Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

Цабенко М.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Організація профінформації в сучасній школі

Основним завданням шкільної системи професійної орієнтації є організація дійового впливу на психологічну сферу особистості учня відповідним арсеналом педагогічних засобів, щоб підготувати його до свідомого вибору своєї майбутньої професії.

Профорієнтація починається з профінформації, проходить етап профконсультації і закінчується профвідбором. Ці елементи професійної орієнтації здійснюються у взаємозв'язку між собою. Так, наприклад, професійна інформація набуває схоластичного і пасивного характеру, якщо вона ігнорує матеріали профконсультаційних досліджень (вивчення професійних інтересів, здібностей і спрямованості учнів) або ж досліджень із сфери професійного відбору (професіографічний матеріал, вимоги професії до особистості).

Робота з професійної інформації повинна будуватися так, щоб у процесі її здійснення була можливість розв'язати чотири основні завдання:

а) учням певного кола знань про найбільш масові професії — соціальні, економічні, технологічні і психологічні питання;

б) інформування учнів про шляхи оволодіння, тими чи іншими професіями — навчальні заклади, навчальні предмети, термін навчання, можлива кваліфікація та ін.;

в) формування позитивного ставлення до професій, особливо до тих, попит на які актуалізується соціально-економічним розвитком суспільства;

г) формування стійких професійних інтересів і правильно мотивованих професійних намірів, які ґрунтуються на усвідомленні соціально-економічних потреб суспільства і психофізіологічних особливостей учня.

Перші два завдання відображають інформаційно-довідковий аспект профінформації, тоді як два інших є відображенням її виховних функцій. Але ж ясно, що ці функціональні аспекти настільки міцно пов'язані між собою, що в практиці профінформаційної роботи в школі їх не можна відокремлювати.

Розробка таких форм і методів профорієнтаційної роботи в середній школі, при яких її інформаційно-технічні виховні функції дають найбільший ефект, забезпечується тоді, коли враховуються психологічні особливості і психологічна структура особистості учня. Так, наприклад, профінформаційні заходи будуть малоефективними, якщо вони не зачіпають пізнавальної і емоційної сфери учнів (якщо, наприклад, профінформаційний стенд оформлений лийте даними статистичного матеріалу про потреби району в кадрах). Інформація повинна подаватися в доступній для учнів формі, бути цікавою в пізнавальному плані і разом з тим - об’єктивною і всебічною. Форми такої інформації мають бути різноманітними, щоб можна було використати для її сприйняття різні сенсорні системи (зорове і слухове сприймання, практична робота тощо). Доцільно використати спеціальні стендові матеріали, містять відповідну інформацію з урахуванням усіх вимог до неї, проводити співбесіди з представниками тієї чи іншої професії (з попередньою педагогічною підготовкою цих заходів), систематично звертати увагу учнів на окремі елементи навчальної діяльності та уроках праці, які мають особливе професійне значення. Звичайно, форми подання інформації не обмежуються тільки тим, ідо було сказано нами.

Інформуючи свідомий, стійкий інтерес до професії і професійні наміри, треба виходити з пізнавальних потреб учнів. Як правило, учень не буде обирати для себе професію, в структурі якої не і знаходить творчих елементів. Слід зауважити, що полеміка про те, які професії в творчими, а які ні, з позицій психології праці і професійної орієнтації є безпідставною і схоластичною. Річ у тому, що абсолютна більшість сучасних масових професій вимагає від психофізіологічної сфери людини певних якостей. Ступінь відповідності можливостей людини вимогам професії та ступінь реалізації цих можливостей є одним з важливих факторів, що створюють творчий характер виконання даної професійної діяльності. Від рівня виявлення творчості (зокрема — оперативної творчості) залежить успішність цієї діяльності, а отже, і позитивне емоційне ставлення людини до своєї професії, до трудових обов'язків.

Оскільки люди мають різні психофізіологічні можливості, варіативність творчої діяльності в одній і тій же праці досить велика. Цим зумовлюється певною мірою своєрідність стилю трудової діяльності людини. Разом з тим рівні і напрями творчості в професійній діяльності великою мірою/залежать від освітнього, світоглядного і морального стану особистості.