Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Ларін С., Шклярова А.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского

Стратегічний розвиток та його вплив на діяльність підприємств

Метою діяльності підприємств у сучасних умовах є одержання прибутку. Тому дуже важливо під час планування їх діяльності врахувати всі факти і аспекти їхнього подальшого розвитку на базі обґрунтування величини прибутку. При плануванні треба враховувати ряд особливостей, які є важливими для зростання фінансових результатів. Економічно розвинуті країни здійснюють високопродуктивну ресурсозберігаючу господарську діяльність. Фінансові результати сприяють вирішенню економічних, соціальних, екологічних й інших проблем розвитку сучасного суспільства.

Серед широкого спектра завдань і викликів, що спричинені новим статутом України у взаєминах із її західними сусідами, одним із перших постало завдання перегляду пріоритетів регіональної політики держави. Перетворення регіонів на активних суб’єктів економічних відносин висуває нові вимоги до зміцнення економічного потенціалу регіонів.

У науковій літературі останніх років стратегії розвитку підприємства на базі зростання фінансових результатів приділено значну увагу.

Мета дослідження – на основі аналізу капітальних інвестицій у фактичних цінах розробити етапи формування фінансової стратегії підприємств, розглянути інвестиційні та інші цілі.

Стратегія діяльності підприємства повинна забезпечити впровадження інвестицій та інновацій, а також змін в організації виробництва шляхом розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації і передбачення нових змін на ринку товарів. Стратегія використовує набір інструментів для досягнення цілі, у якій поєднується інтегральний підхід до діяльності підприємства і можливість виконувати плани розвитку, порівнюючи досягнення за звітний рік з наявними можливостями підприємства та досягненнями за останні роки. Для економіки ще більш нагальним є питання інвестиційних ресурсів

Добре обґрунтовані плани мають реальну цінність для діяльності підприємства, оскільки вони виражають цілі підприємства із стимулом до сумлінного виконання роботи, допомагають менеджерам сформулювати завдання, мету і прагнення кожного, поєднувати основну політику відділів з напрямками розвитку всього підприємства; формувати погляди вищого керівництва щодо довгострокового одержання прибутків.

Менеджери мають зробити все можливе, щоб доходи перевищували витрати не тільки в поточному періоді, а й у майбутніх періодах і щоб підприємство щороку отримувало не тільки заплановані, а й позапланові прибутки. Стратегічні та інші цілі спрямовані на те, щоб підприємства щорічно, як це передбачено в планах, розвивалося.

Підприємствам, що мають збитки, необхідно розробити нову стратегію керування, переглянути інвестиційні і фінансові цілі. Вони повинні організувати свою діяльність так, щоб щомісячно зростали надходження коштів, підвищувалась економічна стійкість та платоспроможність і щоб усі підприємства мали прибутки не тільки від операційної, а й від інвестиційної та фінансової діяльності.

Капітальні інвестиції, інвестиції в основний капітал, в інші матеріальні активи повинні спрямовуватися в ті галузі та підприємства, що є провідними в країні і які в умовах Світової організації торгівлі будуть постачати на ринок конкурентоспроможну продукцію і послуги.

Щороку потрібно корегувати інвестиційні цілі у напрямку вивчення потреб глобальних ринків, виходу на міжнародний рівень, впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду.

На основі аналізу фінансових результатів від звичайної діяльності за видами економічної діяльності щороку необхідно удосконалювати стратегію розвитку підприємств.

Протягом року постійно аналізувати внутрішні фактори впливу на діяльність підприємств: стан виробничого менеджменту, маркетинг, структуру поточних витрат, наявність заборгованості, отримані прибутки та інші фактори.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Щира Т. Б. Вплив інноваційно-технологічного потенціалу підприємства на конкурентоспроможність інноваційного продукту// Фінанси України. – 2008. - №2. С. 43-51.

2. Федура Л., Данько М. Інноваційний підприємницький ресурс – перспективне джерело економічного зростання// Економіст. – 2007. - №9. – С. 23-45