Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Лоєвська С.А.

Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця

Основні аспекти активізації інвестиційного процесу в Україні

Сучасний інвестиційний процес – це багатостороння діяльність усіх учасників ринкової економіки у нарощуванні капіталу, яка безпосередньо пов’язана з динамічним розвитком економічної системи в цілому [1].

Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України потребує різкого посилення інвестиційного процесу. Активізація інвестиційної діяльності по суті є вирішальною ланкою всієї економічної політики держави, оскільки лише на її основі можна реально подолати загальноекономічну кризу та здійснити структурну перебудову народного господарства.

Через падіння виробництва, неефективну систему оподаткування з надмірним її тиском на доходи товаровиробника та недосконалу амортизаційну політику впродовж минулих років не зростали необхідні обсяги прибутку підприємств й амортизаційних відрахувань, що мали б стати основними джерелами власних інвестиційних ресурсів підприємств. Не забезпечувала зростання обсягу інвестицій в національну економіку діяльність банківської системи, фондового ринку. Недостатнім для розв'язання проблем залучення фінансових ресурсів було бюджетне фінансування і державне інвестиційне кредитування на пільгових умовах [2].

На українському ринку інвестицій вкладники сьогодні керуються насамперед міркуваннями отримання найбільшого прибутку і найшвидшої віддачі від вкладених коштів. В останні роки скоротилася питома вага інвестицій в машинобудування, деревообробну, целюлозно-паперову промисловості. Однак зросли інвестиції в такі галузі, як харчова індустрія, фінанси і страхування, в сферу комерційної діяльності по забезпеченню функціонування ринку (інформаційні, консультаційні послуги тощо) [3]. Безпосередньо сфера малого і середнього бізнесу, що дає швидкий оборот і яка не вимагає значних оборотних коштів, стала більш привабливою як для зовнішнього, так і для внутрішнього інвестора. Тільки структурна переорієнтація інвестицій дає можливість безболісно зменшити частину фонду нагромадження в складі національного доходу, перебороти застарілі диспропорції, збалансувати економіку, досягти більш високого життєвого рівня населення. Важливо також налагодити ефективний механізм інвестування науково-технічного прогресу, щоб не допустити відставання країни від світового рівня.

Основними напрямками інвестиційної стратегії з погляду максимальної ефективності тепер і в найближчому майбутньому будуть:

- поліпшення відтворювальної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;

- удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в їхньому складі питомої ваги устаткування і скорочення, відповідно, будівельно-монтажних робіт;

- зміна галузевої структури капітальних вкладень з погляду значного підвищення життєвого рівня населення на користь галузей, що виробляють продукти харчування і предмети особистого споживання (сільське господарство, легка і харчова промисловість), послуги;

- пріоритетне забезпечення капітальними вкладеннями прогресивних напрямків науково-технічного прогресу, що сприяють зниженню ресурсоємності виробництва і підвищенню якості продукції;

- збільшення обсягів капітальних вкладень на будівництво комфортного житла й інших об'єктів суспільного користування і медичного забезпечення;

- збалансованість інвестиційного циклу.

На наступних етапах майбутньої перспективи, інвестиційними пріоритетами держави повинні виступати:

- формування закінчених багатогалузевих комплексів на базі більш заглибленої обробки сировини і випуску продукції на рівні світових стандартів;

- залучення капіталів, у тому числі й іноземних, для розгортання високотехнологічних виробництв і сучасної інфраструктури;

- переозброєння базових галузей і виробничої інфраструктури на основі досягнутого світового техніко-технологічного рівня і переважаючого його;

- прискорений розвиток соціальної інфраструктури і сфери послуг.

Протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до збільшення іноземних інвестицій, що засвідчує інтерес до України іноземних інвесторів, тому є дуже важливим забезпечити сприятливі умови залучення і впровадження в економіку країни інвестиційних ресурсів через удосконалення правової бази, створення ефективних механізмів стимулювання інвесторів та усунення адміністративних перешкод у їхній діяльності завдяки підвищенню інвестиційного іміджу.

Отже, сучасна ефективна система управління інвестиційною діяльністю держави повинна передбачати стратегічне прогнозування і планування інвестиційного процесу в різних секторах економіки, сприяти вирішенню завдань соціально-економічної стратегії країни і спрямовуватися на реконструкцію тих підприємств, які здатні за короткий час стати конкурентоспроможними на світовому ринку, отримувати високий прибуток і скорочувати необхідність імпорту товарів, створювати вигідні умови діяльності для іноземних інвесторів.

Література:

1. Джерела інвестицій та їх економічне регулювання / М. Герасимчук, І. Галиця, О. Задорожна та ін. / Ін-т економіки HAH України. — К., 2004.— 188 с.

2. Вишивана Б.М. Управління інвестиційною діяльністю в Україні // Фінанси України. – 2007. - №10 – С. 82-88.

3. Мартиненко В. Формування державного механізму управління інвестиційним процесом в Україні // Економіст. – 2008. - №4.