Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

Слободяник О.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Забезпечення розумового розвитку учнів у графічній діяльності на уроках

Педагогічна практика і наукові дослідження показують, що база для отримання професійної підготовки закладається засвоєнням основ наукових знань. Успішність цього процесу визначається розумовим розвитком, який забезпечується у процесі навчання людини на різних освітніх ступенях. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави говорити про те, що проблема розумового розвитку була і залишається об'єктом уваги багатьох дослідників, які вказують на тісний зв'язок процесів навчання і розумового розвитку учнів. Саме тому розумовий розвиток учнів пов'язується у науці з їх навчально-пізнавальною діяльністю, а формування мислительних операцій із змістом навчання. При цьому слід звернути увагу на те, що до цього часу, нажаль, не існує одностайності до визначення навіть основних понять цього процесу: "інтелект", "розум", "розумовий розвиток", а часто ці поняття підмінюються одне одним.

При характеристиці розумового розвитку його показником Л.С. Виготський виділяє виконання учнями нових завдань спочатку самостійно, а потім за допомогою експериментатора. Досліджуючи вищі психічні функції, він підкреслював, що процес їх формування іде в сторону все більшого усвідомлення мислительних операцій, завдяки чому створюється можливість їх довільної регуляції [2].

У сучасній дидактиці і окремих методиках є різні шляхи формування мислення: формування мислення через зміст навчальних предметів, систему понять кожного навчального предмета; через систему підібраних навчальних задач (це змістовий, непрямий шлях); цілеспрямоване, поетапне формування розумової діяльності школярів в-умовах систематизації процесу навчання (це прямий змістовно-операційний шлях формування мислення), при цьому виділяються їх загальні риси: процес розвитку мислення найбільш успішно відбувається в активній пізнавальній і практичній діяльності школярів; ця діяльність може і повинна цілеспрямовано керуватись учителем через систему умов навчання; суттєвим моментом активної пізнавальної діяльності школярів є оволодіння навчальним змістом, у який повинні бути включені і прийоми мислення [3].

Особлива увага звертається на необхідність навчити учнів правильно мислити, закласти основи самостійного мислення. Зокрема, підкреслюється провідна роль змісту освіти у розумовому розвитку, системності наукових знань, що, однак, не повинно зменшувати ролі мотиваційної і операційної сторін. Основними критеріями розвитку є прогресивні зміни у навчальній діяльності, які проявляються в ускладненні всіх її структурних компонентів [4].

О.Д. Ботвінніков та Б,Ф. Ломов [1] вказують, що зміст і методика курсу креслення мають можливість формувати у школярів такі якості мислення як здатність до широких узагальнень на різному графічному матеріалі, уміння переводити абстраговані знакові моделі в більш наочні, готовність до динамічних перетворень і оперуванню образами предметів і зображень, їх комбінування і переосмислення, аналіз під різним кутом зору. Автори розкривають тісний зв'язок між процесами формування графічних і розумових дій, а також важливість навчання школярів умінню аналізувати просторові властивості і відношення предметів.

Аналіз просторового мислення, здійснений І.С. Якиманською [5], показав, що воно розглядається як складне структурне утворення, в якому проявляються як загальні, так і специфічні закономірності розумової діяльності. Формування просторового мислення здійснюється у системі загального психічного розвитку, під безпосереднім і вирішальним впливом навчання. Досліджуючи особливості просторового мислення, автор звертає увагу на загальну психологічну закономірність, відповідно якій розвиток мислення відбувається через оволодіння людиною засобами розумової діяльності. В даному випадку розумова діяльність виступає як діяльність уявлення, яка є основним елементом при формуванні просторового мислення. Оскільки у своїх найбільш розвинених формах просторове мислення формується в основному на графічній основі, то його характеристики досліджуються І.С. Якиманською у контексті загальних характеристик образного мислення.

Виходячи з цього, можна констатувати, що графічна діяльність учнів є особливим видом їх навчально-пізнавального процесу, а тому містить специфічні елементи, які забезпечують розумовий розвиток школярів.

Література:

1 Ботвинников А.Д., Ломов Б.Ф. Научные основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников. - М., 1979. – 255 с.

2 Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 318 с.

3 Паламарчук В.Ф. Дидактические основы формирования мышления учащихся в процессе обучения: Автореф. дисс... доктора пед. наук: 13.00.01. - К., 1983. – 46 с.

4 Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - М., 1987. - 208с

5 Якиманская И.С. Развитие пространственного мышления школьников. - М., 1980. - 240с.