МЕДИЦИНА / Педіатрія

Шевченко І.М.

Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини

Досвід запровадження кредитно-модульної системи при викладанні пропедевтики педіатрії

Особливість викладання пропедевтики педіатрії полягає в тому, що саме з цього предмета розпочинається вивчення педіатрії як науки про здорову і хвору дитину, причому пропедевтика педіатрії є не тільки вступом до клінічної педіатрії, але й зв'язуючою ланкою викладання теоретичних і клінічних дисциплін. Педіатрія як навчальна дисципліна інтегрується з іншими дисциплінами (анатомія, гістологія, фізіологія тощо), закладає основи вивчення студентами педіатрії та інших клінічних дисциплін, що передбачає формування умінь застосовувати отриманні знання у професійній діяльності, закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій у процесі життєдіяльності.

При вивченні курсу пропедевтики педіатрії студенти повинні знати:

- основні закономірності фізичного та нервово-психічного розвитку дітей різних вікових груп;

- клінічне значення вікових анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму;

- принципи раціонального вигодовування та харчування здорових дітей раннього віку;

- семіотику синдромів ураження різних систем та найбільш поширених захворювань дитячого організму.

Однією із основних задач, що ставиться перед студентом при вивчені пропедевтики педіатрії є уміння зробити висновок про фізичний розвиток дітей на підставі даних соматометрії та соматоскопії, а також оцінка та знання закономірностей психомоторного розвитку дітей різних вікових груп. Відомо, що фізичний розвиток поряд із захворюваністю та рівнем функціонального стану основних систем організму є провідним показником здоров'я дитячого населення, тому що організм дитини знаходиться у процесі безперервного росту і розвитку. Фізичний розвиток дітей, який відображає ріст і розвиток дитини, морфологічне і фізіологічне вдосконалення її органів та систем, є одним із інформативних показників здоров'я як популяції, так і стану здоров'я всього населення. Дослідження вітчизняних авторів свідчать, що останнім часом в Україні спостерігається погіршення стану здоров'я дітей: зростає гостра та хронічна захворюваність, погіршуються показники фізичного та психомоторного розвитку, з'являються нові захворювання, які до останнього часу не були характерні для дитячого віку. Це обумовлено помітним посиленням впливу комплексу біологічних, екологічних та соціальних факторів, які шкідливо діють на організм дитини, що розвивається. Саме тому актуальним є контроль стану здоров'я дітей та підлітків, який передбачає своєчасне виявлення відхилень у фізичному розвитку, динамічне спостереження за станом фізичного та темпами біологічного розвитку окремої дитини, а також фізіометричних показників, що є одним із найефективніших заходів щодо зниження рівня захворюваності дітей раннього віку, а також прогнозу порушень у майбутньому репродуктивної функції.

Після засвоєння дисципліни студенти також повинні вміти проводити клінічне обстеження та інструментальне обстеження різних органів та систем у здорових і хворих дітей, аналізувати вікові особливості функцій організму. Особлива увага під час вивчення дисципліни приділяється складанню добового раціону харчування для дітей раннього віку та коректуванню раціону харчування дітей старше 1 року.

Організація навчального процесу з пропедевтики педіатрії здійснюється за кредитно-модульною системою. Програма дисципліни структурована на 3 модулі (модуль 1 – «Розвиток дитини»; модуль 2 – «Анатомо-фізіологічні особливості, методика досліджень та семіотика захворювань у дітей; модуль 3 – «Вигодовування та харчування дітей раннього віку»), до складу яких входять блоки змістових модулів.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є лекції, практичні заняття та самостійна робота студентів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів пропедевтики педіатрії, практичні заняття проводяться за стрічковим принципом.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки з підсумкового модульного контролю у балах.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях відповідно конкретним цілям з кожної теми. На кафедрі застосовуються наступні методи оцінки рівня підготовки студентів до практичних занять: тести, ситуаційні завдання, трактування результатів лабораторних та інструментальних методів досліджень, а також контроль практичних навичок.

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, що виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі. Кількість балів за самостійну роботу студента додається до суми балів, які набрані студентом за поточну навчальну діяльність.

Підсумковий модульний контроль з дисципліни здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля та включає контроль практичної та теоретичної підготовки студента. Максимальна кількість балів за підсумковий модульний контроль дорівнює 80, а мінімальна – 50.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів.

Максимальна кількість білів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.