Карпенко О.Г., Погрібна В.Я.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Роль масової культури в житті суспільства

Актуальність даної теми полягає в тому, що поряд з особливостями розвитку сучасної техногенної цивілізації, загострюються проблеми щодо вирішення наслідків їхньої шкоди на природу, суспільство, людину. Особливо важливо розглянути проблему виживання людства крізь призму панування масової культури, оскільки це потребує переоцінки цінностей, нових аспектів відповідальності людей не лише за дійсність, а і за майбутнє людства.

В останні десятиріччя в межах розвитку культури велика увага надається проблемам "масової культури". Зазначений напрямок досліджень був започаткований в рамках концепцій масового суспільства О. Шпенглером, Х. Ортега-і-Гасетом, Т. Адорно, які передбачали крах «вищої» культури в зіткненні з «масою», «натовпом».

Слід зауважити, що лише останнім часом у вітчизняних наукових поглядах ключові аспекти зазначеного феномену масової культури розглядають такі українські, російські та білоруські вчені, як Акопян К., Захаров А., Костіна А ., Лютий Т., Просандеєва Л., Ярош О. та багато ін.

З переходом людства від індустріальної до постіндустріальної ери значно поширився розвиток і вплив засобів масової комунікації, інформаційних технологій, суттєво підвищився рівень освіченості населення багатьох країн. Тим самим створювались нові можливості поширення культури в суспільстві, донесення її надбань до кожного індивіда. Тому феноменом другої половини XX ст. стало формування і поширення масової культури. У прямому розумінні – це культура, що знаходить попит в основній масі населення не враховуючи приналежності індивіда до тієї чи іншої нації, держави.

Треба зазначити, що масова культура має певні особливості, які дають змогу відокремити її від інших напрямків в культурі: надає культурним явищам однорідності, одноманітності, масовості; орієнтує поширювані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача (маргінальні верстви населення); ґрунтується на створенні ілюзій, примарних образів, міфів, які здатні знімати реальне психологічне напруження і компенсувати його світом вигаданих реалій та примар; не дає розвиватися національній культурі, перешкоджає збереженню історичних духовних і матеріальних цінностей; має комерційний характер.

Як же виглядає продукт сучасної масової культури?

По-перше, він подається як якісний. Якщо це роман або художній фільм, тут важливий цікавий сюжет, інтрига, красиві герої, бурхливі почуття.

По-друге, твір масової культури повинен бути зрозумілим. Надмірна філософія та модерністські прийоми не сприймаються масою, тому в попиті переважно є традиційний реалізм.

Батьківщиною сучасної масової культури є США. Тут виникли шоу-бізнес, бестселер, Голлівуд, Діснейленд та численні інші феномени маскультури, що заполонили увесь світ.

У цілому всі джерела прояву масової культури в суспільстві стали могутніми засобами впливу на людську свідомість і за певних обставин виконують роль інструменту для маніпулювання цією свідомістю.

Таким чином, інтенсивний розвиток масової культури, який перетворив «мистецтво для мистецтва» в мистецтво комерційне, постійно буде ставити перед її споживачами проблему вибору: що дивитись чи читати, кому довіряти, чому навчатись? І це природно та цивілізовано стосовно задоволення прав самої людини. Однак, у великій кількості пропозицій несформованій особистості, або людині з невизначеною життєвою позицією зорієнтуватись, як правило, складно. Тому певний контроль над якістю інформації має взяти на себе держава, якщо їй не байдуже, якими будуть її громадяни, які вони обиратимуть ціннісні орієнтації під впливом масового оточення. Адже абсолютно очевидним є те, що одні феномени породжують інші.

Література:

1. Акопян К., Захаров А., Кагарлицкая С. Массовая культура и массовое искусство «за» и «против» / Академия гуманитарных исследований. – М.: Гуманитарий, 2003. – 511с.

2. Костина А.В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества. – 3-е изд. – М .: Ком Книга, 2006. – 350с.

3. Лютий Т.В., Ярош О.А. Культура масова і популярна: теорії та практики / Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. – К., 2007. – 124с.

4. Ортега-и-Гассет Х. «Дегуманизация искусства» и другие работы. Эссе о литературе и искусстве. Сборник. Пер. с исп. – М.: Радуга. 1991. – (Антология литературно-эстетической мысли). – 639с.

5. Просандеєва Л. Масова культура в контексті соціальної культури // Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 4. – С 38-41.