесу. На загальну та остаточну якість певного (конкретного) об’єму будівельної продукції впливають:

-якість виконання роботи робітником;

-якість ресурсів;

-якість попередніх робіт;

-якість суміжних (паралельних) робіт;

-якість управління виконанням робіт;

-постійний контроль якості продукції;

-застосування покращених технологій;

-якість технологічного обладнання;

Виходячи із характеру впливу на виробничий процес, усі перераховані чинники можна умовно розділити на три основні групи:

1) зовнішні фактори впливу;

2) внутрішні фактори впливу;

3) початкові умови.

До перших слід відносити ті чинники, які не залежать від якості управління виробничим процесом або представляють собою виключення, спрямовані на безпосереднє поліпшення якості виконання конкретного об’єму робіт, та результат впровадження чи дії яких можна спрогнозувати з великою точністю.

До других слід відносити усі чинники, дія яких передбачена виробничим процесом та врахована в апараті його управління, однак не може бути точно спрогнозована за відсутності комплексного його аналізу в сукупності з іншими чинниками, що впливають на якість виконання даного об’єму робіт.

Початковими умовами є ті чинники, що не можуть бути змінені в процесі управління виробництвом та не являються результатом останнього. Початкові умови мають бути аксіоматично прийняті та включені в структуру процесу управління якістю виробництва із тою чи іншою, але остаточною мірою впливу на конкретні його компоненти, якими є інші його чинники.

Що ж стосується якостей виконання суміжних об’ємів робіт, то вони не можуть бути віднесені до жодного із вище згаданих чинників, так як залежать та формуються у комплексі із показником якості даного досліджуваного об’єму робіт.

Користуючись моделлю формування будь-якого із компонентів якості продукції будівельного виробництва, визначимо, що являю собою кожен її елемент з суто математичної точки зору.

Для цього в подальшому додатково користуватимемось термінологією та математичним апаратом теорії графів, загальної топології та дискретної математики.

У першу чергу, розглянемо характер впливу внутрішніх чинників на окремий показник якості визначеного об’єму робіт x_i. Позначатимемо міру впливу внутрішніх чинників на формування і-го показника якості літерою J_і та визначатимемо, в залежності від постановки і вимог задачі, двома шляхами:

1) як суму дії усіх діючих внутрішніх чинників:

,

(1)

2) як функцію від усіх діючих внутрішніх чинників:

,

(2)

де q_q – позначення відсотків, які виражають міру впливу конкретного внутрішнього чинника на остаточний відсоток впливу J_і (q=1,2,…,U); U – кількість внутрішніх чинників, що обумовлюють показник якості і-го об’єму робіт. Необхідно звернути увагу, що знак будь-якого із компонентів загальної міри впливу внутрішніх чинників може бути як додатнім так і від’ємним, оскільки результуюча його дія може виявляти як позитивні так і негативні властивості, тобто погіршувати або покращувати показник якості.

Для більшої наочності необхідно зобразити графи, що відповідають формулам (1) та (2). Аналізуючи першу з них, не складно помітити, що сумарна дія внутрішніх чинників на окремий показник якості J_і, жодним чином не впливає на його складові, так як останні як раз і зумовлюють величину загального показника. Відтак виникає необхідність у виявленні пріоритету вершин фрагмента графу, що відповідатиме показнику сумарного впливу внутрішніх чинників.

Що ж стосується формули (2), то відповідний їй граф може мати будь-який характер і бути:

1) центрально орієнтований

2) неорієнтований

3) комбінований

Необхідно сказати, що вираз (2) може перебувати у неявній формі відображення, тобто компоненти (включаючи загальний показник впливу внутрішніх чинників J_і) можуть нелінійно залежати одні від одних:

.

(3)

В такому випадку цей вираз слід приводити (по мірі можливості) до точного явного виду (2), або до наближеного, застосовуючи чисельні методи розрахунку. Наприклад, якщо функція взаємної залежності внутрішніх чинників задана у вигляді:

,

(4)

то його шуканий результуючий показник впливу внутрішніх чинників на і-й показник якості має бути виражений у явній формі наступним чином:

.

(5)

Зазначимо, що при неявній формі відображення (3), можливі випадки, коли результуюча міра впливу внутрішніх чинників, впливає на його складові. Такий зв'язок відображатиметься зворотною (відцентровою) орієнтацією дуги. Самі складові внутрішніх чинників самі можуть взаємодіяти між собою.

Очевидно, що вплив внутрішніх факторів на досліджуваний показник якості виявлятиметься в різній мірі, залежно від кількості суміжних із даною робіт. В той же час, цей вплив лише так чи інакше, але не на чітко визначений відсоток (визначити який можна лише у процесі системного розв’язання), підніматиме чи понижуватиме і даний показники якості, і суміжні показники якості, враховуючи загальні об’єми суміжних робіт. Відтак, математично введення впливу внутрішніх чинників у формулу для розрахунку і-го показника якості відобразиться наступним виразом:

.

(6)

Підграф, що відповідає виразу (4) являтиметься комбінованим. Однак, для економії місця та загального скорочення записів, загальні інтерпретаційні графи досліджуваних процесів із використанням підграфів внутрішніх чинників у згорнутій формі, як це показано на рисунку 1(а;б).

У підсумку можемо сказати, що обрання цього способу завдання функції впливу зовнішніх чинників на якість будівельної продукції має бути в першу чергу аргументоване особливостями виконання власне робіт.

а)	б)
Рис.1.

Література:

1. Тян Р.Б., Павлов Ф.И. Выбор варианта инвестирования программы на сетевой структуре.// Збірник наукових праць ДНУ.- Вип.87. Економіка: проблеми теорії та практики. - С.27-36.-. Дніпропетровськ, 2009.

2. Млодецкий В.Р., Божанова В.Ю. Оперативное управление инвестиционным проектом на основе интервальных показателей зффективности.//Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - 2008. - №11.-С.4-12.

3. Шпаков А.В. Використання сітьових моделей "роботи-вершини" в практиці відбору проектів інвестиційно-діагностичними підрозділами корпорацій.// Научно-техн. сборник "Коммунальное хозяйство городов", Вып.49.-К.:"Техніка", 2008.- С.253-258.