К.біол.н., Масліков С.М., к.біол.н., Степченко Л.М., Спіцина Т.Л.

Дніпропетровський державний аграрний університет

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЛАМПИ “БІОПТРОН” для ЛІКУВАННя РАН У ДРІБНИХ ТВАРИН

Важко уявити розділ ветеринарної медицини, де б використовували стільки різних засобів і речовин, як при лікуванні ран. Їх арсенал насправді безмежний, причому крім традиційних засобів все частіше використовуються лазер, вакуумна терапія, сорбенти, гідрофільні мазі, різноманітні рослини і засоби тваринного походження [2, 3].

Приблизно 20 років тому учені під час дослідження поляризованого світла встановили його позитивну дію на тваринний організм. З тих пір у літературі описані випадки стимулюючого впливу монохромного світла на тканини, обмін речовин, імунну систему. Фірма “Zepter International” виготовила і випустила у продаж порівняльно недорогий і дуже зручний у використанні портативний генератор монохромного світлового випромінювання із спектром 400-2000 нм і ступенем поляризації 95 % (“Біоптрон”).

Прилад “Біоптрон” вже використовується у гуманній медицині і, як свідчить досвід лікарів, застосування поляризованого світла є особливо ефективним за лікування ран, що за звичайної терапії гояться дуже повільно (трофічні виразки, пролежні, опіки, рани на тлі діабету і т.ін.) [1, 4].

Матеріали та методика досліджень. Дослідження проводили в умовах клініки факультету ветеринарної медицини ДДАУ на 10 кролях і 20 собаках.

У 1-й серії дослідів об’єктами дослідження були безпородні кролі вагою 1,6-1,9 кг. З них формували дві групи по 5 тварин. Усім тваринам на зовнішній поверхні вушної раковини шляхом скарифікації шкіри робили поверхневі рани площею 4см². В подальшому тваринам контрольної групи ранову поверхню обробляли 3 %-вим розчином перекису водню, а дослідної ‑ щодобово рани після обробки 3 %-вим розчином перекису водню змащували тонким шаром окси-спрея і опромінювали лампою “Біотрон” 1 раз на добу впродовж 4 хвилин.

В 2-й серії дослідів було обстежено і в подальшому прооперовано 20 собак з різноманітними патологічними процесами в ділянках черевної порожнини, молочної залози, кінцівок та голови. В кожному конкретному випадку обсяг оперативного втручання здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик, а саме: цистотомію, кесарів розтин, оваріоектомію і гістеректомію виконували через парамедіанний лапаротомний доступ; новоутворення піддавали екстирпації, а інфіковані рани ‑ повному висіченню. В усіх випадках операційну рану закривали вузликовими швами.

Усі тварини залежно від особливостей післяопераційної терапії були поділені на 2 групи. Так, тваринам першої групи місцево двічі на добу застосовували лише 2 %-вий спиртовий розчин діамантового зеленого. У другій групі тваринам один раз на добу рани зрошували окси-спреєм, а після його висихання з відстані 5 см впродовж 4 хвилин опромінювали лампою “Біоптрон”. Для профілактики розвитку післяоперційних ускладнень тваринам обох дослідних груп внутрішньом’язово ін’єктували “Амоксицилін” (один раз на дві доби у дозі 1 мл/10 кг маси тварини). В післяопераційному періоді за тваринами спостерігали щоденно до одужання.

Результати власних досліджень та їх аналіз. В першій серії дослідів у всіх експериментальних тварин загоєння дефектів шкіри йшло під струпом, проте динаміка загоєння дещо різнилась (таблиця 1).

Таблиця 1. Динаміка загоєння ран за даними целофанографії

Доба дослідження	Площа ранової поверхні, см^2
	Дослідна група
	1	2
1	4,0	4,0
7	3,56	2,39
12	1,95	0,82
14	1,30	0,14
18	0,28	-
20	0,12	-
22	-	-

Отримані дані щодо інтенсивності репаративних процесів в ранах цілком корелюють з динамікою показників крові, що надані в таблиці 2.

Таблиця 2. Морфо-біохімічні показники крові у дослідних кролів

Показники крові	Початкові	На час загоєння ран
		1	2
- еритроцити, 10^12 /л	6,310	6,480	7,403
- гемоглобін, г/л	146	147	149
- гематокрит, %	37	40,6	35,2
- лейкоцити, 10^9 /л	8,2	8,5	8,6
- загальний білок, г/л	91,3	91	96,5
- альбуміни, г/л	34,02	36,17	36,19
- глобуліни, г/л	57,28	54,83	60,31

В другій серії дослідів клінічні спостереження показали, що в усіх тварин загоєння післяопераційних ран йшло за первинним натягом, проте інтенсивність загоєння була різною.

У тварин першої дослідної групи більш-менш виразна ексудація відмічалась лише в першу добу досліду у вигляді незначної кількості кров’янистої рідини, що виступала по лінії розрізу; на другий день поверхня рани вже була сухою і вкрита фібрино-тканинним струпом. Крім того, у тварин дослідної групи виразна гіперемія і незначний набряк країв рани реєструвались тільки впродовж 2-3 доби після операції. У жодної тварини ми не спостерігали будь-яких ускладнень, причому відторгнення струпу і епітелізація відбулися вже на 5-6 добу.

Контрольна група тварин відрізнялась різноманітністю клінічних проявів перебігу ранового процесу. Так, у суки, якій проводили оваріоектомію, виразний запальний набряк реєстрували впродовж 3 діб після оперативного втручання, а у тварин з пупковою грижею та з інфікованою раною в ділянці стегна ‑ впродовж 4 діб. Крім того, у останньої тварини з 3 по 6 добу в ділянці рани відмічалося обмежене гнійне запалення. Відторгнення фібрино-тканинного струпа та повне покриття дефекту шкіри епітелієм у тварин контрольної групи відбувалося лише на 8-9 добу.

Висновки

Методичне опромінення випадкових та операційних ран поляризованим світлом (лампа «Біоптрон») сприяє скорішому відновленню мікроциркуляторного русла в ділянці ураження та нормергічному перебігу ранового процесу, що запобігає виникненню післяопераційних ускладнень і призводить до скорочення строків загоєння ран на 3-4 доби.

Застосування лампи «Біоптрон» не має жодних протипоказань і є ефективним засобом у комплексі лікування ран у дрібних тварин (гризунів, котів, собак).

Література:

1. Аззам Р., Башара Н. Элипсометрия и поляризованный свет. Пер. с англ.‑М.:Мир,1989. – 328 с.

2. Жевандров. Применение поляризованого света. – М.: Наука,1978. – 176 с.

3. Руденко Т.В. Биоптрон. Светолечение – М.: Наука, 1997. –56 с.

4. Смит К., Хенеуолт Ф. Молекулярная фотобиология (Процессы инактивации и восстановления). – М.:Мир, 1972.‑ 272 с.